Оксанка Байрак успішно поєднує самотні серця України

Якось п’ятирічна Оксанка Байрак вийшла з кінотеатру і заявила батькам: «Коли виросту, буду керувати цими дядьками й тітками». «Акторами», – здогадався тато. Сказано – зроблено. На сьогоднішній день Оксана відомий у нашій країні режисер. Але була в дівчинки ще одна мрія, про запас – стати кардіохірургом.

Не повірите, але й тут нашій героїні пощастило: за допомогою програми «Давай одружимось» вона хай не «ремонтує», але успішно поєднує самотні серця України.

Пані Оксано, ви напевно переглядаєте російський варіант «Давай одружимося», ніж самобутня наша версія?

Знаєте, цілеспрямовано і регулярно російський варіант не дивлюся, просто не вистачає часу, чесно кажучи. Бачила буквально пару випусків перед тим, як дала згоду бути ведучою проекту «Давай одружимось», просто щоб розуміти, що це за програма така. У принципі. Подивилася на мою улюблену Ларису Гузєєву, повну іронії, сарказму, часом навіть нелюбові по відношенню до героїв. Її манера мені сподобалася, як для Лариси: на Олімпі одна я і нікого більше. Але продюсеру нашого проекту Аллі Липовецькый я сказала, що буду вести програму, жодною мірою не повторюючи нічий почерк. Її влаштовував такий варіант, копіювати манеру російської ведучої мене не просили. Алла сказала: «Дуже добре! Фішка в тому, щоб ти залишалася самою собою ».

Як можете охарактеризувати цей «свій» стиль?

При всій моїй іронії, при всьому мому уїдливому почутті гумору і при всьому моєму, не приховую, самообожаніі я проти приниження людей. Я – за стовідсоткову солідарність з героями, які зважилися прийти в нашу програму, прийти з надією знайти свою другу половинку. Я завжди кажу, що ми всі зіткані з любові рецепторів, випробувати любов мріє кожен. А «Давай одружимось» – провідник любові на рівні космосу в пошуку одного або однієї, але єдиних. Жінки. Чоловіка.

До речі, про чоловіків. Їх хіба не на аркані доводиться затягувати в студію такої специфічної програми?

Ні, до допомоги аркана вдаватися не доводилося, але, дійсно, місяців п’ять представники сильної статі побоювалися приходити в програму, торопіли перед нашим тріо. Це ж астролог Наташа Гайдай спочатку була і залишається досить лояльною, а ми з свахою Анею Свиридовою спочатку не здавалися надто добрими (сміється). Але потім (слава богу, чоловіки у нас розумні) вони розкусили, що наша строгість – це наша жіноча добра іронія до чоловічої статі. Радує те, що на сьогоднішній день анкет від чоловіків чимало, але, як то кажуть, багато чоловіків не буває, а якісних чоловіків – тим більше. Так що – добрі, розумні, красиві, ідеальні, головне, вільні – до нас! До програми «Давай одружімось».

Думаю, жінки все-таки погоджуються охочіше. Взагалі складається враження, що наші милі дами заміж рвуться юрбами.

Звичайно, жінок більше. Але не тому, що «натовпами рвуться». Просто жінок вільних (не визнаю слова «самотні») більше, ніж вільних чоловіків. Тому що всі жінки – красуні і розумниці, а чоловіків гідних – один одного менше. У цьому й дисонанс.

А ви самі вірите в те, що ось так запросто – серед камер і освітлювальних приладів – можна знайти другу половинку?

Звичайно, вірю! Більш того, на рахунку нашого проекту вже два весілля. Справжні весілля, уявляєте? Ми допомогли тим, хто шукає свою другу половинку знайти один одного. Одна пара щасливо живе вже практично рік (вони познайомилися на старті нашого проекту), друга вступила в шлюб півроку тому. Констатую: всі щасливі, раді і вдячні нам.

Винуватців свого щастя на весілля запрошували?

Звичайно, запрошували на словах, надсилали запрошення, просили, щоб ми були посадженими і найдорожчими гостями. Але, на жаль, зйомки програми, кіно, поїздки, фестивалі. Катастрофічно не вистачає часу – це життя.

Професія свахи себе давно вичерпала. Як вважаєте, варто було б її відродити, або з’єднання двох – інтимний процес?

Вважаю, що сваха – професія чудова. Правда, професія для людини-унікуму. Сваха повинна бути чуттєвою і жіночною, піднесеною, і приземленою. У ній має бути симбіоз всіх життєвих вимог, які є в наших героїнь і героїв. Ця професія затребувана в будь-які часи, вона повинна бути! Причому на офіційному рівні. Але дозвольте ремарку! На чолі кута повинно стояти не заробіток грошей (хоча без них і тут нікуди), а бажання, немає, повна впевненість, що вони – свахи – можуть знайти всім бажаючим іням абсолютних яней.

Пам’ятайте, у фільмі «Москва сльозам не вірить» ваша колега – героїня Лії Ахеджакової – відповіла на запитання, чого конкретно не вистачає її конторі: «Коштів не вистачає … Чоловіків не вистачає, врешті-решт!» Чого не вистачає вашому проекту зараз?

Так! Дозвольте продовжити. Після того, як героїня Віри Алентової зізналася, що вона не зможе, пам’ятаєте як персонаж Ахеджакової, трохи, не звалилася в непритомність: «Ну, якщо вже у вас, в Мосради … Ну, вам-то ми допоможемо. Є у нас резерв ». Це як раз той гумор, який промовляє людей, що займаються цим «для галочки». У наш час – для наживи. Але нашим проектом – слава богу – вистачає всього. Насолоджуюся нашим тріо, обожнюю чудових продюсерів: проекту – Аллу Липовецьку та генерального – Віктора Мирського. У нас класний режисер Артем Литвиненко, тлумачні редактори, стилісти, чудово затишна студія. Є відчуття дому. Я моногамна і ніколи не думала, що зможу жити на дві сім’ї, але зараз після своєї власної – «Студія Байрак» – мчу на програму Давай одружимось і теж отримую задоволення.

Якось потрапила на програму, де дівчину вибирав Тимофій Нагорний. VIP-женихи або наречені відрізняються від простих смертних претендентів? Вередують, права качають?

Хочу заявити з повною відповідальністю: в любові VIP’ів не буває! У нас всі рівні, але … Якщо раптом починає проскакувати якась зірковість, ми зі свахою відразу ставимо всіх на місце. Терпіти цього випендрьожу не можу! Відразу висуваю головний аргумент: «Зірка і королева на майданчику одна – це я» (сміється).

Як ви могли допустити, щоб самому Нагірному відмовила наречена?

Це не ми допустили, це життя допустило. «Давай одружимось» – Абсолютне реаліті-шоу. Момент, коли наречена заходить до обраного нареченому або жених до нареченої, – непередбачуваність повна. У нас немає ні єдиної підставної особи, жодного акторського рішення – всі приходять зі своєю правдою, зі своїми проблемами, зі своєю любов’ю чи нелюбов’ю. А що стосується Тимофія, то, думаю, він сам не очікував, що ця дівчина йому відмовить.

На майстер-класі ви говорили діткам, що в першу чергу вважаєте себе режисером, вже потім продюсером, а в професію ведучої вирішили «пограти» …

Робота тільки, на початку була приємною грою: я в запропонованих обставинах. А потім виявилося, що я обдурила саму себе, тому що я – це я, і я приймаю біль інших людей, пропускаючи її через себе. І нічого не можу з собою вдіяти, не можу бути байдужою! Тому зараз живу цим телепроектом і відчуваю себе телеведучою на всі сто відсотків. Виявляється, в мої рецептори любові вплетена і ця професія. І мій чуттєвий розум вдало застосовується (сміється).

А ви самі не думали прийняти участь в цій програмі? Ви ж вільна дівчина?

За дівчину – спасибо! Так, я вільна, але й не вільна одночасно. Я вдячна всім чоловікам, готовим у нашій програмі сказати мені: «Оксано, давай одружимось!». Я до такої міри оточена чоловічою увагою, що починаю перебирати і вередувати. Жартую. Моє серце знову зайняте. І за нинішній стан передчуття любові я кажу “спасибі» проекту «Давай одружмось». Я майже закохана. З новим героєм мого серця я познайомилася саме тут. Він – іноземець. Прилетів підтримати друга. А тут – я (сміється). Мені здається, що при всій своїй нереальній вибірковості, завищеній планці вимог до чоловіків, я зустріла майже ідеал. А може, я помиляюся. Королевам це дозволено (посміхається).

Тобто, ви самодостатня жінка?

А хіба не видно? Абсолютно. Завжди кажу, що я сама розумна, красива, талановита і все мені одній.

Часто приписують романи з акторами, яких знімаєте?

Завжди! Кілька років писали, що в мене божевільний роман з Дмитром Харатьяном, не встиг з’явитися Ерік Робертс – божевільний роман трапився, виявляється, з ним. Запросила зніматися Ігоря Верника – і його туди ж. Тільки з Дімою Марьяновим ми, яксь тихо пройшли … Напевно, тому що знімали кіно в Єгипті і не були на очах української громадськості. Так, як тільки хтось з’являється зі мною поряд, починаються шалені письменництва.

А ви що, до службових романів негативно ставитеся?

Я апріорі не розумію, що таке службовий роман. Я не відмовляюся від стану закоханості, тому що, якщо ми не будемо любити один одного в процесі роботи, якщо не будемо один одного відчувати на рівні космосу, роль у нас не вийде. Я кажу «у нас», тому що це абсолютний симбіоз режисерського задуму і акторського виконання. Ми повинні відчувати один одного і говорити на одній мові. Ось там, на знімальному майданчику, ми й улюблені, і коханці, і брати, і сестри, і все, що завгодно. Але за її межами ми всі або друзі, або хороші знайомі. Я взагалі, чесно кажучи, чоловіків-акторів не сприймаю як чоловіків. Під час роботи до такої міри вибудовую їх ролі, так доповнюю їх, витягаю з них те, про що кожен з моїх геніїв навіть не здогадувався, що потім складається відчуття, що я кожного з них народила. Ні – створила. Так точніше. Такі собі Пігмаліони і Галатеї (сміється).

Ви згодні з класичним твердженням: «Всі чоловіки сво …»?

Ні, не згодна. І, напевно, знову ж таки, тому, що я дуже вибіркова і ті чоловіки, яких вибираю я – не сво … Навіть навпаки! У відносинах частіше я буваю, хай не сво …, але абсолютною стервою. Але, зі знаком «плюс» (сміється).

Яким, на вашу думку, повинен бути ідеальний чоловік?

«Чоловік моєї мрії», так? Як у Керрі Бредшоу з «Секс у великому місті»? Чоловік моєї мрії, мій Ідеальний Чоловік – це чоловік, поряд з яким сильна жінка Оксана Байрак відчує себе слабкою!

Источник: Телепрограма