Україна має талант 2 – зміняє суспільство

Збулася мрія «ідіота»: минулого тижня «відпочинкова» програма СТБ «Україна має талант» (2-й сезон) розтоптала вагою рейтингових каблуків (частка аудиторії доходила до рекордних 40%) скандально-політичні заказухи – з того ж (вечірнього) слоту . І мені стало так приємно … О, нарешті-то процес суспільного оздоровлення, очевидно, вже хоч кудись пішов? ..

Тим часом новий сезон успішного талант-шоу теж активно «пішов» – в зону жорстокої конкуренції. На обжиту галявину пропаганди художньої самодіяльності активно кинулися інші виробники. І випустили на ту ж галявину стадо своїх оскаженілих сезонних «слонів» ( «1 +1», ТРК «Україна» теж з ранку до ночі шукають таланти). Тому, панове, дефіцит порушених аматорів на вітчизняному ТБ в найближчі роки нам не загрожує абсолютно!

Не боїтеся, що повальна пошесть на «запалювання талантів» знецінить ваш формат? – Запитую у Оксани Марченко, ведучою проекту «Україна має талант 2».

Думаю, в будь-якому випадку виживе найсильніший. Це конкуренція. Країна талановита. Обдарувань, сподіваюся, вистачить для всіх каналів. (І – грайливо посміхається).

Не посперечаєшся: ця посмішка стала мила-приємна мільйонам-мільйонам глядачів. А сама ведуча, зі швидкістю ручної ракети відірвавшись від свого телеминулого, нині опинилася в «топі» головних українських телезірок. І, немов «фенікс», виявила миру і телевізору оновлений – живий і розкутий, демократичний і органічний – свій же образ. Ну от, про цей образ, про таланти і аферистів, про ТБ і зовсім трохи про її чоловіка – ми сіли і поговорили.

Оксана, скажіть на милість: що діється на цьому ТБ? Ви їх усіх, талановитих, десь розкопуєте, популярізіруете … А вони, майнув в «ящику», тут же нахабніють! Хоча б цей хлопець з Харкова – кудряш, на Укупника схожий, який «сіньоріта, я закоханий» … Є совість у людини або його ляльковода? На весь Інтернет піарять тему як «вкрала» його шедевр «сама Алла Борисівна Пугачова», а нічого що – гроші заплатили, прізвище в титрах вказали, «путівку в життя» виписали? Що за аматори невдячні?! Циніків-то багато пробирається на альтруїстичні кастинги?

Не хотілося б говорити про цю конкретну історію … Але перед нами дійсно виникла проблема: як не збити хвилю щирості в цій програмі? Як зберегти добрий, альтруїстичний дух?

Під час кастингів стали боротися з «претендентами», за якими ціла свита з продюсерів, директорів. Мета у них – піар. Ніякої творчості й натхнення. Чи багато таких? Не скажу, щоб дуже. За період кастингів другого сезону – десь шість-сім чоловік. Ось приклад … Приходить симпатичний хлопець. Зі своєю історією. Каже: у мене така драма, мені так гірко, загинула дівчина, і мій номер – як гімн любові … Зворушливо? Але я задаю навідні запитання … А як це сталося? А як дівчину звали? І бачу: він «тане» як березневий сніг. Все зрозуміло! «Ти брехун!» – Кажу. Тому що не можна спекулювати на таємних темах-навіть заради рейтингового шоу.

З іншого боку, були історії, коли ви щиро переймалися невигаданими історіями?

Природно. Таких історій-сповідей чимало. Я навіть плачу іноді над деякими розповідями … І не соромлюся своїх сліз. Проходять чергові «оглядини» … І бачу – інтелігентну бабусю з двома онуками. Симпатичними такими мулаточками … Причому тримаються боязко, невпевнено. Я завела розмову. Вони сказали … Як їх кинув тато … І тата цього (він з іншої країни) шукали навіть через програму «Жди меня» … А потім померла мама … І дівчаток мали відвезти в дитбудинок, але бабуся, у якої взагалі немає ніякої підтримки, сказала : ні, це моя кровинка, і вони залишаться зі мною … Потім виявилося: внучок не дві, а три! І Молодшій зовсім мало років. І, уявіть, ця чарівна жінка сама ставить онучок на ноги. Не полегшуючи собі життя і не перекладаючи ні на кого турбот. Слухаю розповідь – сльози котяться. Чому? Тому що для її «тихого» життя – це вчинок героїні. Ми ж сьогодні шукаємо героїв де завгодно. З яких завгодно історичних паралелей … А вони – поруч.

… Вже перед виходом на сцену підійшла до однієї з онук: «А давай уявимо, що мама дивиться на тебе з неба … Як думаєш, що б вона тобі сказала? ..» Дівчинка: «Сонечко, не бійся, я з тобою!” І з цими словами вийшла на сцену. Може, тому, що і в мене – дівчинка, їй скоро шість років. І, природно, є внутрішнє відчуття тривоги за неї. І усвідомлення, що світ красивий тільки в телекартинці, а так – жорстокий. Тобто ти ніби береш чужий біль як свій. Але і це не завжди ранить, а часом – зцілює.

Особисто ви живете в світі комфортному. Непорівнянних із тим, в якому мешкають регіональні аматори. Наскільки відчутний контраст між «цим» і «тим» життям?

Він разючий. Тому що, по-перше, там все-таки більш природне середовище … А, по-друге, те середовище пробиває своїм болем – з політичними пристрастями, світськими хроніками і рештою суєти.

Який з регіонів опинився, скажімо так, несподіванкою – в плані повального бажання українського народу запалити таланти?

Можу помилятися … Але, як завжди, активні Одеса, Дніпропетровськ, Харків. У Західній Україні, зокрема у Львові, люди здалися більш закритими. Ми і кастинги проводили там лише один день. При тому, що Львів обожнюю. Там багато моїх друзів. Та й наш Київ справив, загалом, сумне враження (хоча я сама киянка). Столиця виявила агресивну сумбурність, вульгарність. Може, й правда, вивітрюється столичний дух з нашого міста? А ви знаєте, що деякі «таланти», що беруть участь у кастингах, іноді переходять вулицю – і вже на відборі в каналу-конкурента?! От життя у людей – суцільна затребуваність. І такі екземпляри є. Але якщо вже «засвітяться» – нехай не ображаються.

Який жанровий настрій у другому сезоні, на ваш погляд, виявиться домінуючим?

Думаю, вокалісти чудово здадуться. Є герої. які для мене гордість нації, – які успішно працюють за кордоном, але, мабуть, вперше, перед багатомільйонною аудиторією презентують свої таланти вже вдома. Буде чудовий скрипаль, він грає на одній струні, як Паганіні. Будуть інші унікуми … В цілому, відібрано більше 200 номерів. (У першому сезоні відібрали наполовину менше.) Між іншим, британці кажуть, що тільки до другого-третього сезону і починається «розгойдування» талантів-самородків.

Ви не надто кардинально експериментуєте з іміджем? Телеаудиторія у нас, в основному, консервативна. Чи не відсахнеться?

Ну чому? Нехай «вона» буде і така, і інша. І пані з Нотердама … Або інша «мадам». Мені кажуть: треба бути «ближче до народу», мовляв, довге чорне волосся – це вже «дистанція» з демократичною аудиторією … Що ж, спробуємо поекспериментувати. Я не комплексую і не мучуся з цього приводу. Тікати? Значить, біжимо! Тільки-но з’явився формат Americas got talent на СТБ і надійшла пропозиція, ми з Віктором за ніч переглянули не один запис зарубіжних версій. Довго говорили на цю тему. І лише потім було прийнято спільне рішення: я буду це робити … Між іншим, народ схаменувся у зв’язку з цим форматом лише коли на сцені засяяла Сюзен Бойл – чудо-юдо з незвичайним голосом. У них був шостий сезон, здається. Але подібних форматів там – десятки. Буває, що окремий персонаж притягує увагу до програми і стає її «локомотивом» …

Як у випадку з вашим першим сезоном, коли «пісочна художниця» змусила їх здригнутися … Чому, до речі, саме її вибрали – серед десятка інших?

Те, що робить Ксенія – це наші невиплакані сльози. Це здавлена туга телеглядача по знехтуваними патріотизму. Згадайте її пісочні сюжети – на військову тему, на тему пам’яті про близьких … Ми одного разу їхали з чоловіком у гості і по дорозі заговорили … про втрачене покоління. Яке, на жаль, не виховується на жодних позитивних прикладах. А повинні ж бути в суспільстві мотивації позитиву … А їх немає. Є одна «мотивація» – досягнення певного побутового рівня. І якщо з’являється в нашій програмі «світло» в кінці тунелю (хоча б у зв’язку з тим, що робить Ксенія або інші учасники), то як не порадіти? Ось ще одна історія … На кастинги приходить сліпа дівчинка з Харкова. А в моєму житті, так сталося, був досвід спілкування зі сліпими дітьми, коли працювала піонервожатою. І ті діти «виховували» швидше за мене, ніж я їх. І вже я вчилася «розмальовувати» світ, який вони самі ніколи не побачать … І коли сліпа дівчинка із Харкова прийшла на прослуховування, я ніби заціпеніла, згадавши певний період життя. Особливо, коли вона доторкнулася до мого волосся: «Ой! Які вони в тебе гарні! » Після виступу зал стоячи вітав її. І не з жалю, а тому що був талант в людини, яка хоче подолати себе … Не пафосно кажу?

Ні, нормально … Оксана, Володимир Бородянський, начальник СТБ, ставить перед вами якісь рейтингові планки? Каже: мають взяти в новому сезоні стільки-то «відсотків»?

Нічого не ставить. Відношення до проекту з самого початку було не комерційним. Скоріше – гуманітарним. Ніхто не знав, як піде програма. Не знаючи броду, ми просто увійшли в цю «воду». Часто образ «дружини впливового політика» викликає у людей упередження, а то й відвертий негатив? Мовляв, ну що вона нам казки про бідних розповідає, а сама-то – цариця, володарка … Та поняття ніхто не має – особливо в невеликих містах – хто я, чия дружина, хто мій чоловік … Спокійно ходжу в магазини. І ніхто мене особливо не дізнається. Втім, дізнаються, звичайно, але спочатку придивляються. І костюми для проекту вибираю не в бутиках, а в звичайних місцях.

Ну не на базарі же Троєщина? Ну ні, звичайно … Пропонує канал певні корективи телевізійного образу … Значить, будуть … У найближчому майбутньому в яку «степ» вони вас збираються коригувати?

Можливо, стану яскравою блондинкою. Але тоді піде «вамповість». Не уявляється, якою «вона» вже у вересні з’явиться в «Х-фактор» – це новий проект. Можливо, багато злякаються. Така буде «кішка», матриця-перезавантаження … Так, «вона» може бути і «подружкою», і вашої «подушкою». І взагалі – «я ваша навіки». «Вона», моя телевізійна героїня, повинна бути різна, важливо не повторюватися.

Чи не станеться, що «її» виявиться багато на каналі? І глядач переключить кнопку?

Буде багато – піду у декрет … Втім, це вже як Бог дасть.

Якщо докладніше про «Х-фактор»? Який там основний принцип «полювання» на таланти?

З 10 квітня – кастинги. У проекті буде задіяно вдвічі більше народу ніж на «Таланті». Само шоу з безліччю сюрпризів. Головне – почути тих, хто співає. І переконати: співати можна навчити чи не кожного. Адже всі ми співаємо, коли радіємо або сумуємо, розлучаємося або зустрічаємося.

«Х-фактор» – це навіть не вердикт журі (або продюсера), це ніби перст небес, який відкриває в людині вперше приховані здібності. Сцена незвичайна: з стелею блискучою, зі стінами багатофункціональними. У Британії на кастинги «Х-фактора» прийшла рекордна кількість народу – близько 180 тисяч!

Що рухає вами, коли їдете в регіональні нетрі, а потім сидите там годинами – мерзнете, слухаєте різну нісенітницю? Взагалі навіщо це вам, жінці, у якої є все і навіть більше? Заради слави, чи що?

Є один телеобраз, який для мене не те, щоб «зразок» для наслідування, а більше соціальний орієнтир. Це – Опра. Поясню … Коли скоро ти досягаєш на ТБ певних успіхів, то повинен робити хоч що-небудь корисне. Як вона … У неї чудова соціальна роль в США. Можливо, знаєте, що 40 відсотків американців перш ніж проголосувати за свого президента, цікавляться: а що думає Опра? Працюючи на ТВ, вона ж працює на країну. Відкриває школи. Ініціює соціальні програми. Так, Україна – не Америка. Тут багато «контрастів». Але мені близька ось така «корисність» теледіяльності. Сама іноді виношую фантастичні ідеї. Скажімо, будівництва мережі лікарняних центрів для дітей … Одна відома українська жінка, як відомо, вже зібрала багато-багато грошей на клініку – та клініки яких не було, так і немає.

Це – жахливо. Не кажіть мені про це. Я, можливо, здамся самовпевненою, але це можна і потрібно було зробити давно. Втім, дуже добре знаю подробиці … Тому мені це й бачиться подвійно дивовижним, та так, що хочеться кричати «Гвалт!». Думаєте, я сильно змінилася – після цієї успішної програми? Або після програми «Імена»? Або після заміжжя? Мені здається …

Що вам здається?

Що я як і раніше – піонервожата. І коли чоловік іноді їздить зі мною по магазинах, в чомусь допомагає, то ця сімейна «простота» і є щастя … Можливо, в підтексті натяк: образ чоловіка кілька демонізований, а все – не так? . У той час було зручно створити певний образ. І по відношенню до нього була застосована спеціальна технологія, не сумніваюся … Але в багатьох питаннях – інтелектуальних, юридичних – з ним неможливо змагатися. З ним ніхто, крім Юлії Тимошенко, не ходив ні на які дебати. Певний час, років п’ять тому, у мене всередині взагалі все на частини розривалося … Хотілося кричати: люди, та чи це ви, що з вами роблять? Або ви існуєте в заданій комп’ютерній програмі? А потім … Потім прийшло розуміння: значить «так» треба. І досвід тих років не пройшов безслідно.

Саме жінка часто визначає ті чи інші вчинки чоловіка, чоловіка … Його стратегію, тактику. Особисто ви – визначаєте?

Завжди … Адже чоловік і жінка, чоловік і дружина – як би сполучені посудини, є їх загальний внутрішній світ. До того ж в жінці природою закладено механізм виживання, в цьому вона опора чоловікові: підтримує, не дає впасти духом … Але це не означає, що я «впливаю» на його рішення або дії. Це неможливо. Часом дізнаюся про щось – тільки з Інтернету. Одного разу сказала: «Знаєш, Віктор, є речі, про які все-таки треба говорити один одному, щоб була можливість почути самих себе …». Але, повторюся, все, що стосується будь-яких його рішень – це завжди його, і тільки його рішення. І він ніколи не дозволить, щоб хтось інший ніс відповідальність …

Крім програми «Україна має талант» що ви на ТБ  дивитесь з чоловіком, з дітьми? Не виникає тривожного настрою: ех, як утрамбують нас своїми «талантами» ці аматори і не залишиться невдовзі в телевізорі жодної звивини з інтелектуального формату?

Дивимося документальні проекти, інформаційні канали, «Ностальгію» … Що стосується другої частини питання … Добре те, що завдяки хоча б таким людяним програмами, як «Талант», мало-помалу і глядач … рухається «вгору» … Від принизливого стану «нижче пояса» (до чого його привчав телевізор), вище – вище – до свого серця. А потім, дай Бог, цей «рух» дійде ще вище – до його ж голови …

Источник: Телепрограмма