Кастинг шоу “Танцюють всі 3″ в Вінниці

Таланти вінницьких танцюристів на кастингу оцінювала 26-річна Інна Мазуренко – відома танцівниця з Херсона, в 2006 році виступала в балеті Тіни Кароль на “Євробаченні“, і яка увійшла до двадцятки кращих танцюристів шоу “Танцюють всі-2!”. Як зізналася Інна Мазуренко, у багатьох вінничан є відмінні шанси стати героями шоу “Танцюють всі-3!”

Інна, як оцінюєте рівень вінницьких танцюристів?

Безумовно, танцюристів з високим рівнем у Вінниці значно більше, ніж у попередніх містах – а ми були в Черкасах, Полтаві, Житомирі, Сумах та Чернігові.

Є особливо яскраві учасники, які вам запам’яталися?

Так, була одна дівчинка, яку я досить близько знаю, і яку вважаю дуже сильною танцівницею – це Яна Артемчук. Вона пробувала свої сили в першому сезоні “Танцюють всі!”, пройшла три дні в Ялті і буквально за крок до двадцятки зазнала фіаско. На другому сезоні, не знаю чому, для неї все склалося ще більш невдало: не пройшовши хореографію, вона не дійшла навіть до Ялти. Зараз у неї є дуже гарні шанси. Вона сильна в багатьох напрямках танцю і, думаю, що нарешті в цьому сезоні вона потрапить до 20-ки. Особисто я тримаю за неї кулачки (посміхається). Сподобалося і багато інших вінничан, але, на жаль, я не запам’ятала їхніх імен.

Чи можете виділити загальні плюси і мінуси, характерні для вінницьких танцюристів?

Як я зрозуміла, у Вінниці є багато шоу-балетів, які працюють в ресторанах і клубах. На жаль, багато хто з беруть участь у них танцюристів досягають рівня, якого вистачає, щоб вийти на корпоративі, і на цьому зупиняються. Я б побажала всім продовжувати працювати над собою – професіонал ніколи не повинен зупинятися!

Вам було важко судити, адже були і по той бік сцени, як учасниця?

Я намагаюся не судити і не оцінювати. По-перше, звичайно ж, я бачу себе, тому що менше року тому так само сама стояла і хвилювалася … Зараз оцінювати мені легше, тому що я знаю цей проект зсередини – прожила його від А до Я. Я вже знаю, як треба себе вести, щоб зацікавити, у першу чергу, продюсерів, які будуть відбирати учасників до наступного туру.

Можете згадати той день, коли прийшли на такий же кастинг?

Звичайно! Це було в Києві, я приїхала без двадцяти десять ранку і вже була семидесятих. Я довго розігрівалася, чекала своєї черги і дуже хвилювалася. Не можу сказати, що це була невпевненість в собі, але й впевненості я не відчувала – просто не знала, чого очікувати від цього проекту. Єдине, що я знала: моє бажання потрапити було величезне! Я була десята по черговості. Слухаючи швидку музику, яка була у попередніх хлопців, придумувала собі, як мені рухатися, що показати, але, коли я вийшла – раптово заграла повільна музика. Пам’ятаю, я не розгубилася, станцювала повільну імпровізацію і досить впевнено себе показала. А коли мене інтерв’ювали, було дуже приємно, що журі мене впізнали, довідалися, що я виступала з Тіною Кароль, їздила на “Євробачення“, що була раніше з косичками – це вселила в мене впевненість.

Що особисто вам подарував проект “Танцюю все-2!”?

Подарував, звичайно, мрію, щоб мою творчість побачила вся країна. Я дуже багато до цього часу працювала, виступала на великій сцені, але все-таки масштабність цього проекту дивує! Мені дуже приємно, що зараз на вулицях мене впізнають люди, всі говорять дуже приємні слова, компліменти і особливо – найбільше враження, коли зараз до мене підходять переважно жінки, які стали мамами, які завдяки мені повірили в себе і готові прийти танцювати. Ось це, напевно, для мене найбільше враження!

На першому кастингу “Танцюють всі!” канал “СТБ” підкреслював, що більше навіть бажає бачити непрофесіоналів на сцені, зараз же конкурс перетворився на змагання між хореографами. Як думаєте, чи можливе повернення до первісної ідеї, коли може виграти непрофесіонал?

Навіть в американському проекті – а я дивилася всі сезони – все одно перемагають професіонали. Це закономірність, тому що у непрофесіоналів немає такої можливості розкритися, так радувати глядачів. Але для чого потрібні непрофесіонали? Щоб у телевізійній версії, коли показують кастинги, викликати посмішки глядачів і позитивні відчуття, щоб українці, сидячи перед телевізорами побачили, що наша країна ще й має такі цікаві особистості, які смішні, які не бояться виходити на сцену. Це закликає всіх інших, навіть які вже у віці, пробувати свої сили – може, вони розуміють, що не будуть у 20-ці, але для своєї родини, рідних і колег вони виступлять по телевізору, вони стануть в якійсь області відомими — це теж дуже здорово!

Источник: Телепрограмма