«Дійна корова новорічних мюзиклів уже не доїться»

Щороку «Телекритиці» важко відшукати експертів, котрі дивилися новорічні проекти українських телеканалів. Одні мандрують за кордон, другі в новорічну ніч працюють, треті традиційно не вважають телевізор атрибутом свята, що, в цілому, дозволяє перефразувати старий анекдот про письменника і читача на сюжет про телевізійника і глядача.

Проте хто шукає, той знаходить. От і ТК вдалося знайти людей, які змогли оцінити новорічний ефір і відповісти на непросте запитання: що саме ви дивилися в новорічну ніч, що вам сподобалося, що не сподобалося і чому?

З нашого далеко не репрезентативного опитування більше позитивних оцінок дістали проекти ICTV і Нового каналу, а от фірмовий інтерівський мюзикл викликав неоднозначну реакцію.

Відповідають Юлія Жмакіна, Борис Куріцин, Марія Халізєва, Ірен Роздобудько, Сергій Притула, Тетяна Мокріді, Лесь Подерв'янський.

Юлія Жмакіна, шеф-редактор «Сніданку з "1+1"»:

- Я ні на чому не спинилася в новорічну ніч. Позапінгувала, пострибала з каналу на канал. Але ця поверховість, можливо, дала правильне враження. Це враження жахливого секонд-хенду і захоплення форматами. Я неуважно дивилася ICTV і їхню прем'єру «Велика різниця», але пародія на пародії, на те, що саме по собі є слабким телевізійним продуктом - у цьому є відчуття дуже кволого телебачення. Я чула схвальні відгуки про «Велику різницю», але ті шматки, на які потрапляла я, м'яко кажучи, не вразили. Було нецікаво.

Якщо кілька років тому вибухнули мюзикли, а ще до того - різні там «Пісні про головне», то нині телебачення не просто тупцює на місці, а чимчикує назад. Я згадую часи, коли телеканали стратегічно готувалися до новорічних ночей, тримаючи в таємниці все, що вони знімають. А тепер чи то через брак ресурсу, чи то через брак ідей телеканали особливо не готувалися. Стратегія була зрозуміла тільки у Нового каналу. Новий грамотно підійшов до програмування: поставив крапку у власному успішному шоу для своєї аудиторії - до опівночі концерт «Фабрики зірок - 3», після опівночі - оголошення переможців. Чітка, зрозуміла історія. Це єдине цілісне позитивне враження від ефіру. Новий канал і розпочав, і закрив рік дуже грамотно.

Жахливе враження на мене справила відсутність гімну на каналах. Мої друзі-грузини розповідають, що в них обов'язковою традицією новорічного ефіру є пісня на кшталт «Многая літа». Її ставлять усі без винятку канали. А коли я в нас не побачила гімну на декількох каналах, була глибоко вражена. Значить, щось не так, і це системно.

Якщо підсумувати, то запам'яталися привітання від усіх кандидатів, відсутність гімну та вторинна каша музично-розважальних проектів. Чесно кажучи, мені подобається захоплюватися роботою колег, але, на жаль, не цього року.

Борис Куріцин, завідувач літературною частиною Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки:

- Подією номер один новорічної програми за останні роки, на мою думку, є українська прем'єра «Великої різниці» на ICTV. Засмутило тільки відчуття меншовартості, притаманне нашим телевізійним діячам. Саме воно, на мій погляд, не дозволило, щоб уся група творців проекту була українською. За основою «Велика різниця» - це театральний капусник, зроблений на телевізійному матеріалі. Враховуючи, що в Україні досить успішно проводять театральні капусники (водночас не перекреслюючи найвищого рівня Цекала й Урганта), я думаю, ми могли б зробити не гірше. Тим паче в проекті працюють українські актори. Однак я усвідомлюю, що наші не зазіхнули б на деякі речі, на які зазіхнули росіяни. Тому з невеличкою обмовкою «Велику різницю» можна назвати українським продуктом.

У «Великій різниці» відбулися деякі речі, на які слід звернути увагу продюсерам інших каналів. Маю на увазі те, як шаржували ведучих і членів журі проекту «Танцюють всі». Телепродюсерам слід ретельніше ставитися до відбору журі. Це мають бути харизматичні люди, яким довірятимуть і ті, хто знає, що робить Влад Яма поза заробітком грошей у журі, й ті, хто не знає, чому його оцінкам слід вірити. Не кажучи вже про ретельний відбір ведучих «Танцюють всі», які жартують під суфлер.

Що ж до СТБ, де вийшли повтори шоу «Україна має талант», то можна було б зробити новіший продукт. СТБ навіть не спромігся змонтувати цей цикл програм: як записали, так і дали в ефір. У цьому випадку «Минута славы» російського телебачення підійшла до свого глядача з більшою повагою - вони зробили новорічний спецвипуск.

Загалом серед новорічного різнобарв'я 90% становили російські програми. А з українських програм був горезвісний «95-й квартал». Щоб не бачити, що їхній рівень уже нижчий від плінтуса, треба затулити очі, ніс, вуха і заблокувати всі інші рецептори. На жаль, «Інтер» вкотре підкреслив, що дійна корова новорічних мюзиклів уже не доїться, а виходить просто пшик. З іншого боку, «Інтер» наголосив, що ера телевізійного дилетантства майже на відході. Свого часу всі телевізійники кинулися до кавеенівців, і це був хіт сезону, а нині зрозуміло, що професія є професією. Коли дилетанти беруться робити щось із претензією на великий формат, виходить те, що вийшло на «Інтері». Це прикро, чесно кажучи. Якщо ми й далі будемо пестити своє відчуття меншовартості, пасти задніх і всюди ходити з простягнутою рукою, то глядачі дивитимуться супутникове телебачення, а не українські канали.

Марія Халізєва, керівник групи «Культура» газети «КоммерсантЪ-Украина»:

- Впечатление грустное. Такого скучного эфира в праздники я не припомню. Я понимаю: кризис, экономия, но ведь это просто кошмар!

Мы смотрели «Фабрику звезд», потому что она оказалась самым веселым проектом. В «Фабрике» понравилось в целом все. Удивительно хорошо, не по-нашему сделан был концерт, который шел в записи до полуночи (после полуночи было объявление результатов в прямом эфире). Единственное, что огорчило, - объявление результатов на Майдане, о котором так широко заявляли, оказалось не на Майдане, а на площадке возле кинотеатра «Кинопалац». Людей там было, конечно, маловато.

Поздравляли в этом году весело. Я так поняла, что все каналы Пинчука аккуратно решили сгрести все деньги: у них была Юля, потом Ющенко, Янукович и еще чей-то ролик. На «Плюсах», например, выступил только Ющенко, а затем прозвучал гимн. Но «Плюсы» отличились другим: там было вообще нечего смотреть. Это большое «достижение» канала «1+1» - не показать ничего.

Подход канала СТБ неизменен второй год подряд: ретроспективный показ своих талант-шоу. Сказать, что это самая дешевая сетка, - ничего не сказать. Супербюджетный вариант, но при этом можно сесть с утра и смотреть целый день.

До полуночи я смотрела интеровских «Казаков». «Интер» - чуть ли не единственный, кто сделал свой проект, потратив огромные деньги. Но пора искать новые жанры и новые формы, потому что мюзиклы надоели. В 45-й раз смотреть на шматье, которое выдумала Анжела Лисица, не очень привлекает. Может, в этом году это была и не Анжела, и не Лисица, но хрен примерно один.

Раньше Новый год был некой финишной прямой года. А теперь понятно, кто у нас куда бежит, а кто стоит обеими ногами практически на четвереньках. Хотя на российских каналах тоже не было ничего особенного - бесконечные огоньки, которые успела купить, слепить и показать ТРК «Украина». Так что не только у нас все плохо.

Ірен Роздобудько, письменниця, сценаристка:

- Я, по-перше, не чекала ніяких здивувань від новорічного ефіру. Тому перемикала: побачу якісь обличчя знайомих російських зірок, і перемикаю. Розумієте, не хочу я ні Петросяна, ні Задорнова, ні навіть Пугачову. Куди перемикаю? На СТБ. Майже весь час ми дивилися «Україна має талант». Щоб побачити нові обличчя, цікавих нерозпіарених людей.

Ще мені сподобалася ідея MTV Україна, щоб наші співаки виконували пісні Майкла Джексона. Але я, на жаль, майже не потрапляла на сам концерт - здебільшого на рекламні паузи.

Сергій Притула, телеведучий, Новий канал:

- На жаль чи на щастя, останні 10 років святкую Новий рік на роботі, веду корпоративні вечірки. І цього разу ми з Сашком Педаном працювали на корпоративі, тому дивилися новорічний ефір шматками: прибігли - увімкнули телевізор, побігли - вимкнули.

Із вражень, що лишилися, - сподобався новорічний мюзикл на «Інтері».

Дивився рідний Новий канал, звісно ж, «Фабрику зірок». Самому було цікаво, хто там переможе. І в контексті того, що це був головний проект на каналі, вийшло яскраве завершення старого року і гідний початок нового. Настрій новорічний створив концерт на Майдані. Не Юлін, я маю на увазі, а виступи фабрикантів на вулиці: вони співають, і ти бачиш, що їм так само холодно. Дивишся на Машу Єфросиніну, якій теж холодно, на Доманського, який мерзне, але настрою не втрачає. Мені сподобалося.

На «Плюсах» був якийсь цирк - я так розумію, вони не зовсім старалися. Але найбільше розвеселив НТН, де йшов новорічний вогник із Машею Єфросиніною, не знаю, у кого і в якому році куплений. Так смішно: дивишся Новий канал, там - Маша Єфросиніна, переключаєш на НТН - а вона і там веде. «Нашу Машу і тут, і там показують».

Загальне враження від новорічних лінійок склалося таке, що канали, мабуть, вперше за останні кілька років не парилися з приводу того, що їм треба якось виділитися в новорічну ніч. Хотілося б якоїсь більшої різноманітності. Раніше у Новий рік канали змагалися, хто кращий, а нині все пустили на самотік. Я б не сказав, що в ці дні по телевізору можна було подивитися щось аж надто яскраве. 358-й раз переглядати «Один вдома»? Це те саме явище, на предмет якого жартували: «Скажи, скільки разів ти дивився "С легким паром ", і я скажу скільки тобі років»...

Тетяна Мокріді, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:

- Цього року протягом новорічних свят я перебувала біля телевізора і мала нагоду передивитися всі телеканали. Мені не сподобалося взагалі нічого. Я розумію, що нині економічна криза і канали не можуть вкладати гроші у власні продукти, але мені здається, маємо велику проблему.

Особливістю святкового року стало те, що програми йшли по колу, в режимі нон-стоп. Переважали продукти російського виробництва або ж старі вітчизняні програми. Під час перегляду телеканалу «Україна», який крутив «Новогодний огонек на Шаболовке», виникало запитання - а в якій країні ми живемо? Телеканал СТБ крутив власний продукт, «Україна має талант», але теж по колу. Телеканал «Інтер» крутив весь час не пам'ятаю що, але Галкіна вистачало з головою. На «Плюсах» ішла по колу «Дискотека 80-х». І ще було дуже багато російських серіалів.

Добре враження справила лише «Фабрика зірок» на Новому каналі. Сітка була правильно розпланована і складена, і, як наслідок, в новорічну ніч цей проект виявився органічним і доречним.

Лесь Подерв'янський, художник і драматург:

- Я не дивлюся телевізор на Новий рік. У Радянському Союзі була традиція нажертися водки з шампанським і потім впасти мармизою в салат олів'є під телевізійні шоу. Власне, ця традиція абсолютно не змінилася. Я тому й Новий рік не дуже люблю, бо для мене це суто радянське свято. Тому цього дня ми з дружною та парочкою друзів завжди кудись втікаємо - подалі  від «совкового» канону: ялинка - водка - олів'є - шампанське -телевізор.

Источник: Телекритика