Дитяче Євробачення: котимося до фіналу

Першими наближення основного  дійства відчувають журналісти. Зростає напруга у прес-центрі. Голосний регіт стає різномовним:приїзжає все більше телевізійних закордонних команд та просто пишучої братії. На стінах починає рясніти від інформації та об’яв. Збільшуються кола навколо очей дівчаток у фірмових жилетках „Першого національного”. Журналістський день 20 листопада відкривала подія під назвою „Прес-конференція спеціяльно запрошеної зірки”. З досить невеликимм запізненням на сцені з’явилися ведучі конкурсу пан Тимур Мірошніченко (НТКУ) -спокійно та пані Ані Лорак („зірка”) - в оточенні „персонажів”, які притримували щось попід пахвою...  Чарівна Кароліна розпочала зустріч з пресою із завченого привітання, яке вона має виголосити зі сцени під час шоу. Декілька слів англійською додав і пан Тимур. Іронічну посмішку викликала маленька шпилька від телевізійника: „у Кароліни це лише 2 Євробачення, а у мене- вже дванадцяте...”. І це правда – адже пан Мірошніченко вже досить давно працює і на дитячих і на дорослих конкурсах. Потім сталася головна цікавинка-повна відсутність запитань від журналістів. Для мене це не стало дивиною з двох причин. Перша: журналісти не мають фактів про Євробачення і не знають, що запитати. Друга: я не читаю до обіду українських газет певного штибу. В них українських музикантів називають „цєлєбрітісамі” та „зірками”. Іноземці- не читають навіть після обіду. Пауза загрозливо „висла”. Як повідомляє нам один з комерційних телеканалів: на обличчі людини 10.000 м’язів- пані Кароліна 9951 з них „тримала удар”. Вітаю власників декількох телевізійних камер, що були присутні: такий ексклюзивний КРП багато чого вартий! Співачка спробувала розідрати велетенську гнітючу павзу і пошуткувати : „це найкоротше шоу в моій біографії” (примітка: переклад з англійської автора). Згодом журналісти почали щось вигадувати. І ніби продовжили мою тему про „імідж”: от пісні пані Кароліна буде виконувати англійською і грецьких авторів. Чому, адже в її репертуарі багато українських? Короткий виклад відповіді співачки: „я нікагді нє страдала націаналізмам...” Потім доволі цікаво, весело і навіть кумедно ведучі розповіли про різні моменти виникнення постійних змін в сценарії та текстах. Це насправді серьйозна робота, адже всі нюанси під час „живої роботи” потрібно буде передати мільйонам телеглядачам англійською. Я подивився денні репетиції відкриття і на моніторах і в залі– наша пара працює вправно, артистично, фахово. Чітка і вміла орієнтація на сцені, відчуття камер, тотальна телегенічність. Ще декілька відповідей на запитання про ставлення до рівня дитячого виконання і побажання від Ані Лорак: „с лімона можна всєгда сдєлать ліманад-нужна нікагда нє сдаватца!”. І... ось воно головне, сталося: журналісточки побігли брати автограф!

                        Я перемістився до головної сцени – на велику арену Палацу спорту. Приміщення явно ожило і заповнилося суцільним дитячим гамором- тривали репетиції церемонії відкриття конкурсу. Декілька сотень діточок різного розміру, зросту, віку, статі. Ті,що у фан-зоні - завзято пищать і аплодують.Ті,що на сцені – натхненно і фахово хореографічно творять. Цікаве вирішення (і вперше застосоване!) – так званий „грін-рум” в окремій зоні прямо на сцені. Як я і передбачав: діагоналі „перекрили” дітками. По 48 з кожної сторони. Вони також – один з активних елементів сценографії, а значить будуть „всередині” ТБ-картинки. Це також – вперше! Помічаю і залаштункові цікавинки. Діток у фан-зонах (таких під сценою декілька) просять зробити наступне:

                  - роздані „командою” смішні долоньки-хлопавки використовувати тільки „на Мальті”! А ще: там на кожній цяцьці є пімпочка якщо її відкрутити підуть мильні бульбашки а бульбашки які потраплять на сцену утворять ковзанку це небезпечно хлопавки здати сьогодні і отримати завтра після шоу їх вам залишать... – масове „у-у-у-у-р-р-р-р-а-а-а-а”;

                  - команда Вірменії буде кидати  зі сцени мячі їх назад кидати  не потрібно а потрібно впіймати  і здати старшим по фан зонам  – масове „у-у-у-у-у-у-у-у....”;

                 - під час виступу України вам  ось сюди кинуть віночки їх  потрібно швиденько передати  по руках от туди – „а-а-а-а-а-а-а-а...”.

                  Мою думку про те, що я би  зробив „з пімпочкою” в їх  віці, перебиває голос пана Андрія Єрьоміна: „ хочу  нагадати,  що ви не тільки бавитеся і відпочиваєте у фан-зонах, а і працюєте”. Маленькі професіонали захитали голівоньками... і побігли, хто куди. На перерву. В команді медиків, які постійно чергують на події, тихесенько підраховують : „чотирнадцять разів повторювали”. Питаю, чи бува, ніхто сьогодні зі сцени не гепнув. Ні- ну добре! Вихоплюю з вихору одну з чарівних  старших керівниць: дітки накормлені та напоєні, не маємо жодних проблем, все класно! Приємно. По сцену згадав недаремно. Все,що відбувається на сцені, доволі серьйозно відрізняється від обраного візуального вирішення конкурсу, яке запропоновано журналістам (через прес-паки) і телеглядачам (по ТБ) та просто глядачам (вигляд Палацу спорту) . Практично це дві різні стилістики: зелена кольорова гама всієї супутньої продукції, сайту, відеографіки (до створення якої запрошено цікавого українського аніматора пана Коваля) і іншого з використаннями авторських елементів, кольору і духу творчості пані Марії Примаченко з одного боку. Чорно-біла стилістика сцени з гострими елементами з іншого. Саме таке вирішення сцени і створює ілюзію наявності провалин на її поверхні. Коли звикаєш до того, що чорне на сцені це -„намальоване твердо”- гепаєш в справжнє чорне- яму! Таке враження, що автор (хто?) такого рішення ніколи не стояв на сцені. Цікаво, що був знайдений суто наш український прадавній і „так далі” візуальний елемент. Нагадаю: журналістам роздані торбинки з натурального полотна. Що може бути цікавішим за фактуру груботканої льняної „бабусиної” тканини? Адже це не тільки  фон для декорацій -  це практично фонове вирішення всього: зали для пресових конференцій, папок, ручок, перепусток і т.д. і т.п. Чим не „імідж! – адже буржуазія відразу відрізнить фактуру справжнього житомирського  від пофарбованого невідомо чим китайського ? Але чиясь вправна рука чи може чиїсь вправні інтереси розділили візуальний образ конкурсу на частини: це –тобі (з відкатом !), це – тобі (з відкатом!), а це – тобі...Для істериків: поки що це припущення. Хоча колеги з НТКУ прозоро натякали: ти пообережніше там... Невже коридорами колиски дитячого євробачення на Мельникова уже ходять дяді з відповідними іжачками та „загорнутими” вухами? Давно не заходив на 10 поверх.

                   Ще раз переглядаю відеоповтор „відкритя”.Ще більш руба стають насторожені запитання: хто писав музичний супровід (такий), хто автор хореографії (такої), хто автор загальної сценографії (такої). Ще з подивом почув потужний „закадровий клич”, що линув десятками кіловатів. З подивом тому, що після зрозумілого „привєтствуєм: Росія!”, прозвучало: „прівєт-Галандія” і т.д. Вирушив до пресового-центру запитати: „кто рєшіл аткрєатівіть!”. Наводжу короткий виклад відповідей про різні авторства: не знаємо,будемо дізнаватися. Нагадаю – конкурс готують уже чи не рік. Титри з обов’язковим дотриманням серьйозного міжнародного і нашого законодовства в царині інтелектуальної власності потрібно буде давати уже сьогодні. Але я прекрасно розумію чому журналістам не давали і не дають прізвищ: вони підуть шукати цих людей! Точно знайдуть і запитають. І отримають відповіді. І країна дізнається про багато чого! Нарешті. Головним чином не про колір та хореографію, а про...Правильно- про „цікаву” долю 38.000.000 (прописом –тридцяти восьми мільйонів).

                 Чим більше деталізується пісенний  конкурс - тим більше розумієш. От на пресовій конференції побачив декілька HD-камер. В „тракті”. Звертаюся до колег з НТКУ: невже все ж таки купили? Маленьку? Репортажну? Петееску? Дослівну транскрипцію сказаного залишу поза папером чи екраном. Згодом довідався – розгорнуто ще одну телевізійну іноземну станцію. Логіка вам уже зрозуміла: проїзд, проживання і т.д. і т.п.

                 А поки що пан Ігор Раллє  на хвильку відволікся від  роботи по забезпеченню інтернет-трансляції (нагадую з 16 листопада вперше в інтернеті все,що відбувається в Палаці спорту) і коротко мені кинув : „Я висловює думку творчого колективу НТКУ: ми все могли зробити самі.Нам просто не дали.” Про всяк випадок, перепитав: чи можу я його думку оприлюднити - адже заборону давати несанкціоновані тимчасовим начальством НТКУ коментарі ще не відмінено. Здалося, що пан Ігор „задіяв” на обличчі всі 10.000 мязів.

              Непомітно прийшов вечір. Колеги-викладачі попросили мене розповсюдити запрошення серед студентів. Помітне пожвавлення на ескалаторі зупинки „Палац спорту”.Біля виходу з метро зустрічаю юнь та відправляю до зали. Хтось шуткує: „Зирін, вас зараз пов’яже міліція за спекуляцію!” Ви не повірите: за мить до мене підскочила „персонаж-борець з інфлюенцою” з учорашньої пресової-конференції і... запропонувала гроші за зелененьке запрошення. Студентський нарід вибухнув сміхом. „Інтернешнл”-журналістка залементувала: „...он дівчатка торгують по десять гривень...” І зникла. Пішов шукати дівчаток. Звісно ж не знайшов! Хоча було прийнято рішення залу не заповнювати, але знайомі, батьки та друзі сотень маленьких дійових осіб шоу все ж таки тягнулися від метро до зали. Відразу скажу: вони не пошкодували. На вході акуратно всім роздавали одноразові маски. Хотів взяти „тьоті” коробку – не дали! І ретельно перевіряли „щоб не звеніло”. Це абсолютно не викликало дискомфорту у глядачів і навіть переконувало- все серьйозно і безпечно! Малечі навіть подобалося і вона поважно і самостійно (ну маа-а-ама) крокувала через міношукачі. Крокувала на генеральну репетицію. Вона має відбутися з „повним” світлом звуком, костюмами та телебаченням. Відеосигнал летить всім країнам, які мають право на голосування. За кордоном в студіях-мовниках знаходиться жюрі від кожної країни. 20 листопада професіонали виставляють свої бали. 21- до них додадуть 50% глядацьких голосів і отримаємо переможця-2009.

               Найцікавіше в залі було дивитися на дві речі: на обличчя дорослих (мам з татусями, бабусь з дідусями, просто друзів) і на десятки діточок. В центрі велетенського майданчика витворялося під музику казна що – рухалося все і кругом: від мікробів, що фактично ще повзали, до пацанів, які, як горобці, пролітали туди-сюди! Особливий кайф – стати в центр потужного світлового променю, що спадав з-під стелі. Мами майбутніх зірок їх у тому сяйві ретельно фотографували. Бажаючим навіть доводилося вистояти маленьку чергу.

            Я вистояв всі номери по центру зали. Поруч зі мною стояли і проходили вітчизняні професіонали – саунд-продюсери, звукорежисери, художники по світлу. Особливих претензій до шоу не було: якісно, спокійно, рівно. Початок мене заспокоїв: привітання до всіх учасників звучали їх рідними мовами-це було відверто цікаво слухати. Трохи „буяв” я з приводу іншого! Коли в реальному часі міг миттєво порівняти дійство, яке було на сцені і ТБ-картинку. „Ефір” завели на два чималеньких екрани в Палаці спорту. Знову відсутність акцентів. Знову загальні і середні плани. Після всіх виступів зустрів колег з НТКУ. В розпачі вони повідомили- зміни у відеовирішення номерів практично не вносять. Виправляють тільки грубі і нееестетичні „ляпи”! Значить шансів – навіть менше ніж 1 з 5! Глядачів у залі дещо насторожила ситуація з зупинкою ходи концерту. Просто посеред номерів вилазив на сцену вікінг в чорному і... зупиняв виступ. Ні тобі сорі, ні тобі напів-сорі до тисяч глядачів у залі. „Підфартило” нідерландцю Ральфу Макенбаху. Вдруге він явно зніяковів і енергетика випарувалася...Потім знову зупинка. Але –це дрібниці. Виступ української команди був пружний та енергетичний. Чи допоможе? Можливо знадобиться підтримка зали. На фіналі планують аншлаг. Хочеться, щоб так і було- адже атмосфера події автоматично передається співакам і їх командам. Виступ Ані Лорак пройшов, скажу так, – без істерії. На процедурі голосування глядачі поступово почали розходитися. До вечора 21 листопада...

                Ідучи через мряку до метро, угледів свіжовикопані ями навколо басейна-охолоджувача Палацу спорту. Пригадав нещодавнє „любовне” обстригання та зменшення у розмірах кущів поруч, термінове укладання асфальту перед спорудою. Це означає? Правильно: віп поруч! Завтрашній день розпочненться з... зараз розшукаю офіційну назву...таа-а-ак ...з „Церемонії висадки дерев за участю всіх країн та Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко”. Здається я знаю,хто буде подавати ексклюзивну лопату від фірми (стоп-реклама) або сипати унікальне добриво від компанії(стоп кажу ж!), придбані на спеціяльних тендерних торгах. Про фантастичний сорт дерев я навіть боюся згадувати. Як і про авторський проект розташування, діаметру і глибини ям, розрахований за системою і фен і шуй. Вдале місце – коріння дерев через деякий час може пошкодити басейн і ...але коли то ще буде! А фотоспалахи та телекамери завтра!

Олександр Зирін, український незалежний  телевізійний оглядач         

Источник: