Приборканий «Інтер»

Тепер Юлія Тимошенко може сміливо забрати назад свій заклик не дивитися телеканалу «Інтер». Після зміни керівництва каналу та інформаційної служби «Інтер» більше не створює прем'єрці, її політичній силі та уряду жодних незручностей.

Найвірніші бійці новинарської гвардії Ганни Безлюдної - розрекламований на білбордах Андрій Данилевич, Дмитро Драбик та Андрій Сайчук, - «проголосували за свободу»; ще декілька осіб можуть піти найближчим часом. Проте більшість залишилась і таким чином погодилася працювати за новими правилами. Втім, ці правила ще не визначено - кажуть, єдиною вказівкою новинарям «згори» після зміни влади було: «Тимошенко має бути порівну з Януковичем». Водночас кажуть і про те, що нібито одразу після звільнення Безлюдної в ситуації безвладдя у ньюзрумі сам Хорошковський приїздив на канал, щоби вичитувати підводки до сюжетів «Подробиць». Втім, поки що продукт, який роблять інтерівці, можна вважати умовно збалансованим. Поки що.


Реалії

Третє (якщо вважати бенефіс часів «корупційного скандалу» 2005 року першим, а «медовий місяць» часів призначення Валерія Хорошковського головним митником - другим) пришестя Юлії Тимошенко в якості позитивного героя новин «Інтера» відбулося без зайвих прелюдій. Останнім днем антитимошенівського опору можна вважати 6 вересня.

2 вересня випуск «Подробностей» починається з заклику Президента до саморозпуску ВР. Далі - позиція Януковича з цього приводу. Далі - великий сюжет про «Рівнеазот» із нищівною критикою на адресу Кабінету Міністрів без наведення позиції останнього.

3 вересня випуск відкриває сюжет про послаблення гривні; докладно відтворено критичні зауваження Президента на адресу Нацбанку та Кабміну. У відповідь наведено синхрон виконувача обов'язків міністра фінансів Ігоря Уманського, який важко зрозуміти без економічного словника. Далі - повідомлення про підвищення тарифів на транзит російського газу із синхроном Юлії Тимошенко («Це буде підняття ціни на транзит на 65-70 відсотків - в залежності від того, якою буде ціна на нафту»), твердження якої відразу було спростовано «Газпромом» («тариф на транспортировку газа вырастет на 50-60% и составит от 2,5 до 2 долларов 70 центов за тысячу кубометров»). Далі - Янукович критикує ціни на газ (себто уряд), Литвин висловлює загальні думки щодо подій у ВР, Яценюк представляє свою виборчу програму (все бз/сх.)

4 вересня у випуску «Подробностей» майже немає політики. У репортажі з Верховної Ради представлено коментарі бютівців, як і представників інших фракцій.

5 вересня - репортаж Юрія Сидоренка про нараду Юлії Тимошенко з сільськими головами, витриманий у критично-іронічному стилі. Наприкінці матеріалу автор прямо називає збори «передвиборним заходом». Продовжується тема закликом президента Ющенка до селян «не спокушатися на сир у мишоловці».

6 вересня - останні «Подробиці тижня» з Андрієм Данилевичем. Інтерв'ю з Віктором Ющенком і Віктором Януковичем - обоє, природно, критикують уряд. Ющенко називає газові домовленості «здачею інтересів України». Сюжет Геннадія Вівденка про гданські переговори Тимошенко і Путіна містить вельми неприємні й навіть принизливі для прем'єра оціночні судження: «... У цій зустрічі вчувався відгомін іншої війни - газової. Це було схоже на те, що переможена сторона немов благала переможця про пощаду...» (далі - синхрон Тимошенко як ілюстрація). У сюжеті часто-густо йдеться про «помилки» та «прорахунки» КМУ, який він начебто «визнав» і «виправляє». За відсутності позиції Кабміну й Тимошенко в сюжеті звідкись береться великий синхрон Арсенія Яценюка, який чомусь коментує неблизьку йому газову тему. Загалом із сюжету зрозуміло, що Кабмін намагається врятувати ситуацію, але запізно - український хімпром (читайте - «Рівнеазот» Фірташа) вже гине.

І ось 7 вересня - в день оголошення про звільнення Ганни Безлюдної - з газом раптом стає все гаразд. Про що й повідомили в «Подробностях» із синхроном Тимошенко.

«Украина запасла в подземных хранилищах достаточно газа и поэтому намерена прекратить дальнейшую закачку. Об этом заявила премьер-министр. Юлия Тимошенко отметила, что на сегодняшний день резерв составляет 25,5 миллиардов кубометров топлива. Этого, по её словам, достаточно как для нужд украинских потребителей в осенне-зимний период, так и для бесперебойных поставок в Европу. Также глава правительства заявила об отсутствии противоречий в газовых вопросах между Киевом и Москвой.

Юлия Тимошенко, премьер-министр Украины: "Я хочу підкреслити, що ніяких суперечок між Україною й Росією в контрактах по природному газу, по транспортуванню, тарифам не існує. В наших стосунках порядок передбачений контрактом, і не треба нічого підписувати ні на початку року, ні в кінці. Тому що контракт автоматично діє 10 років, і ціна встановлюється кожен квартал, хоча ви цього навіть не відчуваєте"».

Головними темами цього дня було визначено соціальні (смерть дитини від дифтерії на Волині, отруєння дітей у Джанкої). У сюжеті про скасування 13%-го мита на ввезення іномарок уряду в особі міністра економіки Богдана Данилишина дають слово і дозволяють нормально сформулювати свою позицію, показавши себе в доволі вигідному світлі. Сюжет про блокування Верховної Ради збалансований і містить коментарі БЮТ.

8 вересня - випуск майже без політики. Репортаж із ВР збалансований, БЮТ у ньому представлено на рівні з іншими. Про нараду Юлії Тимошенко з підприємцями, яка заслуговувала на те, що бути висміяною, не менше за недавню нараду з сільськими головами, у випуску ні слова.

9 вересня у випуску «Подробностей» дві незручні для уряду теми (вимога Ющенка вирішити щось із проблемними банками та пікетування Кабміну профспілками). В обох матеріалах наявні коментарі міністрів.

10 вересня у повідомленні з Верховної Ради щодо причин блокування трибуни - рівновеликі синхрони Віктора Януковича та голови фракції БЮТ Івана Кириленка. Про визнання Конституційним Судом незаконним рішення Кабінету Міністрів щодо верхньої планки розміру пенсії повідомляють стисло й нейтрально.

11 вересня в матеріалі про скандал із відставкою заступника голови Нацбанку Олександра Савченка єдина негативна згадка про Кабмін - із посиланням на Віктора Януковича. Сам сюжет збалансований. Далі у випуску «Подробностей» - докладний сюжет про зустріч Юлії Тимошенко з керівниками регіональних відділень Держкомзему та місцевих рад. Настільки детально, без жодної іронії чи критики діяльність Тимошенко не висвітлювалася «Інтером» уже понад рік. Повідомлення про простій ВР, аналогічне за змістом до матеріалу 10 вересня, також нейтральне та містить рівнозначні синхрони регіонала і бютівця.

12 вересня випуск «Подробностей» відкривається матеріалом про проект бюджету на 2010 рік. Матеріал цілком нейтральний, насичений синхронами представників уряду (Тимошенко, в. о. міністра фінансів Ігор Уманський, міністр економіки Богдан Данилишин); проурядовий «позитивчик» збалансовано лише синхроном представника Секретаріату Президента Романа Жуковського, який розкритикував підходи КМУ, та наступним повідомленням про те, що Партія регіонів не голосуватиме за бюджет без підвищення зарплат і пенсій. Загалом у висвітленні цієї теми явний перекіс на користь Тимошенко.

13 вересня в ефір «Інтера» вийшов російськомовний 45-хвилинний гібрид «Подробностей» і «Подробиць тижня». Усі матеріали, в яких згадано Кабмін та Тимошенко, можна вважати умовно збалансованими. В них наявна й критика на адресу уряду з боку Банкової та Партії регіонів, проте немає нічого схожого на журналістські умовиводи та оціночні судження, такі звичні для «Інтера» періоду війни з Тимошенко. Єдиний висновок не на користь Тимошенко міститься в кінцівці сюжету Акіма Галімова про бюджет: «Нас ждёт шторм критики, говорила вчера Юлия Тимошенко, обращаясь к своим подчинённым в этом здании. Другого прогноза можно было и не ждать. Премьер-министр уже заявила - даже если голосование не состоится, или президент наложит вето - проект бюджета введут в действие постановлением Кабмина. То есть деньги станут распределять - в ручном режиме. Насколько такая государственная смета будет легитимной, Тимошенко не уточнила. По сути, бюджет на 2010 год - это обычный закон, и принимать его может только Верховная рада, но никак не Кабмин». Проте в загальному контексті сюжету цей висновок (в принципі, очевидний) не виглядає надто критичним, позаяк прагнення Тимошенко обійти закон і затвердити бюджет урядовою постановою пояснюється бездіяльністю Верховної Ради і небажанням робити популістські кроки, не забезпечені фінансами. Таким чином, у цій ситуації позицію уряду подано в вигідному світлі.

Отже, починаючи з 7 вересня в новинах «Інтера» простежуються такі тенденції:

- діяльність Кабінету Міністрів та прем'єра висвітлюється доволі докладно, у підкреслено нейтральному розповідному стилі без оцінок:

«В эти минуты в Кабинете Министров проходит внеочередное заседание. Правительство собралось для утверждения проекта бюджета на 2010 год. Завтра этот документ намерены представить общественности в Украинском доме. Планируется, что общие поступление в казну в следующем году составят без малого 285 миллиардов гривен. Это почти на 20% больше, чем в нынешнем году. Планируется также, что расходы превысят 335 миллиардов. Так что дефицит бюджета составит около 50 миллиардов гривен, то есть почти 4% ВВП. Все расчеты макроэкономических показателей на будущий год правительство производило исходя из того, что природный газ Украина будет покупать по 260 долларов за тысячу кубометров, а доллар будет стоить семь гривен пятьдесят копеек.

Юлия Тимошенко, премьер-министр Украины: "Курс гривні до долару для обрахування бюджету на 2010 рік - 7,50. І я хочу, щоб саме так будувалася робота. І я вважаю, що це навіть завищений курс для валюти. Тому що немає економічних і фінансових підстав, щоб гривню так принижували, як сьогодні це робить Національний банк"» (14 вересня);

- позиція уряду зазвичай балансується позицією президента Віктора Ющенка або Секретаріату президента, але найчастіше у формі окремого повідомлення:

«Нереальным считает проект бюджета на 2010 год президент Украины. Виктор Ющенко призвал правительство учесть его замечания к документу. Более всего глава государства обеспокоен большим дефицитом бюджета. По мнению президента, этот показатель не может превышать 3% ВВП. В противном случае страна окажется в долговой яме. Недоволен Ющенко и правительственной схемой распределения местных бюджетов.

Ирина Ванникова, пресс-секретарь президента Украины: "Президент України закликає уряд врахувати принципові зауваження до проекту бюджету. А також формувати місцеві бюджети на діючий законодавчий базі. Поки не пізно слід припинити авантюру формування місцевих бюджетів на базі недіючого Бюджетного кодексу - це призведе до фактичного ручного розподілу 12 тисяч місцевих бюджетів"» (14 вересня);

- позиція Блоку Юлії Тимошенко щодо парламентських подій висвітлюється у суворому балансі з Партією регіонів;

- там, де це доречно, використовуються синхрони представників Блоку Юлії Тимошенко, Кабінету Міністрів та самої Тимошенко. Нагадаємо: їхньої прямої мови в новинах та підсумкових програмах «Інтера» останні 9 місяців майже не було. Інтерівці стверджували, що протимошенківські політики за вказівкою «згори» відмовляються давати їм ексклюзивні коментарі та ходити на ефіри. Однак навіть синхрони з публічних заходів, де працювали знімальні групи «Інтера», зазвичай в ефір не потрапляли;

- тематику експорту-імпорту-транзиту енергоносіїв та пов'язаних із цим українсько-російських відносин висвітлюють у підкреслено офіційному та відстороненому стилі (раніше саме в матеріалах на цю тему було найбільше оцінок, журналістського суб'єктиву та інших ознак маніпуляції):

«... Российский президент поручил главе "Газпрома" во взаимоотношениях с Украиной придерживаться заключённого контракта и не соглашаться на изменения условий по оплате транзита российского топлива через Украину. О том, что такие предложения звучат из Киева, Миллер проинформировал Медведева во время рабочей встречи - сообщают інформагентства» (7 вересня). На «Інтері» епохи Безлюдної замість цього короткого повідомлення вийшов би розлогий сюжет про ганебну поразку українського уряду;

- цитування критики на адресу уряду та прем'єра дозволене, але вона завжди чітко авторизована.

Ще одна цікава деталь: за ці 7 днів народний депутат України та майбутній кандидат у президенти Арсеній Яценюк не згадувався в новинах «Інтера» жодного разу.

Не знаючи передумов, більшість названих тенденцій можна розцінювати як позитивні - якщо не повернення до професійних стандартів, то, принаймні, рух у цьому напрямку.

Але ми пам'ятаємо, що офіційною позицією як керівництва «Інтера», так і його захисників із Партії регіонів під час «наїзду» БЮТ було наступне: критична позиція щодо Кабміну й Тимошенко - це «власна думка журналістів», на яку вони мають святе право. А відсутність самої Тимошенко та її команди в ефірі, а отже й незбалансованість сюжетів і випусків новин - наслідок не цензури, а бойкоту, самою ж Тимошенко оголошеного.

Проте 7 вересня «власна думка» інтерівських журналістів революційно змінилася - від перманентної нищівної критики уряду до лояльності. І ця метаморфоза дивним чином збіглася зі звільненням Ганни Безлюдної та директора/ шеф-редактора новин Антона Нікітіна.

«Нагнути» волелюбних журналістів «Інтера» не могли просто фізично - на момент підготовки випуску 7 вересня в НІСа взагалі не було керівництва. Та й тепер директор компанії Лариса Горська, за свідченнями новинарів, не бере активної участі у виробничому процесі, визнаючи, що не дуже-то й знається на телевиробництві. Посада шеф-редактора новин вакантна, а випускові самі визначають «інформаційну політику» своїх випусків. Роботу служби новин пущено на самоплин, і журналісти, за їхніми власними словами, від цього анітрохи не страждають.

Ілля Канавін із Дмитром Белянським також у перші дні не з'являлись у нісівському ньюзрумі - вони дотепер офіційно не приступили до роботи, і лише 10 вересня їх було представлено колективу. Хто ж переконав незалежних інтерівців вибачити Юлю, забути про біди «Рівнеазоту» та геть-чисто розлюбити Яценюка?

Ризикнемо припустити: замість «власної думки» у журналістів «Інтера» - не всіх, звісно, а в тих обраних, яким доручали політичні теми, - була готовність виконувати вказівки. І була «сильна рука», яка давала ці вказівки, розставляла акценти, скеровувала творчі пошуки журналістів у потрібне русло, підказувала редакторам, у якому ключі обробляти та подавати матеріал.

Тепер «сильна рука» зникла, але, на жаль, нікуди не зникла готовність виконувати вказівки.


Фантазії

Уявімо, що мирний відхід Безлюдної знаменував завершення присутності на «Інтері» людини, чиї бізнесові та політичні інтереси вона представляла, - Дмитра Фірташа. Свій опціон на придбання 50% групи «Інтер» Дмитро Васильович або не схотів, або не зміг реалізувати. Уявімо, що замість нього це зробила якась інша людина. Уявімо також, що ставлення цієї людини до Юлії Тимошенко відрізняється від ставлення Фірташа.

Керуючим партнером залишився Валерій Хорошковський. Він перерозподілив повноваження генерального продюсера між Сергієм Созановським, який і раніше представляв у керівництві його інтереси, та неполітичною фігурою - Єгором Бенкендорфом. Завідувати новинним продакшном доручив своїй людині - керівнику ІА «Українські новини» Ларисі Горській. Зробив необхідні перестановки у наглядовій раді, вивівши з неї Безлюдну та ввівши Горську, а також підвищивши Ярослава Порохняка до першого заступника голови. Таким чином топ-менеджмент «Інтер»-групи став монолітним - цілком і повністю «хорошковським».

Уявімо, що саме Хорошковський схвалив ідею замість ще одного політичного проекту з ведучим Євгеном Кисельовим (про що, як кажуть, домовлялися з російським ведучим Єгор Бенкендорф ще разом із Ганню Безлюдною) замінити пристосований до виконання інформаційних спецоперацій формат «Свободи на "Інтері"» на шоу «Большая політика». Є багато причин, що не дозволяють уявити, як пан Кисельов зачитує з папірця зручні запитання до «правильного» героя програми або, навпаки, допомагає мочити «неправильних». Навряд чи співвласник «Інтера» може сподіватися від Кисельова дуже великих компромісів. Тож заробити грошей на проплачених студіях або проштовхнути потрібні меседжі через цю програму буде принаймні не так легко (навіть якщо вірити чуткам про те, що для Кисельова, який начебто має великі борги по кредитах у Росії, у випадку з «Інтером» був важливий чинник не лише національного майданчика, а й грошей). А втім, уявімо, що перший заступник голови СБУ, призначений на цю посаду президентом Ющенком, і не планує особливо заробляти на виборах за допомогою «Інтера» - його більше цікавлять перспективи власного політичного виживання за наступного президента. За таких умов побажання «Тимошенко має бути стільки ж, скільки Януковича» звучить цілком резонно. Тоді картина передвиборного політичного мовлення «Інтера» - збалансовані новини та професійне якісне ток-шоу з незаангажованим ведучим - виглядала б ідилічно.

Єдине, що не дозволяє скластися цьому ідилічному пазлу, - постаті «консультантів», що з'явилися в інформаційному продакшні «Інтер»-групи після зміни керівництва.

Ніякий консультант новинарям «Інтера», звісно, не потрібен. Якщо вони й потребують порад щодо покращення якості продукту, то явно не тих, які може дати російський репортер із пропагандистською спеціалізацією. Сам Ілля Канавін під час свого представлення колективу НІСа запевнив, що не намагатиметься перевчити журналістів, проте даватиме рекомендації з певних технічних виробничих питань. І тут же прохопився - мовляв, не може такого бути, щоб в ефірі телеканалу зовсім не було прем'єр-міністра...

За словами джерел ТК, Лариса Горська пояснила своїм новим підлеглим, що Канавін - це передусім консультант для неї, як людини не досить обізнаної в телевиробництві. Хоча, напевно, щоб увести директора в курс виробництва теленовин, не обов'язково було виписувати людину аж із Росії. Термін, на який було запрошено високого гостя з Москви, також було озвучено: до виборів. Джерела стверджують, що Канавін ще до початку офіційної консультантської роботи заопікувався підсумковим випуском новин. Це пояснює дивний формат програми 13 вересня - російськомовний аналітичний випуск під шапкою «Подробностей», хоча Руслан Сенічкін свого часу вів «Подробиці тижня» і був цілком спроможний начитувати підводки українською. Зате російський гість навряд чи зміг би працювати з україномовним текстом. У такому ж форматі програма виходитиме й надалі.

Ще одне завдання, доручене Канавіну й компанії, - створити аналітичну службу. Якщо судити за словами Дмитра Белянського, йдеться про створення нової наскрізної структури, що пов'язуватиме між собою різні сторони та сфери діяльності медіагрупи. Не виключено, що ця «пронизывающая структура, которая помогает все делать», виконуватиме не допоміжну, а навпаки - координаційну функцію. При цьому аналітичний відділ, який займається систематизацією та аналізом маркетингової інформації, існуватиме окремо.

Уявімо, що запрошений із Росії консультант Ілля Канавін - насправді не консультант, а емісар або ж «смотрящий», покликаний представляти на «Інтері» чиїсь інтереси. Чиї ж? Джерела, на які посилається Мустафа Найєм у своєму розслідуванні «Тимошенко освободила "Интер"», називають Дмитра Фірташа - він начебто насправді нікуди з «Інтера» не дівся, а навпаки - утвердився. Джерела ТК цього не підтверджують, та й важко припустити, що Фірташ, який нещодавно вів із Тимошенко кровопролитну інформаційну війну, доручив своєму емісару повернути прем'єрку та її політичну силу в ефір «Інтера». Зрештою, для цього не треба було знімати Безлюдну - вона й сама залюбки розвернула б дишло інформаційної політики каналу на 180 градусів, отримавши відповідне розпорядження від власників каналу. Якщо з ефіру треба було всього лише прибрати надлишок Яценюка, то й для цього навряд чи знадобилося б знімати Безлюдну, адже Ганна Віталіївна - людина прагматична.

Найлегше ж уявити таку ситуацію: після виходу Фірташа з бізнесу всі сторони - Хорошковський, який представляє росіян; росіяни, яких він представляє; людина, яка увійшла в бізнес замість Фірташа, та команда Юлії Тимошенко (до речі, як відомо, свого часу Дмитро Белянський та ще один російський політехнолог, Ігор Шувалов, який, як кажуть, теж інколи заходить на «Інтер», у гості начебто до Єгора Бенкендорфа, були досить близькими до Віктора Медведчука) - домовляються між собою про систему стримувань і противаг. За цією домовленістю «Інтер»-група як бізнес, а також неполітичне виробництво залишаються принаймні до виборів під контролем Хорошковського. Натомість інформаційне та політичне мовлення стає своєрідним «кондомініумом», де мають балансуватись інтереси всіх зацікавлених сторін. Адміністратором стає людина Хорошковського, творчим керівником - представник іншої сторони, а ще хтось, можливо, наглядає за ними обома. Вони домовляються, що канал більше не вестиме безглуздих інформаційних воєн проти можновладців. І взагалі - намагатиметься вибудувати таку лінію поведінки, яка більш-менш влаштує президента чинного (це запорука збереження за Хорошковським посади в СБУ), а також майбутнього, хоч хто ним буде - Янукович чи Тимошенко. І прем'єра, яким незалежно від результатів виборів залишатиметься Тимошенко - принаймні, якийсь час. Єдиним «хлопчиком для биття» в цьому разі залишається Арсеній Яценюк - як загроза «правильним» кандидатам у президенти.

Чи влаштує Тимошенко «Інтер», який не кусається, хоча й рук не лиже? Ймовірно, цілком. Як уже зазначав ваш автор, команда Юлії Володимирівни й раніше не надто покладалася на «ручні» ЗМІ. Однак за лояльністю приборканого каналу, схоже, таки наглядатимуть. Хотілося б тільки сподіватися, що журналісти каналу не отримають врешті-решт нових вказівок щодо того, якою має бути їхня «власна думка». Адже, на жаль, немає жодних підстав сумніватися, що вони їх не виконають.

Отар Довженко

Источник: Телекритика