Джентльмен світового боксу у документальному фільмі "Інтера" - "Містер Кличко"

09 июня 2009

У суботу, 20 червня, о 23:50 на стадіоні "Veltins-Arena" у Гельзенкірхене (Німеччина) чемпіон IBF, WBO та IBO Володимир Кличко зустрінеться з чемпіоном WBA Русланом Чагаєвим. А безпосередньо перед боєм, о 22:40, "Інтер" покаже перший документальний фільм про Володимира власного виробництва - "Містер Клічко". Автор та режисер стрічки Сергій Долбілов провів декілька днів у тренувальному таборі чемпіона, де не тільки відзняв, як Кличко готується до поєдинку, а й спробував зрозуміти загадкову душу боксера.

Про молодшого з братів-чемпіонів, його життя поза рингом, відомо не так вже й багато. Якщо Віталій відкритий та публічний - усі знають про його родину, дітей, політичну діяльність, то Володимир Кличко у цьому сенсі - повна протилежність. Він ретельно оберігає свій приватний простір, на розпитування про особисте життя лише загадково посміхається і в усьому, що не стосується спорту, намагається залишатися у тіні. У фільмі "Містер Клічко" мова піде про Володимира, який він поза рингом, чим живе, окрім боксу. Щоправда, без розмов про майбутній поєдинок теж не обійшлося. Детальніше - у інтерв'ю з автором.

-Чому саме Містер?

- Бокс родом з Англії, і довгий час він вважався заняттям виключно для джентльменів. Перемістившись до Америки, цей вид спорту втратив своє благородство та перетворився на звичайний мордобій, де за допомогою кулаків будь-який виходець з нетрів міг пробити собі шлях до слави. І тільки з приходом братів Кличко обличчя боксу змінилося на бік його зародження - у бік джентльменства. Тим більше, що суперник, з яким так і не стався поєдинок у Володимира Кличка - Девід Хей - хоч і англієць, своєю поведінкою абсолютно не відповідає цьому образу.

-Ви багато знімали про братів Кличко, робили фільми окремо про Віталія, але тільки зараз створили стрічку про Володимира. Це якось пов'язано з його нелюбов'ю до публічності?

- Безсумнівно. Він всіляко намагається огородити своє життя від уваги преси та широкої публіки, і не робить виключень. Записуючи з Володимиром інтерв'ю, я сказав йому: "Ви ж зірка світового масштабу, все одне уваги журналістів не уникнути", на що він відповів: "Я ж не Бред Пітт, щоб на мене полювали". Я одразу ж поставив питання: "А хотілося б бути, як Бред Пітт?". Він посміхнувся: не хочу, щоб моє життя стало надбанням суспільства, але вогник в очах все ж таки проскочив.

- Ви провели декілька днів у таборі Кличко у Австрії. Розкажіть, як виглядають тренування?

- Подивитись тренування Кличко - це справжнє задоволення, це дорого коштує. Ми відзняли один момент, коли він вправлявся без тренера. Мене вразило, як ця людина підходить до тренування: він сам точно знає, що йому потрібно, в якій кількості і як цьому віддаватися. Рівно три години - від хвилини до хвилини - він викладається повністю. Є багато штампів, за які Володю лають, але тут ми з оператором, який протягом трьох годин зйомки спітнів не менше за Кличка, перейнялися до нього, якщо можна так виразитися, додатковою повагою. Немає слів, щоб висловити, наскільки професіонально людина підходить до справи. Звичайно, я був далекий від ілюзії, що він байдикує на тренуваннях, але такої віддачі я не чекав.

- А які ще кадри вдалося відбити на плівці?

- Знаєте, дуже цікаво стежити за Кличком, коли він без печаток - наприклад, за грою у гольф. Хотіли відзняти, як він під'їжджає до спортивної зали, але проґавили. Справа в тому, що ми з оператором чекали, що зараз під'їде великий джип, та були сфокусовані саме на цій думці. І тут раптом ми бачимо маленьку таку смішну машинку, на якій їздять гравці у гольф, а у ній сидить Володимир. Такого я не чекав, і вдалий момент був пропущений. Дуже прикро.