Скандальний фільм Балабанова "Вантаж-200" - страшні ліки від ностальгії за СРСР

Дивіться найскандальніший фільм Олексія Балабанова - драму "Вантаж 200" на "Інтері" 13 червня о 22:20. Події стрічки відбуваються у 1984 році у провінційному містечку Ленінську. Після дискотеки зникає дочка секретаря райкому партії Анжеліка. Свідків немає, винних не знайдено. Того ж вечора у будинку на околиці міста відбувається жорстоке вбивство. Обидва розслідування доручені капітану міліції Журову...  Але саме Журов скоїв усі ці злочини. Жорстока тоталітарна система безкарності влади дозволяє маніяку у погонах і далі вершити свої жахливі знущання над "простими смертними".

- Це, скоріше, трилер, аніж драма, тому що атмосфера фільму дуже напружена, - каже про свою картину режисер Олексій Балабанов. - Коли я створюю кіно, то розумію, в якій стилістиці воно зроблене. Я з самого початку усвідомлював, що "Вантаж-200" буде скандальним фільмом. Про наше кіно говоритимуть, багатьом воно не сподобається, але байдужим воно не залишить нікого. Основна проблема, яку я передбачаю, - це сприйняття глядачами епохи застою. Адже для когось ці роки були золотим часом, а "Вантаж 200" - дуже жорстке кіно. Навіть для мене. Пам'ятаєте, всі казали про жорстокість фільму "Про потвор та людей"? "Вантаж 200" - жорсткіше. Відомий кінодраматург Костянтин Мурзенко одного разу сказав: "Залишати кінотеатри глядачі не будуть, однак кого-небудь точно винесуть".

Найстрашніше - це те, що фільм, як стверджує режисер, заснований на реальних подіях. Ось вона - зворотна сторона "щасливої радянської епохи"!

Факти

• Актор Євген Миронов після того, як прочитав сценарій, відмовився грати маніяка Журова.

• Не пристав на пропозицію режисера і Сергій Маковецький. Він відмовився від ролі професора Артема, хоча згодом саме Маковецький озвучував цього персонажа.

Актори про фільм

Леонід Бичевін, виконавець ролі Валери, друга головної героїні Анжеліки:

- Коли я прочитав сценарій, він мені здався дуже жорстким та абсолютно геніальним, до того - це ж Балабанов - "Брат", "Війна"... Як я міг відмовитись? Я б погодився у нього зніматися, навіть якщо б сценарій був ще жорсткішим та страшнішим. Це щасливий квиток - зніматися у такого режисера. Для мене на зйомках найстрашнішим, точніше, найскладнішим було те, що я не вмів водити машину, а за сюжетом я маю мав це робити. Мене спитали: "Водиш машину?" А мені так хотілося зніматися, і я відповів: "Так, воджу". І довелося на ходу вчитися, на щастя, там дуже хороший каскадер був, який мене вчив. Хоча я дуже нервував  кожного разу, коли сідав за кермо - поряд Агнія, позаду Льоша Балабанов та оператор наш Саша Симонов із камерою... Все непросто було, але впорався.

Агнія Кузнєцова, виконавиця ролі Анжеліки:

- Мені сценарій одразу ж сподобався. Роль також сподобалася. Там є що грати. Я люблю таке кіно, і не люблю попсові історії. Навіть не бентежило те, що доводилося зніматися оголеною та у сценах насильства. Перед складними сценами мені Балабанов допомагав - він кричав на всіх, щоб не заважали, поки я не казала, що готова, не розпочинав зйомку. Він мені дуже допоміг, і група теж дуже допомогла. Було, звичайно, непросто. Пам'ятаю, коли знімали сцену у лазні, де Журов вбиває людину пострілом з рушниці. Після цього пострілу ця маленька шестиметрова кімнатка вся наповнялася порохом, який потрапляв в очі, у рота... Було так моторошно, що можна було навіть нічого не грати. У мене була справжня істерика після цієї сцени.

Відгуки найбільш небайдужих

Леонід Парфьонов, телеведучий, журналіст:

- "Вантаж 200" - це абсолютно виняткова річ для нашого кіно. Це найбільш похмурий фільм, який я бачив у своєму житті. Це набагато серйозніше та набагато страшніше всього того, що сьогодні відбувається. Я погано собі уявляю навіть не прокатну частку, а питання існування цієї картини у контексті інших фільмів, які знімаються зараз - настільки "Вантаж 200" йде впоперек кіно та не тільки кіно... Єдине, що мені заважає у цьому випадку - це титри, які сповіщають, що мова йде про другу половину 1984 року. Неначе щось змінилося з того часу? Змінюється мода, стиль, але ставлення до людини, ціна людського життя, міра того, на що люди здатні, мені здається, не змінилися. У цьому фільмі режисер Балабанов не залишає глядачеві жодних надій.

Кирило Серебренніков, кінорежисер:

- Я хочу привітати колегу Балабанова із визначним, глибоким, приголомшливим фільмом. "Вантаж 200" - це серйозне, чесне, розумне та абсолютно художнє висловлювання-нагадування людям, які стверджують, що краще за все було жити за часів Радянського Союзу. Цей фільм - ліки від ностальгії за тією епохою. Це цвях у кришку труни цього монстра СРСР, якого ми, на щастя, поховали та не допустимо, щоб він коли-небудь до нас повернувся. Цим фільмом ми нарешті відкрили формулу вітчизняного хоррору... Це приклад того, як на нашому матеріалі зробити неймовірно жахливе видовище, від якого холоне душа, і яке при цьому нам не чуже. Я чув прогнози, що у картини будуть проблеми з прокатом. Які у неї можуть бути проблеми? Це справжній фільм жахів. Цей фільм страшніший за "Дзвінок". Я б порадив його подивитися усім людям, зацікавленим у кіно. "Вантаж 200" порадує як шанувальників справжнього розумного кіно про час та про нас у цей час, так і шанувальників фільму жахів. Тепер пана Балабанова можна назвати королем хоррору.

Інгеборга Дапкунайте, актриса:

- Я сумніваюся у тому, що кого-небудь ця картина залишить байдужим. Я абсолютно приголомшена. Це неймовірно важка та дуже серйозна картина. Такого у кіно не було вже давно. Це робота зрілого художника, який говорить про те, що йому болить, і те, що йому знайоме. Я гадаю, що буде багато суперечок з приводу цього фільму. 

Нагороди

• Приз Гільдії російських кінокритиків на фестивалі "Кінотавр"
• Національна премія кінокритики та кінопреси "Білий слон" за кращу картину 2007 року

• Приз Роттердамського кінофестивалю.

Источник: Телеканал "Інтер"