Провайдери програмної послуги підтримують законопроект Едуарда Прутніка

Група експертів  провідних об’єднань операторів кабельного телебачення та провайдерів програмних послуг: Асоціації «Укртелемережа», «Західно - української Гільдії операторів кабельного телебачення» та Спілки кабельного телебачення України зробила висновки з Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення України" (щодо створення умов для поширення сигналу вітчизняних телерадіоорганізацій на всій території України) № 5442 від 16.12.2009 народного депутата Прутніка Е.А. (далі-Проект).

Загалом експертами підтримуються законодавчі ініціативи щодо забезпечення конституційних прав громадян України на інформацію в частині рівних можливостей її вільного одержання незалежно від рельєфу місцевості, природнокліматичних умов та наявності радіочастотного ресурсу на всій території України, технології розповсюдження телепрограм, що цілком відповідає європейському принципу технологічної нейтральності.

Однак, об'єднання вважають за необхідне звернути увагу на хибність запропонованого Проектом механізму реалізації поставлених цілей, який на наш погляд не є державним та порушує права суб'єктів господарювання у галузі телемовлення.

Так, Проектом запропоновано доповнити ст. 39 Закону „Про телебачення та радіомовлення” (далі-Закон) пунктом такого змісту:

«Провайдери програмної послуги, програмна послуга яких може надаватися не менше, ніж двом третім населення кожної з областей України, мають обов’язково безоплатно забезпечувати всім абонентам на території України можливість перегляду програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють загальнонаціональне мовлення. При цьому розповсюдження таких програм може здійснюватись без договорів між відповідними телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги.»

Запропонований пункт є не узгодженим зі змістом інших положень ст. 39 Закону, якими всі без винятку провайдери зобов'язуються забезпечити усім абонентам можливість  отримання програм універсальної програмної послуги (програми, що мають ефірний прийом на певних територіях)  та включити такі програми до всіх пакетів програм  програмної послуги.

Проте, передбачене Проектом безоплатне  забезпечення можливості перегляду програм загальнонаціональних мовників, не відповідає загальним державним принципам регулювання підприємницької діяльності, ставить суб’єктів телеінформаційного ринку в нерівні конкурентні умови та по суті є грубим втручанням в господарську діяльність мовників та провайдерів. На сьогоднішній день близько 17 загальнонаціональних каналів є комерційними структурами, та не зрозуміло чому автори Проекту поклали  витрати за надання доступу абонентів до сигналу комерційних мовників на провайдерів у зв'язку з  «небажанням телеканалів, навіть за наявності частотного ресурсу, розбудовувати ефірні мережі у малонаселених пунктах у зв’язку з відсутністю комерційної привабливості» (цитата з Пояснювальної записки). Якщо Держава зобов'язує підприємців безкоштовно надавати населенню послуги, то виникає справедливе запитання про відшкодування збитків підприємців за надання таких послуг.

У пояснювальній записці до Проекту визначено, що «реалізація закону не потребує додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України». Ця теза некоректна. Собівартість надання такої «безкоштовної» послуги складає найменше п’ятсот мільйонів на рік за цінами 2009 року тільки для широкосмугових телекомунікаційних мереж.

 Провайдери вважають, що для досягнення мети Проекту треба підійти більше системно та перш за все необхідно переглянути  критерії визначення «універсальної програмної послуги».

 Так, логічним було б зобов’язати усіх провайдерів програмної послуги, незалежно від технології передачі сигналів або території надання програмних послуг, забезпечити  всім абонентам на території України можливість перегляду загальнонаціональних програм державних, комунальних, громадських телерадіоорганізацій, Парламентського каналу, суспільного телебачення України шляхом включення цих програм до усіх пакетів програм програмної послуги. Розповсюдження таких програм повинно здійснюватись без договорів між відповідними телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги. Група експертів також запропонувала передбачити, що провайдер програмної послуги не отримує окремої плати від абонентів за надання доступу до цих програм. Універсальна програмна послуга в такої інтерпретації буде гарантією рівності конституційних прав громадян України на інформацію та рівності конкурентних умов здійснення підприємницької діяльності усіма суб’єктами телерадіоінформаційного простору, стимулюватиме створення та розвиток суспільного, державного телебачення, відповідатиме європейській практиці, меті Проекту щодо посилення ролі держави та захисту інформаційної безпеки держави.

З цього приводу трьома об'єднаннями провайдерів програмної послуги було направлено листи авторові законопроекту народному депутату України Едуарду Прутніку, голові Комітету  з питань свободи слова та інформації Ганні Герман, Голові підкомітету Верховної Ради України з питань вільного доступу громадян до інформації та контролю за діяльністю органів влади в інформаційному просторі Володимиру Ландіку,  Голові підкомітету Верховної Ради України з питань телебачення та радіомовлення Олені Бондаренко.

Источник: Прес-служба Асоціації «Укртелемережа»