Андрій Мирошніченко: «Нацрада є регулятор, а не керівник і організатор творчого процесу та фінансового забезпечення ТРО»

В.о. голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – про звільнення Шевченка і Куруса, списки заборонених каналів, «Телетріумф-2009», ліцензійні збори, канали мультиплексу МХ-4, обмін К1-«Мегаспорт» та інші найактуальніші для наших читачів питання.

14 квітня 2009 року Андрій Мирошніченко був обраний першим заступником голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а за тиждень, після відставки Віталія Шевченка, почав виконувати обов'язки голови Нацради. У читачів «Телекритики» завжди є чимало запитань до представників регуляторного органу. Чи присуджуватиметься цього року галузева премія «Телетріумф», коли нарешті українські телеглядачі, що є щасливими власниками сет-топ-боксів у форматі MPEG 4 , побачать телеканал «Штепсель» та інші канали МХ-4, коли на українському телебаченні поменшає реклами, що робити, якщо немає чим платити ліцензійні збори - відповіді на ці та інші запитання читайте в повному тексті чату Андрія Мирошніченка.

 

 

- Вітаю всіх, дякую за те, що ви долучилися до нашого чату, намагатимусь дати відповідь на всі ваші запитання.

 

- Пане Андрію, чому таке нерівне ставлення до місцевих ТРО з боку працівників Національної ради в регіонах? Нас постійно моніторять, щось знаходять. Вже немає сил. Починаеш думати не про наповнення ефіру, а щоб усе до секунди відповідало мовній концепції. Невже не можна зробити дозволене відхилення? Ну не можна ж постійно працювати з секундоміром! До того ж, нас примушують точнісінько виконувати законодавство про рекламу, а центральні канали постійно його порушують. На що нам кажуть, мовляв, то ж Київ, їм можна, а нас уже загнобили. Наприклад, ч. 7 ст. 21 Закону «Про рекламу» - «у рекламі... методів профілактики... забороняється участь лікарів або осіб, які їх імітують». На центральних каналах іде така реклама зубної пасти для профілактики пародонтозу. Звісно, зубна паста - не лікарський засіб, але захворювання ротової порожнини - це медична, а не косметологічна проблема, і лікар у кадрі прямо агітує.

- Здійснення моніторингу телерадіоорганізацій не повинно жодним чином зачіпати безпосередньої діяльності телерадіокомпаній, якщо вони дотримуються закону і власних ліцензійних умов. Щодо нерівного ставлення до місцевих та центральних телерадіоканалів, то я особисто можу впевнено сказати, що така нерівність справді існує, центральні канали перебувають під постійним і більш жорстким контролем.

 

- Коли на українському телебаченні стане менше реклами?

- Реклами може стати менше за таких обставин: по-перше, коли буде введено інші законодавчі норми; по-друге, в разі, коли суспільство буде готове перейти на оплачувану форму телерадіомовлення, в тому числі й за канали суспільного мовлення. Є об'єктивні чинники зменшення кількості реклами - нині, у зв'язку з економічним спадом, кількість реклами зменшується, що може призвести до погіршення фінансового стану компаній, а отже, до погіршення рівня телерадіомовлення.

 

- Європейська конвенція про транскордонне телебачення в більшості випадків стосується телемовників. Так, наприклад, у ст. 6 Європейської конвенції йдеться про те, що обов'язки телемовника регламентуються на підставі: дозволу (або ліцензії - на прикладі України), договору або іншого правового акту. Тобто ліцензуванню підлягають лише телемовники. Тимчасом як у чинному законодавстві України співіснують такі поняття, як «телемовник» та «провайдер програмної послуги». І отримати дозвіл (ліцензію) на мовлення потрібно не тільки телемовнику (як у більшості європейських країн), а ще й провайдеру програмної послуги. Чи не суперечить у даному випадку наявність в Україні ліцензування провайдера програмної послуги вимогам ст. 6 Європейської конвенції?

- Жодної суперечності. Розрізняється поняття «телемовник» і «провайдер програмної послуги». Ст. 6 Європейської конвенції вказує на регламентацію телемовника. Таким чином, це дозволяє говорити про те, що Національне законодавство самостійно визначає регламентування діяльності провайдера програмної послуги.

 

- Чи планує Нацрада якісь цікаві заходи, наприклад «Телетріумф»?

- Безумовно, планує. Ми впевнені, що відбудеться нагородження переможців «Телетріумфу». Цього року будуть нові форми його проведення, які максимально нівелюють критичні зауваження, які виникали до Премії в минулих роках.

 

- Долго ли Нацсовет будет работать без головы?

- Давайте спочатку визначимося, якою мовою читати це запитання. Якщо російською, то головы у всех членов Нацсовета на месте, якщо ми говоримо українською - то, відповідно до чинного законодавства, немає жодних обмежень. Найголовніше - щоб було забезпечено ефективну діяльність Нацради як державного органу. Нині я як перший заступник виконую обов'язки голови Національної ради. Найголовніше, що в нас повноцінно укомплектований склад Національної ради, є 8 членів, які виконують свої обов'язки, і є рівноправними в ухваленні рішень.

 

- Как решаются вопросы, по которым есть разногласия членов Нацсовета?

- Так же, как решаются разногласия во всем цивилизованном мире - путем переговоров и компромиссов.

 

- Як при визначенні переможців конкурсів враховуються інтереси місцевих мовників. Чи враховуються вони взагалі?

- За останні роки відбулося кілька конкурсів, де окремі частоти було призначено тільки для місцевого мовлення. Крім того, при визначенні переможців конкурсу враховуються інформаційні потреби регіону. Зазвичай конкурсанти при поданні програмних концепцій обізнані щодо цих потреб, оскільки є жителями відповідних міст. Враховуючи потенційну спроможність цих конкурсантів задовольнити інформаційні потреби цих населених пунктів, Нацрада надає їм перевагу при підведенні підсумків конкурсу. Приміром, торік переможцями конкурсних відборів стали 46 місцевих компаній.

 

 

 

 

- Яка нині позиція Нацради стосовно «Первого канала. Всемирная сеть» та інших російських каналів?

- У нас взагалі не існує окремої позиції щодо російських каналів. Є позиція Нацради щодо каналів за походженням із зони, відмінної від зони Євросоюзу або країн, що приєдналися до Європейської конвенції щодо транскордонного телебачення. І наша позиція виходить із норм закону, які передбачають, що якщо такі канали розповсюджуються в кабельних мережах України, вони мають бути адаптовані до чинного законодавства. Щодо «Первого канала. Всемирная сеть»: на сьогоднішній момент вони подали документи щодо реєстрації як суб'єкта інформаційної діяльності в Україні. І ми вважаємо, що будь-які дії закордонних каналів стосовно легалізації своєї діяльності в Україні з метою повного дотримання норм, визначених в українському законодавстві, є позитивним рухом.

 

- Почему до сих пор на многих украинских каналах показывают викторины и другие программы, занимающиеся обдирательством людей? В основном страдают старики, которые верят, что могут хоть что-нибудь выиграть, а вместо этого им приходят огромные счета за телефонные услуги.

- У березні минулого року Національна рада ухвалила рішення «Про рекомендації Національної ради щодо трансляції в ефірі телеорганізацій передач, які можуть завдати фінансових збитків телеглядачам». Відповідно до нього, попередження про платну послугу таких програм має розміщуватися на контрастному тлі екрана, обсягом не менш за 15% екранної площі. Національна рада не має права забороняти такі програми, бо це не виписано в законодавстві. Ми тільки можемо вимагати від телеканалів розміщувати попередження про умови та вартість дзвінків. Нещодавно до Верховної Ради України було внесено законопроект народних депутатів Олени Кондратюк і Миколи Баграєва, який регулює ці питання. Сподіваємося, його буде ухвалено, тоді Нацрада жорстко контролюватиме дотримання законодавчих норм.

 

- Чи перейде українське телебачення на цифру до 2015 року?

- В будь-якому випадку Україна має зобов'язання, оскільки є учасником угоди «Женева-2006», відповідно до якої ми повинні до 2015 року повністю перейти на цифрове мовлення. І сьогодні я не бачу підстав, чому Україна не зможе цього зробити.

- Ви самі вірите в те, що Україна перейде до 2015 року на цифру?

 

- Я з приводу кабельного телебачення. Наскільки мені відомо, кабельні оператори та «Укртелемережа» виграли суд у Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Чому на даний момент не виконано судового рішення? Чому при прийнятті рішення про відключення російських телеканалів не було вислухано громади, які дивилися ці канали?

- На сьогодні Нацрада оскаржила такі судові рішення. Наскільки мені відомо, жодного рішення, яке вступило в дію, на сьогодні не існує.

 

- Как Нацрада планирует бороться с самодеятельностью на местном телевидении? В большинстве случаев работа операторов, режиссеров да и журналистов не отвечает требованию курсовых работ студентов 3-го курса профильных специальностей (а следовательно - это не профессионально). Разумеется, компании частные, но работают-то они в государственном информационном пространстве, а не в пределах одной квартиры. И почему я, зритель, должен смотреть самодеятельное или домашнее телевидение на уровне съёмок свадьбы или дня рождения?

- Якщо підходити формально, то контент і якість не входять до компетенції Нацради. Існування різних програм, за великим рахунком, є одним із виявів демократії, оскільки в іншому випадку контроль за програмами можна було б назвати цензурою. Вам особисто раджу не дивитися програму низької якості. Хоча треба сказати, що на регіональних ТРК є велика кількість професійних, високоякісних команд. Як відомо, вони є кузнею кадрів для загальнонаціональних каналів.

 

- Поясніть, будьте ласкаві, ситуацію навколо радіо «Алла». Як і чому частоту, на якій мали розвивати україномовну радіомережу, віддали російському мовнику? Невже в Україні мало радіостанцій із російською попсою? Прошу не впарювати нам щось на зразок «виграли тендер, мають право» й таке інше. Ми чекаємо відвертої відповіді. Поважайте себе.

- Я хочу з самого початку розвіяти міф, нібито якусь українську радіомережу віддали російському мовнику. Радіо, яке сьогодні виходить під брендом «Алла», - українське, власники і юридична особа - українські, мова ведення - на 100%, відповідно до результатів моніторингу, українська. Найближчим часом Нацрада на засіданні розгляне результати перевірки, і я маю надію, що українська спільнота зможе знайомитися з об'єктивними результатами перевірки цього радіо.

 

- Как долго будут действовать списки разрешенных иностранных каналов? Кажется, каким-то судом это отменено?

- Щодо суду я вже надав відповідь. Перелік адаптованих каналів діятиме доти, поки не буде знайдено іншого механізму, який би забезпечував виконання українського законодавства з боку провайдерів програмної послуги.

 

- Пане Андрію, ви керівник нової генерації. Які риси вашого характеру допомагають, а які заважають у вашій роботі? Що б ви хотіли змінити в Нацраді, оскільки ви тепер вирішуєте багато питань як керівник цієї установи?

- По-перше, керівником «Нової генерації» був мій однофамілець Юрій Мірошниченко, який тепер є народним депутатом. Щодо другої частини запитання, то я хотів би підкреслити, що я б не перебільшував значення будь-яких посад у Нацраді. Рішення Національної ради приймаються на засіданнях, і всі вісім членів мають однакове право голосу.

 

- Коли нарешті на вітчизняних радіостанціях зазвучать вітчизняні виконавці, як того вимагає закон і умови їхніх ліцензій? Прослухав сьогодні «Ретро-FM» - лише одна пісня за годину, на радіо «Шарманка» та «Європі плюс» - по дві, на «Мелодії», «Авторадіо» почув не більше трьох за годину. На оновленому «Роксі» тільки у вечірній пізній час через одну пісню співають українські гурти, а вдень їх обмаль. Маю на увазі не лише україномовні пісні, а пісні будь-якою мовою від вітчизняних виконавців. А має ж бути не менше 50% творів вітчизняних авторів і виконавців. Чи Національна рада цього не бачить, чи то пак не чує?

- З вашими можливостями проведення моніторингів хотів би запросити вас до співпраці. Відчувається дуже професійний підхід. Але Нацрада постійно здійснює моніторинг, і на сьогодні майже всі радіоканали дотримуються вимог закону щодо наявності 50% вітчизняного продукту. Додам: часто плутають вітчизняний та україномовний продукт. На жаль, україномовного на сьогодні небагато.

 

- Как вы относитесь к тому, что национальные телеканалы закрывают собственные проекты, на их место приходит или зарубежный продукт, или мусор, который показывали уже давным-давно и не один телеканал. Куда катится украинское телевидение? У нас нет живого, нет своего, телеканалы не ценят своих зрителей. У нас нет грандиозных проектов, которые подняли патриотических дух! Я являюсь инициатором открытия в Украине нового телеканала и ищу спонсора для этих целей. 100% своего производства при минимальных затратах, на 75% - участие простого народа. Интерактивные проекты, живой эфир. Но я молодой человек, мне 21 год, и пока никто не верит, что я что-то могу, не обращают на меня внимание или критикуют, даже не выслушав. Подскажите, как мне реализовать свои проекты?!

- Особисто я негативно ставлюся до відсутності власних проектів. Але закупівля форматів програм - це право будь-якого телерадіомовника. Хочу порадити вам як глядачу підтримувати ті програми, які відповідають вашим вимогам. Це можна зробити дуже просто: дивитись їх, а не дивитися того, що вам не подобається.

 

 

- Чи буде відновлено на посаді Миколу Гриценка? Якщо так, то коли?

- Триває судовий розгляд цієї справи, по закінченні якого буде прийнято відповідне рішення.

 

- Пане Андрію, яка ваша думка щодо якості і відповідності до вимог регіонального телебачення? Чи не вважаєте ви, що моніторинги не відображають реального стану речей і не характеризують належним чином рівень програм? Чи є випадки штрафних санкцій за ті чи інші порушення в таких телекомпаніях?

- В першу чергу, хотів би підкреслити, що ми не перевіряємо й не маємо права робити оцінку якості телерадіопрограм. Оскільки це фактично є втручанням у творчу і редакційну діяльність телерадіоорганізацій.

 

- Чому так різко збільшилися ліцензійні збори? Багато місцевих компаній просто не можуть їх сплатити. Що думає з цього приводу Нацрада?

- Нацрада створила робочу групу з метою розробити нові ліцензійні збори, завдання якої - забезпечити зменшення фінансового навантаження на ТРК. Хотів би зазначити, що в цьому ми знайшли підтримку серед членів комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, з якими було проведено спеціальне засідання щодо термінових спільних кроків з метою забезпечення діяльності ТРК в умовах кризи.

 

- Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія хоче розпочати цифрове мовлення й отримати ліцензію на право мовлення у м. Гайвороні Кіровоградської області. Це місто належить до 44-ї зони. Що потрібно зробити, щоб прискорити цю роботу, адже всі необхідні передумови створено? Оператор (ОРТПЦ) за підтримки області придбав цифровий передавач. Провайдер (Українські цифрові мережі) погодився включити до свого пакету в 44-й зоні програму ОДТРК. Укрчастотнагляд теж готовий усіляко сприяти. Просимо нас підтримати.

- Пропоную звернутися до апарату Нацради у визначеному порядку.

 

- Чому в Українi так рiдко проводяться конкурси на частоти для радіомовлення? Адже є дуже багато вже прорахованих i затверджених МСЕ частот, призначених для радiомовлення.

- Зараз якраз оголошено конкурс, і в ньому передбачено всі вільні на цей момент прораховані частоти. На жаль, частотний ресурс є обмеженим. Я впевнений, що ситуація може змінитися з упровадженням нових технологій, в тому числі цифрового мовлення.

 

- Шановний Андрію, питання таке: в місті Черкаси є телеканал «Антена плюс», він транслює неліцензійну продукцію. Чому Нацрада не вирішує питання стосовно того, щоби трансляцію неліцензійного телепродукту було заборонено у вітчизняних телекомпаній?

- Нацрада завжди бореться з неліцензійною діяльністю і порушеннями ліцензійних умов. У цьому випадку складно прокоментувати, що саме мається на увазі під терміном «неліцензійна продукція».

 

- Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, про походження вашого прізвища! Воно дуже цікаве, можна сказати - унікальне!

- Зрозуміло, що це не є унікальне прізвище. Є дві версії етимології цього прізвища. Від українського слова «мірошник» і від імені Мирон.

 

- Олена Бондаренко з Партії регіонів хоче стати головою Нацради. Що ви думаєте з цього приводу?

- По-перше, я ніколи не чув від Олени про таке бажання, але якщо воно існує, то, на мій погляд, воно природне, оскільки Олена Бондаренко - відомий медіафахівець.

 

- Ваш попередник Віталій Шевченко вважав, що Національна рада повинна беззастережно дослухатися до рекомендацій Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Чи поділяєте ви цю думку? Якою буде політика Нацради за вашого керівництва щодо втілення рішень НЕК?

- Віталій Шевченко, на мій погляд, завжди був послідовним у тому, щоб Нацрада беззастережно виконувала законодавство України, в тому числі й закон про захист суспільної моралі. Цю думку поділяю і я, як, до речі, й інші члени Нацради.

 

- Ви сказали про свого однофамільця. Наглядову раду фонду «Дитяча лікарня майбутнього» очолюєте(вали) ви чи він?

- До проекту «Дитяча лікарня майбутнього» маю стосунок саме я.

 

 

 

 

- Чому Національна рада закрила очі на те, що група «Інтер» обміняла мережі розповсюдження «Мегаспорту» і К1? А потім - не виконала вашого припису повернути статус кво. Чи будете ви повертатися до цього правопорушення?

- Якщо бути коректним, то «Мегаспорт» і К1 обмінялися логотипами, а не мережами розповсюдження. А цього ніхто не може заборонити. Наскільки мені відомо, до Нацради подано звіт цих ТРО щодо виконання ліцензійних умов.

- Пане Андрію, ваша відповідь про К1 і «Мегаспорт» - верх цинізму. Ви чудово знаєте, що ці два канали насправді обмінялися не лише логотипами, але й мережами. Той канал, який був К1, тепер мовить на частотах «Мегаспорта», і навпаки! Навіщо ви лукавите? Чому не сказати правду, що ви безсилі проти групи «Інтер»?

 

- Чому кримінальний канал НТН доступніший, ніж, наприклад, канал «Футбол» чи та ж «Культура»?

- Я хотів би застерегти всіх використовувати термін «кримінальний» щодо будь-якого каналу чи іншого суб'єкта інформаційної діяльності. Але якщо у вас є факти щодо порушення кримінального законодавства, наполегливо прошу вас звернутися з ними до прокуратури.

 

- Чому, на вашу думку, в нас такі величезні проблеми з телебаченням для дітей? Як вийти з цієї ситуації?

- По-перше, з нашого боку робляться можливі в межах наших повноважень кроки, наприклад, використання знижки при нарахуванні ліцензійного збору для ТРК з дитячими програмами. Окремо було проліцензовано дитячий канал у форматі цифрового мовлення в МХ-4, проліцензовано супутниковий телеканал «Малятко». По-друге, все ж необхідна поява суспільного мовлення, яке частково повинно взяти на себе зобов'язання щодо потреб дитячої аудиторії. По-третє, на мій погляд, оскільки дитяче телебачення є комерційно непривабливим, необхідно на законодавчому рівні забезпечити додаткові преференції для ТРК, які готові сьогодні вкладати в майбутнє країни.

 

- Де, на ваш погляд, межа, коли кабельний оператор може припинити сплачувати каналу за трансляцію і пропонує каналу за оплату включити його в свій перелік?

- Питання не в межі. Питання в тому, що нині комерційні відносини повністю перекручено. Кабельні оператори сплачують за іноземний продукт і намагаються вимагати грошей за розповсюдження з вітчизняних ТРО. На мій погляд, такі відносини не відповідають суті вільних ринкових відносин. На жаль, Нацрада не може впливати на цю ситуацію. Рішення за консолідованими діями вітчизняних телекомпаній.

 

 

 

 

- Будет ли наконец закрыт телеканал АТВ?

- Триває судовий розгляд за позовом Нацради, нам заборонено вчиняти дії щодо каналу. Але ми продовжуємо контролювати діяльність цього каналу, фіксуємо порушення й очікуємо об'єктивного рішення щодо анулювання ліцензії цього каналу.

 

- Ще позаторік Громадська рада Нацради звернулася до вас із проханням розглянути трансляцію рекламних сюжетів без відбивки на рекламу після новин на телеканалах ICTV, СТБ та Новий. Тоді Ігор Курус сказав, що питання буде розглянуто, але його дотепер не піднімали. Чи повернетеся ви до цього очевидного порушення Закону України «Про рекламу»?

- Апарат Нацради підготував комплексний моніторинг та аналіз щодо виконання закону «Про рекламу» з боку всіх загальнонаціональних телекомпаній. Там є проблеми щодо виконання різних норм вищезазначеного закону. Тому ми плануємо найближчим часом провести спільну нараду Нацради та керівництва ТРО.

 

- Як вам сподобалося в Ісландії?

- Дуже цікава конференція. Мені дуже сподобалося перебування в цій країні й участь у першій міністерській конференції Ради Європи з питань нових медіа. Участь української делегації в конференції дозволила зробити ще один крок до інтеграції Україні до європейської спільноти.

 

- Теперь, когда Виктор Балога уволен, возможно, вам стоит прекратить исполнять его заказ на уничтожение телеканала АТВ и дать одесситам спокойно вздохнуть, получая объективную информацию из любимых телепередач?

- Зміна чи призначення будь-якого посадовця в Секретаріаті Президента, Кабміні чи інших державних органах жодним чином не впливають на регуляторну політику Нацради. Припинити підвищений контроль з боку Нацради за телеканалом АТВ було б можливо, якби телеканал дотримувався українського законодавства.

 

- Чому багато місцевих радіокомпаній ретранслюють столичні радіостанції без зміни у ліцензії?

- Ретрансляції законом заборонено. Ми намагаємося з ними боротися. Якщо у вас є конкретні факти, надайте їх до апарату Нацради.

 

- Помиритесь ли вы с Индустриальным телевизионным комитетом для совместного проведения «Телетриумфа»?

- Не помиримося, бо ніколи не сварилися. В мене немає сумнівів, що учасники ІТК із задоволенням візьмуть участь у цьогорічному «Телетріумфі».

 

- Большое вам спасибо за то, что вы наконец-то свергли Куруса и Шевченко! Все региональные вещатели ждали этого дня, как соловей лета! Это не вопрос, просто благодарность!

- Хоча це й не запитання, але хочу прокоментувати. Вважаю, що ви неадекватно сприймаєте ротацію керівництва Нацради.

 

- Ви зараз в.о.? Чи ставити ви за мету стати головую Нацради?

- Ніколи не ставив за мету отримати якусь посаду. Метою може бути створення чогось нового, конструктивного, творчого, а не запис у трудовій книжці.

 

- Минулого року ви обрали переможцями конкурсу на мовлення в мультиплексі МХ-4 телекомпанії, які щойно з'явилися на ринку. При цьому було відхилено заявки відомих перевірених мовників. Тоді Віталій Шевченко говорив, що «виграли найкращі». Минув рік, і при запуску МХ-4 абсолютна більшість цих каналів виявилася неготовою вийти в ефір. Чи готові ви визнати свою помилку?

- Рік тому вважав і тепер вважаю, що нам необхідно при розвитку цифрового мовлення дати можливість розвиватися новим проектам. Своєї думки не змінив.

 

- Який канал цього року буде показувати «Телетріумф»?

- Є кілька охочих, але остаточне рішення прийматиме оргкомітет, до якого входитимуть представники як Нацради, так і індустрії.

 

- На вашу думку, яким чином можна заохочувати або стимулювати українські ТРО до виробництва власного телепродукту? Бажано цікавого та якісного?

- Ще раз повторюся, що голосуванням кнопкою є визначенням якості програм.

- Я не про голосування та визначення «якості» кнопкою, а про творчий процес.. про можливість та бажання виділяти кошти на створення продукту, а не тільки на закупівлю іноземного, на суди та інше.

- Ще раз хочу наголосити, що Нацрада є регулятор, а не керівник і організатор творчого процесу та фінансового забезпечення ТРО.

 

- Розкажіть, будь ласка, кому належать телекомпанії, які мовитимуть в МХ-4?

- Наскільки я пам'ятаю, власниками компаній, які мовитимуть в МХ-4, є українські юридичні особи. Назви не пам'ятаю, оскільки в Реєстрі ТРО їх близько 1600.

 

- Коли у вас відпустка, куди поїдете?

- Частково в липні, планую поїхати повчити англійську мову.

 

- Ви вже читали в новому випуску журналу «Телекритика» п'єсу з життя Нацради? Як вона вам?

- Не читав, зараз попрошу в редакції свіжий номер і прочитаю.

 

 

 

 

- В Донецьку ТРК «Україна» мовить на двох частотах. Як так сталося і чи забиратиме Нацрада одну з цих частот?

- Це різні канали, з різним програмним наповненням і з різними логотипами.

 

- Пане Андрію, чи буде позбавлено ліцензій на мовлення телеканали, що отримали ліцензії на мовлення в МХ-4, але так і не вийшли в ефір? Адже термін, відведений на це, збіг.

- Це питання розглядатиметься Нацрадою, воно є складним, оскільки ліцензія передбачає розповсюдження сигналу по всій території України. А нині провайдер може забезпечити мовлення тільки в Житомирській, Київській та Одеській областях. Це не провина провайдера, просто впровадження цифрового мовлення є абсолютно новим і складним процесом для України.

 

- Скажіть, ви отримуєте задоволення, даючи лукаво-казуїстичні відповіді на незручні запитання (про МХ-4, наприклад)?

- Я отримую задоволення, коли люди хочуть отримати інформацію і я маю можливість її надати. Хоча будь-яке питання щодо впровадження цифрового мовлення є складним для будь-якого фахівця.

 

- Ви справляєте приємніше враження, ніж попереднє керівництво Нацради. Мовники покладають на вас великі сподівання. Будь ласка, постарайтесь їх виправдати, Андрію!

- :).

 

- Верите ли вы рейтингам GFK? Говорят, у многих каналов есть «прикормленные» пиплметры...

- GFK є комерційною структурою, і я не маю права коментувати її діяльність. Але фахівці телерадіоринку знають моє ставлення до їхньої панелі.

- Будь ласка, поділіться своїм ставленням до панелі з нами теж! Читачі ТК теж заслуговують на те, щоб вважатися фахівцями телерадіоринку! Або скажіть, у кого можна запитати :).

- Відповім коротко. В світі існують набагато досконаліші з технічної точки зору системи оцінювати рейтингу каналів. Щодо роботи панелі звертайтеся до ІТК як замовника вимірювань.

 

- Щодо розвитку інтернет-каналів: вони не кваліфікуються як ЗМІ, але вони зростають. Подейкують, що це майбутнє України. Чи буде їх якось узаконено? Наприклад, intv?

- До речі, питання інтернет-каналів було одним із основних на конференції в Рейк'явіку. Вся Європа, як і Україна, шукає балансу між свободою і відповідальністю.

 

- Дякую за спілкування, будемо прощатися. вітаю всіх журналістів, які взяли участь у розмові, з Днем журналіста!

 

Фото Яни Новоселової

Источник: Телекритика