АППК: перелік обов’язкових для ретрансляції програм має відповідати інтересам суспільства

Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) підтримала   проведення експертного обговорення проблеми переліку обов’язкових для ретрансляції програм, ініційоване Громадською радою при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики*. 

Обговорення відбулося 23 грудня 2015 року Києві в приміщенні НЖСУ. У слуханнях прийняли участь близько 40 осіб, включно із членами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олегом Чернишом, Олександром Ільяшенком, медіа-експертами Олександром Глущенком, Андрієм Соломахою, Юрієм Крайняком, Сергієм Снігуром, президентом групи компаній «Воля» Сергієм Бойком, представниками профільних професійних асоціацій Ігорем Ковалем (ІТК), Ольгою Большаковою (НАМ), Костянтином Грицаком (ТПУ), Галиною Полхович (ВАОКТМ). Телевізійну групу StarLightMedia представляв Федір Гречанінов, групу «1+1 медіа» — Іван Приймаков, ТОВ «Віжн ТБ» — Петро Конов. 

Від АППК були присутні віце-президент асоціації Наталія Клітна і генеральний директор Яна Шелест, заступник директора харківського ТОВ «ТРК «Вектор» Інна Ткачук, генеральний директор музичного телеканалу «О-ТВ» Юрій Чудочкін.

Учасники заходу обговорювали необхідність внесення зміни до діючого Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у частині визначення обов'язкового переліку телепрограм для ретрансляції провайдерами універсальної програмної послуги (УПП).

Питання визначення УПП наразі є найболючішим для ринку ТБ, оскільки нещодавно група депутатів зареєструвала проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги (реєстраційний №3504). Найближчим часом також очікується розгляд нової редакції Закону України «Про аудіовізуальні послуги», яка має врегулювати серед багатьох інших і цю проблему.

Відповідно до чинного законодавства УПП визначається рішеннями Нацради для кожного провайдера програмної послуги окремо, тому сьогодні в кожному населеному пункті склад УПП може відрізнятися — залежно від кількості доступних в ефірі програм.

До речі, найбільшу «квоту» в сучасній УПП отримали ефірні аналогові мовники групи StarLightMedia (СТБ, «Новий канал», ICTV та М1) і група «Інтер» — це від трьох до п'яти каналів («Інтер», НТН, К1, «Мега», «Піксель») залежно від регіону.

Автори зареєстрованого законопроекту пропонують, щоб до складу УПП входили як ефірні аналогові, так і цифрові телеканали, але водночас приватні мовники за бажанням могли бути вилучені зі складу УПП на певній території. Метою законопроекту задекларовано захист права вітчизняних мовників на здійснення комерційної діяльності.

Справа в тім, що сьогодні частина ефірних мовників прагнуть укладати комерційні угоди із провайдерами на продаж прав на ретрансляцію телепрограм у кабельних мережах. Однак на заваді стала норма закону про УПП, яка передбачає необов'язковість укладання угоди провайдера з мовниками. Законопроект 3504 націлений на вирішення цієї проблеми мовників.

«Тобто йдеться про те, що, наприклад, глядачі кабельних мереж Житомира можуть отримувати такі передачі безкоштовно, а глядачі в Одесі повинні сплачувати додаткові кошти за перегляд цих програм. До того ж глядачі Одеси й Житомира одночасно зможуть безкоштовно приймати сигнал телеканалу на кімнатну антену. Напевно, що телеканали у своїй діяльності керуватимуться не інтересами і правами глядачів, а кон’юнктурою ринку», — пояснила складність ситуації Наталія Клітна.

2 грудня 2015 року сім асоціацій сфери платного телебачення — Телекомунікаційна палата України, Асоціація правовласників та постачальників контенту, Інтернет Асоціація України, Асоціація «Укртелемережа», Спілка операторів телекомунікацій Одеси й Одеської області, Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Спілка кабельного телебачення України — публічно виступили проти законопроекту №3504, який вважають лобістським на користь телевізійних груп та таким, що дискримінує права провайдерів як суб'єктів господарювання у сфері ТБ.

Такожу своїй промові Наталія Клітна підкреслила, що «ми проти вибіркового підходу визначення УПП. Неприйнятним вважається збільшення навантаження на кабельні мережі за рахунок додавання до складу УПП цифрових ефірних мовників. Проаналізувавши зміст пропозиції щодо формування УПП, стверджуємо, що вона не має нічого спільного із захистом суспільних інтересів і прав телеглядачів».

Кабельники після проведення підрахунків наголосили: якщо законопроект буде прийнято, для безкоштовної ретрансляції провайдери змушені будуть додати три канали — до п’яти(!) вже існуючих — групи «Інтер» (К2, «Ентер-фільм» і Zoom), три канали «Медіа Групи Україна» («НЛО ТБ», «Індиго» та «Ескулап»), «Вінтаж» Андрія Карпія, «Еспресо» Миколи Княжицького, «112-Україна», «Бізнес» та «Добро».

Позиція АППК цього разу була консолідованою із групою компаній «Воля», яку представляв Сергій Бойко: УПП треба змінювати відповідно до загальноєвропейської практики, надаючи перевагу забезпеченню доступу глядачів до телепрограм, необхідних для досягнення суспільного інтересу.  До складу УПП необхідно включити суспільне, державне і некомерційне місцеве мовлення.

«Універсальна програмна послуга 2006 року себе вичерпала і виконала свою функцію: українські телеканали перетворилися на сучасний медіа-бізнес, який надалі може й повинен розвиватися в ринкових умовах», — прокоментував погляд на проблему Сергій Бойко.

Оскільки зміни УПП можуть кардинально вплинути на ландшафт ринку платного телебачення України, більшість учасників заходу погодилися з певною пропозицією: якщо щось міняти, обов'язково слід передбачити перехідний період до таких перетворень.

Юрій Чудочкін і Сергій Снігур, представники українських супутникових телеканалів, обурилися тим, що УПП установила нерівні конкурентні умови серед вітчизняних каналів.

«Така УПП руйнує наш бізнес. А після включення ефірних цифрових телеканалів до складу УПП кабельники можуть нас вимкнути», — виразив припущення пан Чудочкін.

У свою чергу Олег Черниш повідомив, що Національна рада розглядала питання визначення УПП у контексті напрацювання нової редакції Закону України «Про аудіовізуальні послуги».

«Ми вважаємо, що до складу УПП необхідно включити телепрограми суспільного й державного мовлення, а також програми місцевих мовників. Державні мовники ще існуватимуть якийсь час, і вони потребують підтримки», — пояснив Олег Черниш.

Концепцію щодо включення до складу УПП суспільного й державного мовлення підтримали медіа-експерти Андрій Соломаха та Олександр Глущенко.

«Про УПП мені казати легко, оскільки мій бізнес від неї не залежить. Але я учасник телевізійного ринку, тому вважаю дивним те, що держава підтримує комерційне  мовлення за рахунок іншого приватного бізнесу, забуваючи про інтереси громадянського суспільства.  УПП повинна формуватися виключно із телепрограм, яким необхідна підтримка держави, - це суспільне, державне і некомерційне місцеве мовлення», — виказав особисту думку Олександр Глущенко.

Проти включення до складу УПП програм державного мовлення виступив Петро Конов. «Державного мовлення взагалі не має бути. Я не розумію негативного ставлення колег до лобізму. Ми теж лобіюємо свої інтереси. УПП повинна періодично переглядатися. Все це загальносвітова практика», — промовисто стверджував Петро Конов.

Захисником інтересів телевізійних груп цього разу був Федір Гречанінов.Враховуючи кількість опонентів, йому прийшлося доволі нелегко. Представник ІТК Ігор Коваль обрав досить стриману позицію.

«Ми готові відмовитися від УПП, але поступово. Важливим для нас є закріплення права телерадіоорганізації за заявою бути виключеною зі складу УПП на певній території. Виключення телепрограми зі складу УПП - це дуже складний і поступовий процес. Ми сподівалися на те, що Національна рада нас зрозуміє та підтримає фрагментарнийперехід до систем платного телебачення. В нас гарний контент, однак кабельників іноді не цікавить думка глядача. Вони (кабельники) керуються грошима за включення телеканалу», — підбив підсумки обговорення Федір Гречанінов.

Але Галина Полхович виказала певні заперечення: «Кабельники в першу чергу враховують думку абонента. Він голосує за наші послуги грошима, ми не можемо ігнорувати думку абонентів при формуванні пропозиції».

Докласти всіх зусиль для збереження УПП пообіцяла Ольга Большакова, представник Незалежної асоціації мовників. «Напевно на великих телеканалах змінився менеджмент, і вони забули, яким чином будували свої відносини кабельники з вітчизняними телеканалами в 2005-2006 роках. Кабельний ринок частково цивілізувався, але цього рівня ще недостатньо задля скасування УПП», — вважає пані Большакова.

Мінімізацію складу УПП підтримав і Юрій Крайняк, керуючий партнер юридичної фірми Jurimex, однак запропонував іншу модель визначення проблеми. «Найбільш прийнятним у ситуації, яка склалася в країні, буде включення до складу УПП телепрограм декількох каналів на підставі конкурсу Нацради», — констатував пан Крайняк.

За підсумками зустрічі слід підкреслити наступне: ніхто з експертів ринку не мав заперечень щодо тези про включення до складу УПП телепрограми суспільного мовлення, яку створює Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Відносно долучення до складу УПП програм комерційних мовників, як загальнонаціональних, так і місцевих, думки учасників заходу розділилися. Що є абсолютно логічним, оскільки більшість експертів представляють інтереси суб'єктів господарювання різних сегментів телевізійного ринку України. А питання визначення УПП є одним із небагатьох, де перетинаються бізнесові інтереси всіх учасників телевізійної індустрії.

* Ця публікація є намаганням АППК подати достовірну і вивірену інформацію щодо підсумку експертного обговорення та не відображає офіційної позиції Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Источник: appk.org.ua