«112 Україна»: тест для Нацради і влади

Сьогодні, 18 червня, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може оголосити чергові попередження п'ятьом компаніям, що мають ліцензії на регіональне цифрове ефірне мовлення та об'єднані в мережу каналу «112 Україна»: ТОВ «ТВ-Вибір», ТОВ «Партнер ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Лідер ТВ» і ТОВ «Аріадна ТВ». Адже регулятор планує розглянути невиконання цими мовниками розпоряджень Нацради щодо усунення порушень (недотримання програмних концепцій), за які вони вже отримували попередження.

На попередньому засіданні, 11 червня, Нацрада вдруге відмовила п'ятьом цифровим мовникам у зміні програмних концепцій і формату мовлення з розважально-інформаційного з фільмопоказом на інформаційний. А отже, нинішній формат мовлення компаній суперечить прописаному в ліцензіях.

Канал «112 Україна» заявляє, що йдеться про наступ на свободу слова, Нацрада позбавляє канал ліцензії (зазвичай не уточнюючи, що супутникову ліцензію йому ще восени 2014-го переоформили), а влада хоче закрити канал. Утім, все далеко не так однозначно.

Компанії з сумнівною історією

Канал «112 Україна» — це загалом шість компаній — ліцензіатів Нацради: ТОВ «ТРК 112-ТВ» (ліцензія на супутникове мовлення), а також ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТВ» і ТОВ «ТВ Вибір» (ліцензії на цифрове ефірне регіональне мовлення в мультиплексі МХ-5).

П'ять із цих компаній отримали ліцензії під час конкурсу на регіональне та місцеве цифрове мовлення 2011 року, здобувши частоти в усіх регіонах, окрім Одеської області. «Партнер ТВ» отримало всі цифрові частоти у Вінницькій, Івано-Франківській, Черкаській та Хмельницькій областях. «ТВ Вибір» стало переможцем у Волинській, Закарпатській, Тернопільській, Рівненській та Львівській областях. «Новий формат ТВ» — частоти в усіх містах Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Луганської (окрім самого міста Луганськ) областей, а також майже в усій Донецької області (лише в Донецьку та Красноармійську не вистачило). «Аріадна ТВ» здобула цифрове покриття в Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській та Полтавській областях. «Лідер ТВ» став власником частот у Кіровоградській, Херсонській, Миколаївській області та в Криму.

На той момент вони були новоствореними компаніями, без жодного досвіду мовлення. У них були пов'язані між собою власники й керівництво: директори одних компаній були власниками інших і навпаки. Причому ці люди були невідомі широкому загалу, вони уникали спілкування з журналістами після презентації в Нацраді. Усі компанії мали ідентичні програмні концепції стандартного змісту: майже 12 годин фільмопоказу, 3,5 години розважальних програм, 2,5 години інформаційних програм, півгодини дитячих програм і по 15 хвилин науково-просвітницьких і культурологічних програм. Такі концепції досі прописані в їхніх ліцензіях.

Одразу було очевидним, що Нацрада минулого скликання створила де-факто загальнонаціональну мережу на частотах, призначених для регіонального і місцевого мовлення (внаслідок конкурсу понад 130 місцевих і регіональних мовників залишилися без цифрових ліцензій). І мережу цю було створено під продаж, оскільки компанії так і не запустили обіцяного в презентаціях мовлення, натомість через два роки, у 2013-му, змінили власників на осіб, причетних до супутникового каналу «112 Україна», після чого і стартував цей новий загальнонаціональний інформаційний телеканал як на супутнику, так і в цифровому ефірі.

Між тим, компаніям «Аріадна ТВ», «Лідер ТВ», «Новий формат ТВ», «Партнер ТВ» і «ТВ Вибір» попередній склад Нацради змінив лише логотипи (на «112 Україна»), а програмні концепції в них залишилися старими. Компанії подали заяви про переоформлення програмних концепцій і формату на інформаційний уже новому складу Нацради, який їм відмовив у переоформленні (26 березня і 11 червня), оскільки вважає, що в регіональному мультиплексі МХ-5 мають мовити саме регіональні або місцеві мовники, а не ще один загальнонаціональний канал.

На запитання «Телекритики» у 2013 році, чому регулятор дозволив постати ще одному національному мовнику на базі частот, призначених для регіонального і місцевого мовлення, тодішній голова Нацради Володимир Манжосов назвав помилкою попереднє рішення регулятора ліцензувати цифрових місцевих і регіональних мовників, бо вони, мовляв, не доживуть до переходу на цифрове ТБ. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників, яка об'єднує місцеві та регіональні телерадіокомпанії, одразу заявила, що рішення Нацради щодо створення каналу «112 Україна» на базі регіональних частот порушує законодавство.

Вимоги громадськості та індустрії

Рік тому, коли до роботи приступив новий склад Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, новопризначені члени регуляторного органу провели зустріч із представниками медійних громадських організацій. Чи не головним із виголошених там очікувань громадськості від регулятора була вимога розібратися з результатами скандальних цифрових конкурсів, проведених Нацрадою у 2011-2012 роках. Унаслідок цих конкурсів понад 130 місцевих і регіональних мовників залишилися без місць у мультиплексах. Також без цифрових ліцензій залишилися ефірні телеканали «Ера» і «2+2» (згодом «2+2» придбав одну з компаній-пустишок, які здобули ліцензії, і в такий спосіб потрапив у загальнонаціональний мультиплекс).

На зустрічі медійних ГО з Нацрадою була артикульована вимога позбавити ліцензій п'ять створених під конкурс телекомпаній, які зайняли регіональні місця в мультиплексі МХ-5 (і згодом об'єдналися в мережевий телеканал «112 Україна»). Таким чином, в Україні, всупереч Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору та конкурсним умовам Нацради, з'явився 29-й загальнонаціональний цифровий ефірний канал, який окупував частотний ресурс, призначений для місцевого/регіонального мовлення.

І Нацрада дослухалася та з літа 2014 року почала приділяти прискіпливу увагу каналу «112 Україна», а точніше — компаніям, об'єднаним у його мережу. Однак Нацрада насправді не може закрити канал чи позбавити його ліцензій, хоча про це й заявляє «112 Україна». Ліцензії може анулювати тільки суд за встановленою законом процедурою.

Нацрада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог. Наразі кожен із п'яти цифрових ліцензіатів, об'єднаних у мережу каналу «112 Україна», має по два попередження за відхилення від програмних концепцій. Якщо 18 червня Нацрада ухвалить рішення про невиконання ними розпоряджень про усунення порушень, вона автоматично може прийняти рішення і про звернення до суду. А далі долю ліцензіатів вирішуватиме Феміда. Як правило, на це йде кілька років. «Телекритика» наразі пригадує тільки один прецедент із анулюванням ліцензії через суд — одеської телекомпанії АТВ, яку пов'язують із колишнім нардепом, лідером партії «Родіна» Ігорем Марковим.

І навіть у випадку анулювання цифрових ліцензій про закриття каналу «112 Україна» не йдеться. У нього залишається супутникова ліцензія, завдяки якій він також приймається та поширюється в кабельних мережах. Цифровий ефір наразі, за даними установчого дослідження телевізійної аудиторії, становить лише 8% аудиторії. Кабель і супутник — майже 66%. Тобто у випадку втрати цифрових ліцензій «112 Україна» втратить лише 8% своїх глядачів! А з огляду на відстрочку в переході на цифрове мовлення на 2017 рік незрозумілим стає бажання каналу «112 Україна» платити шалені кошти компанії «Зеонбуд» за поширення цифрового сигналу. Статус цифрового ефірного мовника був комерційно вигідним, коли вони входили до універсальної програмної послуги (УПП) та обов'язково потрапляли до всіх кабельних мереж. Але з минулого року цифрові канали виключені з УПП і тепер їхні відносини з кабельниками є суто договірними, на комерційних умовах. І не факт, що цифрові канали колись повернуться до УПП. Схоже на те, що власники «112 Україна» так активно борються за свої цифрові ліцензії тільки тому, що заплатили за них утридорога, коли в продажу не було інших місць у мультиплексах (загальнонаціональні цифрові телеканали-«пустишки», які пов'язували з «сім'єю», почали розпродаватися тільки у 2014 році, після втечі «сім'ї»).

Справедливого перегляду результатів цифрового конкурсу від Нацради добиваються не лише медійні ГО, а й місцеві мовники. Нацрада отримала звернення ТОВ «Гравіс», ТОВ «Студія "Місто"», ТОВ «ТРК "Жиса"», ТОВ «ТРК "Ніс ТВ"», ТОВ «ТБ Стимул», ТОВ «Так ТВ+», ТОВ «ТРК "Сімон"», ТОВ «ТРК «S-ТЕТ», ТОВ «Компанія інформації радіо телекомунікації "Тор"», ТОВ «ТРК "Алекс ТВ"», МТРК «Чернівці» та інших щодо порушення їхніх прав переможцями конкурсу ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТВ» і ТОВ «ТВ Вибір» та неприпустимості зміни програмних концепцій цих переможців усупереч умовам конкурсу.

Голова Нацради Юрій Артеменко 11 червня процитував звернення деяких з них. 

«Сімон», Харків: «Заяви (на конкурс. — ТК) подали 15 суб'єктів, серед них була і наша компанія. Ми мали за плечима 20 років мовлення, "Симон" одна з перших незалежних телекомпаній. Ці результати конкурсу були такими, що одразу стало очевидно: ліцензії були розподілені не з огляду на професійні характеристики, а сам конкурс мав явні комерційні прояви. Так, у Харкові, крім ОДТРК та 7-го каналу, фактичними власниками якого є Кернес і Добкін, право на мовлення отримала новостворена компанія "Новий формат ТВ", яка отримала місця в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській областях. Компанія існувала на папері на момент конкурсу, і ні тоді, ані до цього моменту не виконувала умови конкурсу. Подання заяви про переоформлення ліцензії ТОВ "Новий формат ТВ" сьогодні, на нашу думку, є спробою легалізувати своє ухилення від виконання умов конкурсу. Ми закликаємо відповідальні державні органи зупинити процес остаточного руйнування місцевого та регіонального мовлення».

ZIK, Львів: «Компанія, яка стала переможцем конкурсу 2011 року, ТОВ "ТВ Вибір", незважаючи на те, що вона не мала досвіду роботи в телевізійній галузі та має здійснювати регіональне мовлення, не лише не здійснює мовлення за ліцензією, але й систематично намагається вилучити ті зобов'язання зі своєї ліцензії».

35 канал, Миколаїв: «Перемога (в конкурсі. — ТК) була віддана не місцевому мовнику. Останній за рахунок використання регіонального частотного ресурсу створив фактично загальнонаціональний канал, який зараз працює під логотипом "112 Україна". І на момент проведення конкурсу, і зараз ми вважаємо, що таке рішення порушувало умови конкурсу в частині того, що за рахунок частотного ресурсу, призначеного для місцевих мовників, було створено загальнонаціональний канал та мало негативні наслідки для розвитку місцевого мовлення взагалі».

МТРК «Чернівці»: «Ми вважаємо взагалі неприпустимим надання державою дозволу на порушення конкурсних умов. У разі, якщо ТОВ "Партнер ТВ" не здатне виконати конкурсні умови, воно має відмовитись від ліцензії, а Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — відповідно оголосити новий конкурс... Ці особи взяли на себе зобов'язання здійснювати регіональне мовлення, втім на сьогодні жодна з них це зобов'язання не виконала. Наша телерадіокомпанія оскаржила результати конкурсу і наразі наш позов знаходиться на розгляді в Європейському суді з прав людини».

Незалежна асоціація телерадіомовників: «Усупереч умовам конкурсу за цими ліцензіями було дозволено поширення однієї й тієї ж самої програми, яка за своїм змістом і територією є загальнонаціональною. Таке рішення призводить до порушення умов конкурсу, який передбачав здійснення переможцями регіонального мовлення, порушення прав інших учасників конкурсу, які дійсно планували здійснювати регіональне мовлення, втім їхні конкурсні документи були реальними, а тому менш привабливими, ніж заяви переможців, порушення прав компаній, які не взяли участь у цьому конкурсі».

Звернення харківського «Сімону» та МТРК «Чернівці» розглядав і Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, який на своєму засіданні 13 травня прийняв рішення:

«Заслухавши інформацію членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо ситуації на ринку у зв'язку з діяльністю компаній, які в непрозорий спосіб отримали ліцензії на мовлення в регіональному мультиплексі МХ-5 у Харкові та Чернівцях, комітет вирішив:

1. Інформацію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення взяти до відома.

2. З огляду на істотну роль регіональних телерадіоорганізацій у забезпеченні доступу громадян до місцевої інформації та плюралізму аудіовізуальних ЗМІ, а також, враховуючи загрозу існуванню системи регіонального мовлення України внаслідок впровадження цифрових стандартів телебачення, звернути увагу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на необхідність суворого дотримання конкурсних умов телекомпаніями, що отримали ліцензії на право мовлення в цифрових багатоканальних телемережах, особливо, в частині здійснення регіонального мовлення.

3. Звернути увагу ДП "Український центр радіочастот" на першочерговість завдання щодо забезпечення радіочастотним ресурсом цифрової реформи у сфері телерадіомовлення та запросити на одне з найближчих засідань комітету представника ДП "Український центр радіочастот" на засідання комітету».

Тож Нацрада не має морального та юридичного права й далі сприяти порушенню конкурсних умов і Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який передбачає існування в Україні 28 загальнонаціональних телеканалів у цифровому стандарті DVB-T2, а не 29.

Але є одне «але»

Ми не можемо виключати одного важливого нюансу — що вимоги громадськості в цьому разі ситуативно збіглися з інтересами влади. Канал «112 Україна» за останній рік значно випередив донедавна «перший інформаційний канал» — 5 канал, що належить Президенту України Петру Порошенку. Станом на травень 2015 року «112 Україна» посідає першість за аудиторією «4+, вся Україна» з часткою 1,61%, тоді як 5 канал — друге з часткою 0,77%. Ще рік тому, в травні 2014-го, 5 канал був першим із часткою 2,61%, а «112 Україна» — третім (після каналу «24») з часткою 0,73%. Зростання показників, у тому числі, відбулося завдяки приходу на «112 Україна» ток-шоу Савіка Шустера «Шустер live», яке підвищує середні показники кожного каналу, на якому транслюється (чи то Першого, чи то «24»).

Згадаймо: за перший же ефір «Шустер live» «112 Україна» отримав від Нацради попередження. Щоправда, тільки за своєю супутниковою ліцензією. «Телекритика» одразу звернула увагу на вибірковість покарання, адже санкції не отримав канал «24», який теж показував той випуск шоу Шустера. На ринку активно обговорювалися ймовірні наміри оточення нинішньої влади прибрати ласий ресурс, яким є «112 Україна», до своїх рук. Дії Нацради, яка одне за одним оголошувала «112 Україна» попередження то за недотримання програмної концепції, то за «Шустер live», сприймалися як спроба збити ціну на цей ресурс.

Зрештою, Нацрада пригальмувала свої «наїзди» на «112 Україна» по всіх фронтах, і 26 березня скасувала одне з трьох попереджень за його супутниковою ліцензією — за відхилення від програмної концепції. Адже концепцію в супутниковій ліцензії регуляторний орган переоформив ТОВ «ТРК "112-ТВ"» ще у вересні 2014-го. У ТРК «112-ТВ» залишаються ще два попередження, одне з яких (за «Шустер live») вона оскаржує в суді, як і всі санкції та відмови в переоформленні п'яти цифрових ліцензій. Скасовувати попередження Нацрада може після звернень ліцензіата з відповідним клопотанням. Оскільки регулятор декларує, що вже не має претензій до супутникового мовлення «112 Україна», сторонам слід дійти згоди та врешті-решт ліквідувати ті старі санкції.

Тим часом активізувалися розмови про вірогідну зміну власника каналу «112 Україна» (гендиректор каналу Андрій Подщипков підтверджує, що канал намагаються «відібрати», але стверджує, що саме він залишається власником). Уже кілька джерел на ринку в розмовах із «Телекритикою» називають у цьому контексті народного депутата Олександра Онищенка. Однак він, як вважається, не кінцевий власник. За ним нібито стоїть чи то Юлія Тимошенко (у партії «Батьківщина» це заперечили, однак представник політичної сили після цього приходив до Нацради захищати канал «112 Україна), чи то сам Петро Порошенко. Якщо останні чутки виявляться близькими до істини, чи зможе Нацрада пройти цей тест? Чи справді вона є незалежним конституційним органами, чи все-таки керується вказівками з високих кабінетів?

Усі ми пам'ятаємо, як за президентства Віктора Ющенка, кума нинішнього Президента України, 5 канал отримував усі частоти, які тільки можна, і навіть два місця в цифровому мультиплексі (щоправда, наступна Нацрада змінила наповнення мультиплексів, залишивши 5-му одне місце). Преференції для 5-го продовжилися й коли настав час «жити по-новому»: у 2014 році під час конкурсу на аналогову частоту в Одесі, на якій колись мовив канал АТВ, переміг саме 5 канал, а не місцеві мовники...

Якщо в ситуації зі «112 Україна» регулятор раптом розвернеться на 180 градусів і погодиться на переоформлення цифрових ліцензій, індустрія та громадськість отримають чіткий сигнал: у Нацраді і при владі нічого не змінилося. І байдуже, як це буде пояснювати Нацрада — що дослухалася до аргументів «112 Україна», до міжнародних інстанцій, яким канал втовкмачує, що йдеться про свободу слова, до депутатів, які вже ходять на засідання Нацради, як до парламенту... Але сигнал цей не залишиться без жорсткої реакції. Країна ж змінилася, хіба ні?

Чим би не завершилося засідання Нацради, екзамен для влади триватиме: хто стане власником «112 Україна», яким буде редакційна політика каналу, чи залишиться в його ефірі Савік Шустер — ці фактори багато про що свідчитимуть.

Источник: Телекритика