Медіаексперти радять відмовитися від ліцензування провайдерів цифрового мовлення

Експерти рекомендують не відокремлювати функції провайдера від оператора телекомунікацій при ліцензуванні цифрового телебачення. Такої думки дійшли учасники круглого столу «Особливості ліцензування суб'єктів телерадіоінформаційного ринку в умовах переходу на цифрове мовлення» 22 червня.

«Це має бути одна особа і одна ліцензія, яка повинна видаватися Національною комісією з регулювання зв'язку», - сказав директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Його підтримали виконавчий директор ІТК Катерина Котенко, керівник центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова, представники Концерну РРТ, на думку яких провайдер є зайвою ланкою-посередником у цифровому мовленні.

За словами Тараса Шевченка, запровадження провайдера було штучним кроком, запозиченим з процесу ліцензування кабельних операторів: «Національна рада це запровадила, бо така логіка дає змогу збільшити її повноваження, тому що Нацрада ліцензує провайдерів програмної послуги, але не операторів телекомунікацій (прерогатива НКРЗ. - ред.)».

Фактично провайдер цифрового мультиплексу є монополістом, якого визначає держава без конкурсу. Тож Інститут медіа права вимагає, щоб ліцензування провайдерів-операторів відбувалося або на конкурсних засадах, або шляхом аукціону.

Експерти зійшлися на думці, що чинний закон «Про телебачення і радіомовлення» потребує суттєвих змін (аж до ухвалення нової редакції), оскільки він не підлаштований до нинішніх реалій переходу на цифрове телебачення.

Водночас представники різних сторін не змогли дійти згоди в питанні, в чию ліцензію -оператора чи мовника - мають вписуватися частоти і смуги. Представники НАМ і ІТК наполягали, що в ліцензію мовника, оскільки за законом мовник є користувачем радіочастотним ресурсом. Фахівці Концерну РРТ, який є оператором ефірних телемереж і претендує на таку роль після переходу на цифру, вважають, що в ліцензію оператора.

У результаті круглого столу було прийняте рішення звернутися до державних органів з проханням активізувати процес впровадження цифри та залучити до нього громадські та індустріальні організації, а також вимагати від Національної ради одразу після формування її складу першим питанням розглянути результати перевірок цифрових мовників і провайдерів.

Нагадаємо, у вересні Нацрада на виконання доручення президента Віктора Ющенка призначила позапланові перевірки всім цифровим провайдерам: ТОВ «Українська цифрова телемережа», ТОВ «Телерадіокомпанія "Етер"», ТОВ «Гамма-консалтинг», ТОВ «Телерадіокомпанія "Експрес-інформ"» і ДП «Ера-продакшн», а також планові перевірки десяти компаній, що виграли конкурс на місця в цифровому мультиплексі MX-4: ТОВ «Інтер-ківар» («Штепсель»), ТОВ «Векта-плюс» («Класика»), ТОВ «Мирей» («Котигорошко»), ТОВ «Емпаєр Бізнес Брокерс - Україна» («5:0»), ТОВ «Лайкс» (К), ТОВ «Ді.Ком» («Мандрівник»), ЗАТ «Телеодин» (М2), ТОВ «Футурама» («Берегиня»), ТОВ «УНІАН-ТБ» (УНІАН-ТБ), ТОВ «Дотюей» («Цукор»).

У лютому Нацрада розглянула результати однієї «цифрової» перевірки - ТРК «Етер», взявши їх до відома і відзначивши, що «ведеться робота». Наприкінці лютого Віктор Понеділко повідомляв, що готові проекти рішення про анулювання ліцензій на мовлення дев'яти компаній. Рішення не прийняли через блокування роботи регуляторного органу. Однак коли Нацрада була розблокована, результати перевірок не розглядалися.

Источник: Телекритика