На НТКУ – ера технологій

Національна телекомпанія показала ТК сучасний цифровий ньюзрум, який запрацює у День Незалежності. Про його появу розповіли віце-президент Михайло Кобля та головний продюсер компанії Руслан Ткаченко.

24 серпня о 21-й годині Перший національний планує розпочати інформаційне мовлення з нового новинного комплексу. В цей комплекс перейде редакція новин та ще декілька підрозділів Національної телекомпанії України. Зараз компанія завершує інсталяцію техніки ньюзруму, далі планується створення студії та купівля нового обладнання. Відкриття комплексу заплановано на серпень, а 20 травня компанія демонструвала комплекс своїм партнерам та колегам. Про те, на які гроші і яким чином в НТКУ незабаром з'явиться новий ньюзрум, ТК розповіли віце-президент Михайло Кобля та головний продюсер компанії Руслан Ткаченко.

За словами пана Коблі, 5,5 мільйонів гривень на ремонт приміщення для новинного комплексу було виділено з державного резервного фонду: «Все це почалося з того, що до нас завітав заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук з метою перевірити стан фінансової діяльності НТКУ. Ми йому повідали історію про те, що на складі НТКУ не в найкращих умовах зберігається обладнання на 18 тисяч гривень. До того ж термін, коли компанія - постачальник обладнання могла б зробити інсталяцію, вже вийшов. Ця історія Володимира Макаровича зворушила, і він пообіцяв виділили кошти на ремонт приміщення».


Михайло Кобля розповідає про 5,5 млн гривень

Як розповів ТК Руслан Ткаченко, пошук приміщення для нового ньюзруму тривав досить довго.

- У нас 2006 року було проведено тендер на придбання нової системи автоматизації новин, які в нас досі працюють на плівковій технології. Тобто на тому обладнанні, яке було придбано компанією на кошти японського кредиту в 1996-1997 році і яке вже декілька років тому випрацювало свій ресурс. Ми поставили собі за мету позбутися плівки. Бо нині якісна операторська робота часто зводиться нанівець просто за браком плівки.

- Чому ж це обладнання не використовувалося з 2006 року?

- Бо ми вирішили, що це неефективно. Після того, як компанія Мachouse виграла тендер на постачання нової техніки, перед нами постало питання про інсталяцію цього обладнання. Але куди? В нас апаратні розташовані в іншому крилі від архіву, архів - на іншому поверсі від ньюзруму і т. д. Коли я працював головним продюсером новинної служби, щодня виходжував приміщенням по 5 кілометрів, до того ж досить складно було контролювати весь процес. І тоді ми почали шукати, де можна розмістити цю техніку.


Руслану Ткаченку більше не доведеться накручувати 5 кілометрів за день

Одразу скажу, що рішення стосовно розміщення ньюзруму саме тут було п'ятим. Коли ми зрозуміли, що там, де ми працюємо, розміщувати його неефективно, ми обдумували різні варіанти. Була версія створити 22-й поверх - панорамний погляд, студія з видом на Київ. Рахували, аналізували (адже там має бути й каналізація, й опалення, й підведення ліфтів) - вийшло неефективно.

Далі ми думали над розташуванням ньюзруму на одному з наявних поверхів, але для цього треба було на півроку виселити людей, які там працюють. Це теж було неможливим. Був варіант із реконструкцією павільйону на Хрещатику, 26, який згорів ще в 90-х роках. І лише потім ми прийшли сюди. Тут, за генеральним планом будівлі телецентру, розміщувався харчовий комплекс, де мала готуватися їжа, що продається в рестораціях холу. Але тут не було нічого: текла вода, цегляні стіни, вхід не закритий; тут ночували собаки, це були такі хащі! Колись ТК писала, що «новини» хочуть переселити у підвал, так тоді йшлося саме про це приміщення.

- З якою апаратурою тепер працюватиме команда новин?

- Це новинне рішення компанії Avid - система автоматизації, побудована на сервісах Assist із використанням технології Inews. Також тут є нова система обміну файлів. Приміром, з такими технологіями працює канадський канал СВС.



- А з українських каналів хто працює за цією системою?

- «Інтер». Хоча в них трошки інша система - приміром, у них немає монтажу на робочих місцях. А тут буде 20 робочих місць із монтажем. Але в них є багато інших плюсів, бо вони давно користуються цією технологією, - приміром, система архівів. У нас, коли ми проводили тендер, грошей на систему архівів забракло.

- Чи відбуватимуться серед ваших працівників якісь тренінги для вивчення цих технологій?

- У нас із 6 червня починаються тренінги для технічного персоналу. І потім будуть тренінги для журналістів. Із 20 журналістів ми запрошуватимемо шість найпрогресивніших, а вони вже навчатимуть інших працювати з цими технологіями. Це буде своєрідний тренінг користувачів. Але автоматизація новин - це взагалі інше виробництво, інший підхід навіть не в техніці, а в психології. У нас є люди, які, я об'єктивно розумію, цього не потягнуть. Це спеціальні умови й вимоги до монтажерів та журналістів, які можуть і мусять монтувати, начитувати на робочому місці.



- У зв'язку з автоматизацією процесу під час виробництва буде задіяно меншу кількість людей. Що буде з технічними працівниками, робота яких стане вже непотрібною?

- Тим, хто не потягне цих технологій, ми пропонуватимемо іншу роботу. З людьми, які не знайдуть себе ані в цій технології, ані в інших проектах, ми будемо змушені попрощатися. І це нормально для тієї кількості, яка наразі працює в нашій телекомпанії. Це здоровий відбір, ми ні перед ким не закриваємо двері. Тепер я веду переговори з кількома найпотужнішими операторами України. Наприклад, нам потрібен оператор-постановник павільйону та продакшну.

- Хто ще крім команди новин працюватиме в ньюзрумі?

- Тут вироблятимуться новини й супутні програми: ток-шоу, економічні, політичні та спортивні новини. В цьому комплексі закладений потенціал для розвитку компанії. Коли працівники новин перейдуть у ці приміщення, ми почнеться реконструкція інших приміщень і т. д. Тобто компанія зростатиме з цього центру. Тому за півтора-два роки ми притягнемо сюди інші програми, але поки що вони працюватимуть в іншій технології.

- Якою буде нова студія у павільйоні?

- Там буде кілька майданчиків: для новин, спортивних новин і для коментування спортивних трансляцій. Буде підвісна рейкова дорога, яка в прямому ефірі дозволить переходити з майданчика на майданчик.

- Хто займатиметься дизайном студії?

- Дизайнерського рішення в нас ще немає. Поки ми не оголошували тендера. Але в мене є дуже нестандартне рішення для цього павільйону. Я не хочу робити стаціонарну студію з пластмаси чи заліза, яка стане і стоятиме. Це має бути рішення системи візуалізації, LCD-панелі, плазмові екрани, проекційні екрани, екрани зворотної проекції, які дозволятимуть змінювати студію за одну секунду. Ми ведемо переговори з кількома компаніями, які виробляють обладнання для реалізації цього рішення. Наразі вони розраховують свої можливості, оскільки, за їхніми словами, те, чого ми хочемо, ще не реалізовано у світі. Тому їм потрібен час, щоби визначити можливості свого обладнання, щоби ми, у свою чергу, порахували свої можливості - чи можемо це потягнути.



Як довідалася «Телекритика» від одного з віце-президентів НТКУ, який в останній момент попросив не називати його імені з відомих лише йому причин, компанія ще не уклала угоди щодо купівлі прав на показ українських мультфільмів у компаній «Кіт» та «1+1 дистриб'юшн». Ідеться про угоду на суму 200 тисяч гривень. Тепер канал проводить тендерну процедуру та переговори з продавцями контенту. Також телекомпанія бере участь у тендері УЄФА на придбання прав на трансляцію «Євро-2012» і пройшла у другий тур конкурсу. Брак коштів змусив компанію остаточно відмовитися від планів щодо адаптації форматів компанії Endemol Restoration («Реставрація») та Go! («Уперед!»), придбаних ще за Віталія Докаленка. Також представник топ-менеджменту НТКУ повідомив, що незважаючи на брак коштів на оплату послуг Концерну РРТ Перший національний не припинятиме трансляції вночі, оскільки побоюється повторних звинувачень з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Собівартість сигналу, який з'являється на екрані, становить близько 130-140 гривень за хвилину, це 8-9 тисяч гривень в годину і близько 40 тисяч за ніч, що є на сьогодні вагомими витратами для Національної телекомпанії.

Фото Яни Новоселової

Наталія Данькова

Источник: Телекритика