Владислав Лясовський: Списків більше не буде

Відповідальний секретар Нацради з питань телебачення і радіомовлення прокоментував рішення щодо заборони «Первого канала» та «Цифрового телесемейства».

На засіданні 14 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення скасувала власне рішення щодо тимчасового дозволу ретранслювати в Україні російський «Первый канал. Всемирная сеть», а також групу нішевих каналів «Цифровое телесемейство» - «Дом Кино», «Музыка Первого», «Время: далекое и близкое», «ТелеНяня», «Телекафе». До 1 червня питання має бути вирішене "або - або" - або російська компанія досягне компромісу з Нацрадою і виконає низку вимог, або провайдери будуть змушені виключити канал з абонентських пакетів.

ТК звернулася до коментар до Анатолія Сальника, директора компанії «Торсат», яка є дистрибутором цих каналів в Україні. Пан Сальник ухилився від розгорнутого коментування, обмежившись лише кількома реченнями, в яких чітко сказав - компанія піде переговорним шляхом. «Если бы было понятно, что нарушает «Первый канал», а тем более «Цифровое телесемейство», было бы понятно, какие меры нужно принимать. А так претензий со стороны Нацсовета нет - есть только регуляторное решение. Конечно, мы будем пытаться встретиться с Нацсоветом и обсудить этот вопрос. В первую очередь в этом заинтересован наш партнер - «Первый канал», - наголосив він.

Запитання щодо мотивів учорашнього рішення та претензій до компанії ми адресували відповідальному секретареві Нацради Владиславу Лясовському.

- Пане Владиславе, чому Нацрада знову заборонила трансляцію в Україні «Первого канала» та «Цифрового телесемейства»?

- Ми не дозволяємо і не забороняємо. Ми кажемо про те, щоб вони привели свою діяльність до законодавства, а далі вони самі вирішують - чи забороняють себе чи дозволяють.

- Чим власне викликано таке рішення? Прокоментуйте, будь ласка, чому саме зараз повернулися до розгляду цього питання.

- Якщо пам'ятаєте, на засіданні 5 листопада ми розглядали лист телекомпанії, написаний на ім'я голови Нацради Віталія Федоровича Шевченка. У ньому «Первый канал» запевняв, що робитиме певні кроки, щоб якнайшвидше виконати усі необхідні наші вимоги, які є вимогами українського законодавства. Про що вони казали? Вони казали, що в розумні строки узгодять із Національною радою весь комплекс заходів з адаптації телевізійного каналу «Первый канал. Всемирная сеть» до українського законодавства. Отже, в принципі, вони самі хотіли щось узгодити. Так от - будь ласка, приходьте і узгоджуйте, але жодного якогось сигналу, що вони хочуть зустрітись і щось обговорити, не було. Наступна обіцянка: компанія обіцяла заключити договір з зареєстрованим на території України юридичною особою, що має право на ретрансляцію. Жодних сигналів щодо того, що якась юридична особа хоче отримати дозвіл на - підкреслюю - ретрансляцію телеканалу «Первый канал. Всемирная сеть» і каналів «Цифровое телесемейство» на території України, а не право дистрибуції (це різні речі), - так от жодну інформацію про це Національна рада, на жаль, не отримала. Третя обіцянка в їхньому листі про те, що ЗАТ «Первый канал» має намір сформувати спеціальну міжнародну версію каналу з урахуванням вимог українського законодавства. Супер! Тільки встати і поаплодувати таким обіцянкам. Якби вони це зробили, то ми навпаки тільки б за приклад їх ставили усім, ми б зітхнули з полегшенням самі. На жаль, усі обіцянки залишились тільки на папері.

- Скажіть конкретніше, будь ласка, чи їхня міжнародна версія якісь положення українського законодавства порушує? Які претензії до каналів?

- Я не хочу говорити про претензії! Ідеться не про те... От ви сказали «міжнародна версія» - а яку саме міжнародну версію ви мали на увазі? В Україні транслюється кілька версій у різних кабельних мережах - і російська для Росії, і міжнародна, яка виходить на Європу, і та, що виходить на Прибалтику і таке інше. Тобто, уже в цьому моменті повний непорядок і нерозуміння того, про що ми зараз говоримо. Скажіть нам, будь ласка, яку версію ви вважаєте адаптованою під Україну? Починаємо з того, що має бути діалог. Давайте формувати порядок денний і вирішувати всі ці питання! Ми зацікавлені, може, навіть більше, ніж вони, щоб хтось із зарубіжних мовників першим отримав нормальний спокійний легальний дозвіл на роботу в Україні і був абсолютно впевнений в тому, що ніхто ніколи не зможе, як у Білорусі, взяти і сказати: до побачення, російське телебачення!

Звертаю вашу увагу, що ми прийняли рішення, не рубонули шашкою, як я вважаю, а дали люфт і дистрибуторам, і провайдерам зорієнтуватися в ситуації і прийняти відповідні правильні рішення. Ми відкриті для діалогу, і, будь ласка, закликаємо усіх - ніякої політики, не треба сюди політики! Між іншим, з 1 липня у нас будуть абсолютно інші правила. Головне: ми отримуємо ще одного суб'єкта переговорного процесу, це будуть європейські країни і сам Комітет з питань транскордонного телебачення. Але до цього часу ми маємо якимсь чином надати можливість, в тому числі, і російським каналам, які на сьогоднішній день є, так би мовити, каменем спотикання для всіх нас, щоб вони теж рятувалися. Як на мене, з 1 липня умови саме для цих каналів будуть складнішими. Тому я пропоную вирішувати це зараз, поки в нас є ще час і добра воля.

- Так само на засіданні звучало, що на наступний раз буде підготовано список зарубіжних телекомпаній, які Нацрада має вилучити зі списків...

- Ми дали протокольне доручення до нашої контрольно-аналітичної служби - промоніторити і надати інформацію щодо зарубіжних каналів, які мають ознаки порушень чинного законодавства України. Але не буде ніяких жорстких рішень, не чекайте.

- Тобто не буде виключень зі списку?

- Виключень ні з яких списків не буде. Тому що не буде ніяких списків! Наше завдання - не забороняти, а регулювати.

- Я правильно зрозуміла, що списків не буде?

- Я думаю, що ми все ж таки будемо робити все можливе, виходити на діалог із зарубіжними каналами, які на сьогоднішній день є популярними в Україні, шукати шляхи для того, щоб вони мали можливість виходити. Але вони мають теж зробити кроки назустріч. Я розумію, що деякі з них теж є заручниками політичних баталій, як розумієте, мабуть, і ви, і всі інші, але тут треба чи займатися політикою, чи займатися все ж таки нормальним телебаченням.

- Що ви маєте на увазі під «кроками назустріч» із боку зарубіжних мовників?

- Кроки назустріч - це розуміння того, що є обов'язок всіх суб'єктів, які працюють на території певної країни, виконувати ті норми, які виконують принаймні вітчизняні телерадіокомпанії. Якщо «Інтер» і «1+1» не можуть транслювати алкогольну рекламу вдень, то і зарубіжний канал в Україні не має права цього робити! А ми маємо приклади трансляції реклами українського виробника горілчаних виробів вдень на зарубіжному каналі - причому спокійно, відкрито, без будь-яких побоювань щодо санкцій. Скажу так: у Німеччині можна випити келих пива і сісти за кермо, й ніхто за це не покарає. А в Україні за це карають. Тому, вибачте, але, будь-ласка, не пийте за кермом. Те ж саме стосується і каналів, я думаю.

- А чи ще йдеться про те, що зарубіжні мовники мають створювати юридичну особу в Україні чи локальну версію своїх каналів?

- Варіанти можуть бути абсолютно різні. От скажіть, будь ласка, чому «Первый канал. Всемирная сеть. Прибалтика» є, а української версії нема? Бо політичної волі нема! Тому що дехто воліє краще мати конфліктну ситуацію, яка дає можливість підняти комусь імідж, поговорити про утиски, поспекулювати на мові... Депутати це люблять, вони так набирають очки. Ми чітко знаємо, що ухвалили непопулярне рішення, що ми зробили те, що в принципі не покращує стосунки між депутатами різних фракцій... Але, з іншого боку, якщо ми будемо заради чиїхось політичних амбіцій не виконувати закони, це буде неправильно.

Леся Ганжа

Источник: Телекритика