Від Кіркорова до Ющенка

У новорічному телевізійному меню відбулася заміна основної страви.

Як і попереджала «Телекритика», особливих сюрпризів у новорічну ніч провідні українські телеканали не готували. А так званий третій ешелон взагалі відмовився розважати свого глядача чимось спеціальним. Проте у цьогорічному новорічному телевізійному меню все ж таки відбулася не помітна на перший погляд заміна основної страви. Чи, як кажуть у ресторанах, «страви від шефа».

Тут хочу зазначити: мабуть, телекухарі після кількох років одноманітної критики, суть якої зводилася зазвичай до надмірної присутності на всіх без винятку каналах Максима Галкіна, зробили висновки – потрібні зміни. Галкін усюди, крім СТБ (там Задорнов), справді приївся глядачам. Навіть новорічні напої різної міцності не допомагають абстрагуватися від його жартів.

Мабуть, через те «Інтер» і «1+1» замінили об’єкт народної любові, яка автоматично переходить у народну ненависть. На обох каналах в останні години старого року та перші хвилини нового можна було побачити Філіпа Кіркорова.

Мені дотепер не дає спати питання: а чим насправді цікавий українським телеглядачам саме цей громадянин Росії? Він уже не чоловік Алли Пугачової, тож представницям глядацької аудиторії 50+ вже ніби й нема про що вести свої діалоги перед телевізором, дивлячись на Бедросовича. Він із віком помітно набрав вагу, чесно не приховує черевце і взагалі з телевізійного красунчика поступово перетворюється на якогось андрогіна, а отже – навряд чи може викликати еротичні фантазії у представниць аудиторії 30+. Ті, кому до тридцяти, навряд чи зустрічали Новий рік перед телевізором (про це – трошки нижче), а значить – появи «променистого» в телевізорі вони просто не помітять.

Тим не менше, у мюзиклі «Червона Шапочка» («1+1») Кіркорова перевдягли в Бабусю, що, якщо вірити рекламним повідомленням, повинно було стати чи не головною окрасою або, як мінімум, заманухою дитячої казки. Він же, «променистий Філіп», з’явився під кінець «Вечірнього кварталу» на «Інтері» до Нового року й одразу виринув на тому ж каналі, але в проекті «Однокласники. Новорічна зустріч» – після бою курантів. Не кажучи вже про те, що Кіркоров протягом наступних двох годин, які я грався телевізійним пультом, виринав на різних російських та українських каналах, але в «несвіжих» проектах, які теоретично споживатимуть під новорічне олів’є ще кілька років.

Правда, для такої масованої і нав’язливої кіркоровізації саме українського ефіру може бути поважна причина. Згаданий уже Максим Галкін до України жодного стосунку не має. Тоді як минулий рік серед інших трагедій, катастроф і просто прикрих подій приніс Філіпу Кіркорову звання Народного артиста України, про що «Телекритика» теж згадувала. Таким чином, задіяти цю людину в праймових новорічних телевізійних проектах каналам першого ешелону, так би мовити, сам Ющенко «велів».

Зрозуміло, що зупинитися у новорічну ніч на якомусь одному каналі складно хоча б через бажання подивитися, а що, крім Кіркорова, показують інші. Здебільшого – пісні й танці. Причому по танцях спеціалізувався канал СТБ, показавши до півночі шоу «Танцюють всі», а після – «Суперстар-2008», де вже не просто танцювали під музику, а й почали співати. До речі, «всі» танцювали переважно під супровід музичних хітів минулого, причому не такого вже й далекого – 1970 – 1980-х років. Показово, що на цьому репертуарі були побудовані музично-танцювальні програми, показані тієї ночі на «1+1» та ICTV. Хоча ICTV«застовпив», якщо можна так сказати, тему в українському новорічному ефірі, вже не перший рік готуючи «Дискотеку 80-х».

Звідси висновок: найбільш рейтинговим останнім часом є старий пісенно-музичний репертуар моєї молодості та молодості тих, кому від 35 до 45. А отже, глядачі саме цієї вікової категорії зустрічають Новий рік перед телевізором. Ще десять років тому рейтинги робили старі пісні про головне – радянські шлягери середини минулого століття, під які із задоволенням підспівували ті, кому від 35 до 45 було десять років тому було. Ось як новорічне телебачення наочно доводить банальну істину: часи змінюються.

Але не змінюється традиція: усі новорічні телеформати - «вогники» це, концерти, мюзикли чи інші проекти, - будувати переважно на старому перевіреному репертуарі. Ризику, що нові пісні про не менш головне комусь зіпсують свята, телепродюсери уникають, і я їх розумію.

Винятком із певною натяжкою слід вважати згаданий уже мюзикл «Червона Шапочка». Стара казка на новий лад, у головних ролях – улюбленці публіки Потап і Настя Каменських (Сірий Вовк і Червона Шапочка відповідно), сюжет максимально простий, як того і вимагає казка під Новий рік, а суть історії – забудемо минуле, хай вовки закохуються в дівчаток, досить уже їх їсти, це неактуально, живімо дружно і кохаймося. Проте автори мюзиклу, як на мене, пролетіли з аудиторією або з часом показу. Як я вже зазначав вище, глядачі категорії 14-25 під Новий рік ще не готові втикати в телевізор. Тим часом як «Червона Шапочка» орієнтована насамперед і навіть виключно на них: Потап і Настя, Тіматі, команда байкерів, Ані Лорак, яку цілує Олександр «Ангел» Педан, після чого співачка виконує пісню про ангела – все це пересічному глядачеві віком від 35 і далі навряд чи буде зрозуміло, а значить – не цікаво. До того ж виконавці головних ролей у мюзиклі – персонажі з харизмою, за якою лише їхні молоді фанати не помітять досить умовної, коли не сказати грубіше, акторської гри. Навіть для легковажного мюзиклу це важливо.

Окремо – про вибір Нового каналу. Після «Зірки караоке», де медійні персонажі від молодняку українського шоу-бізнесу демонстрували своє досить поверхове знання пісенного радянського ретро, у новому вже році в ефірі цього каналу показали «Найкращий фільм», російську комедію-пародію, яка хоч зібрала касу в прокаті, зате її цілий рік всі, хто вважає себе культурним, лаяли за брутальність та відсутність смаку. Мене ж особисто напружило не це, адже смакові категорії досить умовні. Фільм і, відповідно, Новий рік для тих, хто вибрав Новий канал, почався з того, як молодий наречений помер у сортирі від зловживання наркотиками. Присутність саме в новорічному ефірі теми наркотиків навіть у такому форматі виглядає якось несвятково.

Не зовсім святково жартував і Перший канал. Перед виступом Президента України на цьому каналі показали продукт, назву якого я пропустив, а у телепрограмі він анонсувався як «Новорічна програма». У цій програмі розповідали про українських політиків, і прозвучало приблизно таке: «Якщо під Новий рік мрії збуваються, то нехай збудуться і мрії українського Президента: його нагородять Нобелівської премією і житиме він на Говерлі»…

Андрій Кокотюха

Источник: Телекритика