Чи втратила Україна свій цифровий шанс?

Наближається 17 червня - день, коли аналогове ефірне мовлення припиняє захищатися міжнародними угодами. Україна з легкої руки Нацради з питань телебачення і радіомовлення вирішила відтермінувати вимкнення аналогового телебачення та відкласти остаточний перехід до цифрового ТБ на 2017 рік.

Утім, ще в грудні 2014 року можна було прийняти реалістичний план заходів з переходу не тільки Нацрадою, а й урядом, запевняє експерт із цифрового ТБ Іван Омелянюк. «Телекритика» публікує його пропозиції, висловлені в Робочій групі з вирішення проблемних питань реалізації в Україні програми впровадження цифрового телерадіомовлення, що працювала при Нацраді.

Іван Омелянюк пропонував реалізовувати свій план протягом 2014-2015 років. І хоча до нього не дослухалися, його міркування можна взяти на озброєння в подальшому. Частину пропозицій пана Омелянюка підтримує член Нацради Олег Черниш, що видно з його інтерв'ю «Телекритиці», хоча в рішеннях Нацради це поки не знайшло свого відображення.

Цифрове ефірне телебачення DVB-T, DVB-T2 почало впроваджуватися в Україні у 2006 року, але згідно з даними установчого дослідження телевізійної аудиторії компаній КМІС & Nielsen (грудень 2014 - лютий 2015) рівень насичення 15 млн домогосподарств України цифровими приставками (тюнерами) та телевізорами досяг лише 8% (≈1,2 млн), а приблизно 24,4% (≈3,6 млн) поки що користуються аналоговим ефірним телебаченням.

Серед причин недостатньої насиченості цифровими приймачами можна назвати:

- кодування з 2011 по 2015 роки телепрограм, що входять до складу безкоштовних (універсальна програмна послуга). Це призвело до збільшення ціни приймачів (тюнерів) майже вдвічі у зв'язку з ускладненням тюнерів, необхідності оплати роялті компанії Irdeto за підтримку дорогої системи умовного доступу IrdetoCloaked, збільшення вартості телевізорів через необхідність купляти САМ-модулі до телевізорів із вбудованими тюнерами;

- незначна присутність в усіх засобах масової інформації інформаційної компанії для інформування населення щодо особливостей і переваг цифрового ефірного телебачення;

- недостатнє покриття домогосподарств цифровим DVB-T2 сигналом навіть для фіксованого прийому зовнішніми встановленими на висоті 10 метрів антенами. Розрахункові дані у 2011 році Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення (УНДІРТ) (без урахування рельєфу та будівель) свідчать, що покриття сигналом від 167 передавачів провайдера чотирьох цифрових мультиплексів «Зеонбуду» досягає 55-60% території (65-70% населення). За інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення (Держкомтелерадіо), існують скарги про відсутність прийому від 23 районів у різних областях. На жаль, ні Український державний центр радіочастот (УДЦР), ні «Зеонбуд» до цього часу не опублікували результати своїх розрахунків. Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (Концерн РРТ) також не опублікував результатів своїх розрахунків і вимірювань покриття.

Загальна причина недостатнього покриття DVB-T2 сигналом чотирьох мультиплексів «Зеонбуду» очевидна - використання для трансляції DVB-T2 лише 166 передавальних веж, тоді як для аналогового телебачення із забезпеченням покриття 95-98% населення (фіксований прийом зовнішніми встановленими на висоті 10 метрів антенами) використовується ≈400-450 веж.

На жаль, в УДЦР так і не пояснили причину використання архаїчної багаточастотної системи частотного планування (MFN) замість одночастотної (SFN), що зменшило можливість економії частотного ресурсу та прийому цифрового телебачення портативними кімнатними антенам в містах з багатоповерховою забудовою.

Тим часом досвід повного переходу на цифрове ефірне мовлення більшості країн (Західна Європа, Австралія) та наших сусідів (Росія, Білорусь, Естонія та інші пострадянські країни) засвідчує, що всі вони використовують одночастотну (SFN) систему частотного планування. Жодна з них не починала вимикати аналогове телебачення, доки покриття сигналом DVB-T/T2 відповідної території не досягне 95-99%, а насиченість цифровими приймачами домогосподарств, які користуються аналоговим ефірним мовленням, не досягає 95-98%.

Стан насиченості цифровими DVB-T2 приймачами та покриття сигналом в Україні засвідчує, що на сьогодні в разі вимкнення аналогового ефірного телебачення без покращення покриття цифровим сигналом, частина населення (30-35%) втратить найдешевший спосіб прийому якісного цифрового телебачення.

Існує рішення уряду про створення з початку 2015 року суспільного мовлення. А отже, для забезпечення інформаційної безпеки держави потрібен доступ 95-98% населення до цифрового ефірного суспільного мовлення. Це означає, що уряд та інші державні органи мають надати можливість доступу до тих державних а з 2015 року суспільних телерадіопрограм, які поки що транслюються в аналоговому режимі. Крім того державні органи повинні сприяти використанні в мультиплексі для суспільного мовлення всіх переваг стандарту DVB-T2, особливо збільшення ресурсу на 35-60%, у порівнянні з DVB-T. Ця перевага не використовується в повній мірі в мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3 і МХ-5. Тому доцільно створити хоча б один мультиплекс із покриттям 95-98% та використанням усіх переваг DVB-T2, у тому числі PLP та DVB-T2 light для мобільного телебачення.

Але існує також точка зору найбільш рейтингових приватних загальнонаціональних телеканалів щодо їх незацікавленості в цифровому мовленні в населених пунктах «50 тис.-».

Тому пропонується:

- з одного боку, дати право приватним загальнонаціональним, регіональним і місцевим телеканалам використовувати для трансляції своїх телепрограм стільки цифрових передавачівDVB-T2 (станцій), скільки вони вважають за потрібне з таким обсягом мовлення по часу, який вони вважають за потрібне;

- з іншого боку, зобов`язати державні інституції поступово розширити покриття мережі одного мультиплексу МХ-1 для потреб суспільного мовлення, а саме поступово встановити на вежах Концерну РРТ та інших приватних операторів додатково до 166 існуючих передавачів «Зеонбуду» ще ≈250-300 передавачів та одночастотних ретрансляторів, або створити нову цифрову ефірну багатоканальну загальнонаціональну телемережу МХ-4. Причому забезпечити фінансування за рахунок державно-приватного партнерства.

Далі пропонуються Нацраді й уряду попередні підготовчі заходи та концепція кризового плану прискореного вимкнення аналогового ТБ.

Підготовчі заходи для прискорення початку вимкнення аналогового ТБ із червня 2015 року

1. Рішення Нацради про перерозподіл програм у мультиплексах:

МХ-1 (12-16 телепрограм): Перший канал СМ, «1+1», 5 канал, ICTV, «Інтер», К1, М1, Новий канал, НТН, СТБ, ТЕТ, Tonis, радіопрограм УР-1, УР-2, УР-3, УР4.

МХ-5 (12-16 телепрограм): Другий канал СМ «Культура», «Україна», 10 місцевих або регіональних телепрограм і місцеві та регіональні радіопрограми.

2. Рішення Нацради про включення до мультиплексу МХ-1 радіопрограм УР-1, УР-2, УР-3 УР4 та до мультиплексу МХ-5 регіональних радіопрограм.

3. Рішення Нацради про критерії прийому для різних територій:

- портативний прийом, клас А (зовні приміщень) - для міст із населенням більше 50 тис. осіб;

- фіксований прийом - для територій з населеними пунктами до 50 тис. осіб.

4. Рішення Нацради про поступове розширення мережі мультиплексу МХ-1 передавачами Концерну РРТ та інших приватних юридичних осіб, а саме - поступове встановлення на вежах Концерну РРТ та інших приватних операторів додатково до 166 існуючих передавачів «Зеонбуду» ще ≈250-300 передавачів та одночастотних ретрансляторів.

Або рішення Нацради про створення прискореними темпами нової мережі МХ-4 (заявки Концерну РРТ та Нацради в УДЦР від 08.08.2014 р. про прорахунок частот).

5. Заслуховування на розширеному засіданні Нацради за участю представників Робочої групи з переходу на цифрове мовлення звіту про результати розгляду заявки Концерну РРТ та Нацради в УДЦР від 08.08.2014 р.

6. Рішення Нацради про використання мультиплексів МХ-1 (або МХ-4) та МХ-5 в першу чергу для забезпечення можливості всім глядачам аналогового загальнонаціонального, регіонального та місцевого ефірного мовлення перейти на цифрове мовлення та використання цих мультиплексів із пріоритетом для суспільного телерадіомовлення (після переходу на цифрове ефірне мовлення).

7. Підготовка проекту доручення Кабміну:

- про прискорення поетапних розрахунків (передавальна вежа, район, область, кілька областей - регіони 1, 2, 3, 4) і видачі Концерну РРТ висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом для мультиплексу МХ-4 (≈350-400 передавачів) або мультиплексу МХ-1 (для встановлення крім 166 існуючих передавачів «Зеонбуду» ще ≈250-300 передавачів та одночастотних ретрансляторів). Відповідальні виконавці - НКРЗІ, УДЦР;

- про прискорене поетапне створення (передавальна вежа, район, область, кілька областей - регіони 1, 2, 3, 4) загальнонаціональної телемережі мультиплексу МХ-4 або МХ-1 по мірі одержання висновків від УДЦР. Відповідальний виконавець -  Концерн РРТ.

8. Рішення Нацради про надання права приватним загальнонаціональним та регіональним телеканалам використовувати для трансляції своїх телепрограм стільки цифрових передавачів DVB-T2 (станцій), скільки вони вважають за потрібне.

9. Підготовка проекту постанови Кабміну «Про утворення Міжвідомчої ради (комісії) з координації здійснення заходів щодо створення суспільного телерадіомовлення та впровадження цифрового телерадіомовлення».

Концепція підготовчих заходів та попереднього плану вимкнення аналогового телебачення

Для початку необхідно визначити першими регіонами щодо вимкнення аналогового телебачення Одеську область і місто Київ з околицями для опрацювання досвіду вимкнення аналогового мовлення.

В Одеській області синхронна DVB-T мережа загальнонаціонального ефірного мовлення мультиплексу МХ-4 в складі 22 передавачів була збудована у 2007-2008 роках згідно з частотним планом виділень для компанії «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ - колишній провайдер мультиплексу МХ-4). Мережа ретельно тестувалась, у ній проводилося DVB-T мовлення за угодою з УЦТМ протягом приблизно 2-3 років, а зараз ці передавачі вимкнені у зв'язку з анулюванням ліцензії УЦТМ.

Якщо УДЦР видасть висновки про частотні виділення Концерну РРТ для Одеської області, то протягом кількох місяців можуть бути увімкнені додаткові 9 передавачів для поліпшення покриття мережі «Зеонбуду» в складі мультиплексу МХ-1, або 22 передавачі в складі нового мультиплексу МХ-4. У такому разі ця мережа забезпечить покриття приблизно 90-95% домогосподарств (фіксований прийом) і 50-60% (зовнішній портативний). Причому 95-98% домогосподарств, що використовують аналогове мовлення, будуть мати доступність до цифрового ефірного мовлення DVB-T2.

Але для досягнення насиченості 90-95% домогосподарств цифровими приставками (тюнерами) та телевізорами потрібен термін не менше шести місяців за умови інтенсивної інформаційної компанії.

Що стосується Києва, то тут є вільна частота (51-й телевізійний канал), яка була виділена і присвоєна, пройшовши міжнародну координацію. Бажано тільки вирішити питання підвищення потужності з 1 кВт до 3-5 кВт для поліпшення покриття, особливо в північних районах Київської області, та увімкнення на цьому ж частотному каналі (51-й ТВК) додаткових передавачів на інших вежах Концерну РРТ, які вже працювали у 2008-2009 роках на території Києва та в Бориспільському районі. Саме тому Київ і частину Київської області можна визначити другим районом вимкнення аналогового телебачення. Вимкнення аналогового телебачення має бути поетапним (передавальна вежа, район, область).

На базі запропонованого УДЦР розподілу території України на чотири регіони для поетапного вимкнення аналогового телебачення пропонується наступний проект плану вимкнення:

1-й регіон - Одеська, Київська, Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська області;

2-й регіон - Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька;

3-й регіон - Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька області;

4-й регіон - Сумська, Харківська, Полтавська, Луганська, Донецька області.

Вимкнення аналогового телевізійного мовлення слід розпочинати поетапно (покриття однією передавальною вежею, району, області). Конкретні дати визначаються після насиченості 90-95% домогосподарств - користувачів аналогового ефірного мовлення відповідного району, області цифровими приставками (тюнерами) та телевізорами.

Через незацікавленість найбільш рейтингових приватних загальнонаціональних каналів у цифровому мовленні в населених пунктах «50 тис.-», терміни вимкнення аналогового мовлення відповідних каналів будуть залежати від насиченості 90-95% домогосподарств - користувачів аналогового ефірного мовлення відповідного району, області, регіону тюнерами і телевізорами.

Саме тому Нацраді необхідно звернутися до Кабміну про виділення у 2015 році бюджетних коштів на фінансування інформаційної компанії з переходу на цифру. Тут доречно врахувати досвід Данії, Швеції та інших країн ЄС.

В останню чергу в межах покриття однієї передавальної вежі, району, області, регіону вимикаються: телеканали, які використовуються НТКУ, обласними державними ТРК; телеканали місцевого (регіонального) мовлення; телеканали, які використовують смуги частот 48,5-100 МГц (1-5 ТВК) та 174-230 МГц (6-12 ТВК).

З огляду на це слід подовжити термін застосування радіотехнології аналогового телевізійного мовлення у смугах частот 48,5-100 МГц (1-5 ТВК) та 174-230 МГц (6- 12 ТВК) та 470-790 МГц (21-59 ТВК) до 31 грудня 2016 року та внести відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 № 815 «Про затвердження Плану використання радіочастотного ресурсу».

Для створення нової загальнонаціональної мережі мультиплексу МХ-4 та дооснащення мережі мультиплексу МХ-1 може бути запропонований проект модернізації аналогових передавачів Концерну РРТ і приватних телекомпаній. Це дасть економію коштів. За приклад можна взяти досвід Білорусі Азербайджану, Фінляндії та деяких інших країн.

Іван Омелянюк, експерт-аналітик Міжнародної асоціації щодо підтримки впровадження цифрового ефірного мовлення DigiTAD EBU (Женева), голова громадської організації «Гільдія незалежних експертів інформаційної сфери» (ГНЕІС)

Источник: Телекритика