Нацрада не поспішає змінювати універсальну програмну послугу

Про що новий закон

2 квітня набув чинності ухвалений 30 березня Верховною Радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Новий закон, серед іншого, розширив склад універсальної програмної послуги (УПП – обов’язковий перелік телеканалів, які має надавати кожен провайдер) на час встановленого урядом карантину. До складу УПП тимчасово мають увійти «інформаційні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-пізнавальні телерадіопрограми телерадіоорганізацій загальнонаціональної категорії мовлення, які відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють ефірне телевізійне мовлення або цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу на території розташування відповідної багатоканальної телемережі».

Відповідно до закону, провайдери повинні будуть включити ці канали до всіх своїх пакетів і не мають права стягувати із самих мовників будь-яку плату за це. Виняток – ситуації, коли самі мовники подали до Нацради заяву про вихід зі складу УПП і повідомили про це провайдера.

Нові норми додано до прикінцевих і перехідних положень закону «Про телебачення і радіомовлення». У самому законі залишилося й чинне визначення УПП.

З 2017 року до універсальної програмної послуги входять Суспільні телеканали та радіостанції, державний телеканал «Рада», а також місцеві та регіональні телеканали, які мають ліцензії на ефірне або цифрове мовлення на території розташування мережі провайдера.

Усі інші телекомпанії співпрацюють із провайдерами за угодами. Відповідно, найчастіше хтось комусь платить. Чотири великі медіагрупи («1+1 медіа», StarLightMedia, «Медіа Група Україна», «Інтер медіа груп») стягують з провайдерів плату (роялті) за ретрансляцію своїх каналів. Так само провайдери платять міжнародним правовласникам або нішевим українським каналам, яких немає на безкоштовних платформах. Решта українських каналів платять самим провайдерам за потрапляння в їхні пакети. У тому числі – й інформаційні мовники.

Відповідно до програмних концепцій під визначення згаданих у новому законі учасників УПП підпадають п’ять інформаційних загальнонаціональних телеканалів, які мовлять у цифровому ефірі:

• «Еспресо» (інформаційно-пізнавальний формат);
• ZIK (інформаційно-аналітичний формат);
• Прямий канал (формат – інфотеймент);
• 5 канал (інформаційний формат з фільмопоказом);
• «Україна 24» (інформаційно-аналітичний формат).

Щоправда, ці телеканали мають ліцензії на «багатоканальне телебачення», а не «цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу», згадане в змінах до закону. Адже мовлення в цифровому ефірі поки що в Україні ліцензується саме як «багатоканальне телебачення». Втім, згадка про «цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу» є і в загальному визначенні УПП в законі «Про телебачення і радіомовлення» – щодо місцевих і регіональних мовників. І розбіжність між видом мовлення в їхніх ліцензіях і визначенням УПП не стала на заваді для внесення цих каналів до УПП.

Провайдери не можуть прямо зараз почати міняти наповнення пакетів. Адже за законом «Про телебачення і радіомовлення» склад УПП має затвердити для кожного населеного пункту своїми рішеннями Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Що думають у Нацраді

Член Нацради Олег Черниш, який курує в Нацраді регулювання провайдерів програмної послуги, розповів, що регулятор вивчає новий закон. «Співробітники апарату Нацради вже отримали доручення: вони подивляться по програмних концепціях, які канали підпадають під ті, що зазначені в законі. Після цього почнеться підготовка до внесення змін до чинної УПП».

Проте, за словами пана Черниша, норми закону незрозумілі: «Цей закон доповнює існуюче формулювання УПП чи це окреме формулювання? Із закону я зрозумів, що це окреме формулювання. І треба дивитися, чи підпадає під нове формулювання НСТУ. Уже зрозуміло, що місцеві мовники не входять». Аналогічно не певна в однозначності нових норм закону й перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк: «Нам треба роз’яснення, чи це доповнення до УПП, чи це заміна».

Й Олег Черниш, й Ольга Герасим’юк кажуть, що Нацрада планує звернутися за роз’ясненнями до профільного комітету Верховної Ради, до авторів закону і, можливо, навіть до Конституційного Суду.

«У нас планується засідання 9 квітня, куди ми виносимо невідкладні питання. Але, щоб винести це питання на розгляд Національної ради і внести зміни до УПП, нам треба деякі речі з’ясувати. Це зміна тимчасова, але не потребує поспіху. Всіх турбує доля місцевих мовників. Що нам каже закон щодо них – треба зрозуміти», – сказала пані Герасим’юк.

Що відповідає депутат Княжицький

На медіаринку ініціатором норми про зміну УПП на час карантину вважають народного депутата Миколу Княжицького – засновника каналу «Еспресо» і члена Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Хоча пан Княжицький і не входить до числа співавторів закону, він розуміє нову норму однозначно – як доповнення до чинної УПП: «Усе там зрозуміло. Просто до УПП додаються додаткові канали. Суспільне, “Рада”, місцеві канали продовжують входити до УПП. Ні з ким для цього радитися не потрібно. Мова йде лише про час карантину – щоб люди мали доступ до українських інформаційних каналів».

«Великі медіагрупи почали вимагати гроші з провайдерів. Провайдери, відповідно, почали вимагати гроші з інформаційних каналів, які не входять в медіагрупи. Завдання олігархів – витіснити будь-які інші канали, щоб ніякої альтернативної думки не було. Вони (Нацрада. – ДМ) цей процес (зміни УПП. – ДМ) гальмують, тому що хочуть, щоб тільки олігархічні канали існували. Натомість олігархічні канали беруть гроші з людей, і люди залишаються взагалі без інформації», – каже народний депутат.

Він запевняє, що за час карантину «ніхто ані великого збитку, ані профіту» від зміни універсальної програмної послуги не отримає. «Це відповідальність Нацради – поінформувати людей про такі зміни. Нацрада може цього не зробити. Від цього ніхто не виграє і не програє, крім громадян, які не будуть мати доступу до об’єктивної інформації, а будуть керуватися фейками», – додав пан Княжицький.

Що думають місцеві мовники та провайдери

Національна асоціація медіа (НАМ), яка об’єднує регіональних і місцевих мовників, наголошує, що ніякої конкуренції між нормами закону не виникло і, відповідно, немає підстав для виключення місцевих і регіональних каналів зі складу УПП.

«Для вилучення місцевих та регіональних каналів із складу УПП необхідно вносити зміни до статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», тоді як у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» передбачено лише що «під час карантину … до складу універсальної програмної послуги входять інформаційні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-пізнавальні телерадіопрограми телерадіоорганізацій загальнонаціональної категорії мовлення...». Тобто це положення не суперечить визначенню УПП, оскільки не визначає, що до складу УПП входять виключно загальнонаціональні програми. Таким чином на сьогодні не існує конкуренції норм, і, відповідно, підстав для виключення місцевих і регіональних каналів», – йдеться в офіційній заяві асоціації.

НАМ, до речі, заявляє, що від місцевих і регіональних мовників отримує інформацію про наміри провайдерів вилучити їх зі складу УПП з посиланням на новий закон. Тому асоціація просить від Нацради негайно притягувати провайдерів до відповідальності за скаргами громадян і телекомпаній на вилучення місцевих і регіональних мовників з пакетів кабельного ТБ.

«На наше переконання, намагання викривити тлумачення норми закону на власну користь у складний та небезпечний період карантину, це безвідповідально, чи, навіть, і злочинно, оскільки може залишити місцеву аудиторію не лише без доступу до достовірної інформації про поточні події, зокрема про пандемію, але і без доступу до системи оповіщення», – йдеться в заяві.

Асоціація правовласників і постачальників контенту (АППК), яка об’єднує провайдерів, назвала заяву НАМ «безпідставними звинуваченнями»: «Звинувачення НАМу – не за адресою, безпідставні, оскільки не містять жодного факту припинення ретрансляції провайдерами місцевих мовників, і, на нашу думку, некоректні по відношенню до провайдерів-партнерів, які з 2006 року безкоштовно, на відміну від «Зеонбуду», надають послуги комерційним мовникам із поширення сигналу регіональних телекомпаній».

АППК вважає, що ймовірну вигоду від прийнятих змін мають інформаційні телеканали – 5-й канал, «Україна 24», Z ZIK, «Еспресо», що претендують на присутність у всіх телекомунікаційних мережах України на бездоговірному підґрунті.

АППК одразу після ухвалення закону закликала народних депутатів скасувати його норми щодо універсальної програмної послуги. Асоціація критикує їх юридичну якість і вважає, що Нацраді в таких умовах складно визначити склад УПП.

Источник: detector.media