Голосование




влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:



Іноземні канали на українському ринку pay TV: заробіток і втрати

05 февраля 2019
На українському ринку адаптовано 182 іноземних канали — саме таку кількість мовників, дозволених для ретрансляції в мережах провайдерів на території України, вказано в переліку регулятора. При цьому лише 11 каналів було включено до переліку минулого року, а більшість потрапила до нього ще у 2008–2012 роках. Як і скільки заробляють на українському ринку міжнародні канали, скільки втрачають у «тіні» та як регулюється ця сфера, — досліджував «Детектор медіа».
Іноземні канали на українському ринку pay TV: заробіток і втрати (+інтерактив)

Як і скільки заробляють на українському ринку міжнародні канали

Ринок платного телебачення в Україні зростає. За даними аналітичного дослідження «1+1 медіа», до 2021 року він може вирости до майже 9,3 млрд грн (утричі більше порівняно з обсягами 2017 року). А у 2018-му оцінювався в 4,2 млрд грн.

Останнє дослідження Viasat та GfK Ukraine свідчить про те, що користувачі pay TV готові платити за послуги платного телебачення до 100 гривень на місяць (дослідження проводилось у четвертому кварталі 2018 року на території всієї України серед населення віком старше 16 років). Ця ціна на 40 грн вища за ту, яку більшість потенційних і реальних користувачів платного ТБ готові були платити три останні роки.

Однак попри це ринок платного ТБ в Україні, за словами керівника групи дистрибуції компанії «Віа медіа» (група компаній «Воля») Євгена Пилипченка, має обмеження та низьке проникнення 35–37 % за підсумками 2018 року. «Це один із найнижчих показників на ринку Центральної та Східної Європи», — каже він. Для прикладу, якщо в Україні ARPU (середній місячний дохід провайдера від одного абонента) — на рівні 2-3 євро, то в країнах Балтії наближається до 10 євро, а проникнення платного ТБ становить більше 70 %.

Міжнародні канали, відповідно до аналітичного дослідження «1+1 медіа», наразі отримують найбільші кошти з тих відрахувань за контент, які провайдери сплачують правовласникам. Наприклад, у 2018 році із 750 млн грн відрахувань провайдерів 400 млн грн. припало на іноземні канали. Дохід українських медіагруп із відрахувань провайдерів «1+1 медіа» оцінила в 230 млн грн.

Однак медіагрупи проводять згуртовану й потужну політику лобіювання своїх інтересів, щоби збільшити свою частку на ринку платного телебачення. І дистрибутори звертають увагу на нерівні умови галузі для вітчизняних та іноземних мовників.

Наприклад, в угодах на 2019 рік майже всі медіагрупи підвищили ціни на свій контент: StarLightMedia, «1+1 медіа» з 1,5 грн до 3 грн із кожного абонента, а «Медіа Група Україна» з 0,50 до 1,5 грн (роялті за канали Inter Media Group залишилися на рівні 3 грн з абонента). При цьому ціни для нових угод мають бути ще вищими. Наприклад, за словами директора департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення групи «1+1 медіа» Андрія Мальчевського, розрахункова ціна, яка діє для нових угод з початку 2019 року, становить 5 грн із абонента.

У результаті провайдери, щоб зекономити і вкластись у свій бюджет, вирішили не включати у свої пакети частину іноземних каналів. Найбільше не пощастило тим, чий контент найдорожчий.

«На сьогодні посилюється вплив такого фактору, як нерівні умови для всіх учасників. Наприклад, українські медіагрупи щороку “стимулюють” провайдерів до суттєвого підвищення цін, тимчасом як через DVB-T2 безкоштовно доступні 32 канали. Це вимиває з ринку pay TV частину кабельних абонентів — насамперед тих, що були споживачами доступних пакетів», — зазначив у коментарі «Детектор медіа» Сергій Осадчий, директор ТОВ «Бітмедіаком» — ексклюзивного представника Sony Pictures Television Networks в Україні. Він звертає увагу на низький рівень проникнення платного ТБ в країні. Тому вважає, що «пріоритетом має бути створення додаткової цінності для пропозиції платного ТБ та / або зменшення цінності безкоштовного продукту, а лише потім — зростання цін та ARPU в pay-TV».

Євген Пилипченко теж звертає увагу на те, що значну роль на українському ринку відіграє висока вартість локального контенту, котрий «з’їдає» можливість провайдерів купувати міжнародний контент: «Тривалий час ринок пропонував ТБ за “нуль”, і, звісно, це сформувало особливе відношення споживача до телебачення як такого, що безкоштовне за своєю суттю».

На сьогодні найдорожчими іноземними мовниками є канали родини Discovery. Їхня вартість становить від $0,5 до $1 з абонента, залежно від каналу (Discovery Channel, TLC, Animal Planet, Discovery Channel / DVBC, Discovery Science, DTX та Eurosport 1). Таким чином, за всі сім каналів Discovery провайдер має сплатити приблизно $5,95 за кожного свого абонента. У HD-якості канали коштують удвічі дорожче. І всі ціни прив’язуються до курсу долара. Саме тому зараз ці канали не присутні в широких пакетах деяких провайдерів. Приміром, Discovery немає в пакетах «Тріолану».

Недешеві канали в дистрибутора «Віа медіа». Торік загальна ціна за його шість каналів (National Geographic, Fox, NatGeo Wild, National Geographic HD, Fox HD, NatGeo Wild HD), за оцінками провайдерів, складала $4,68 з абонента. Канал History коштує $0,14 з абонента, а НD-версія — приблизно $0,5. Приблизно таку ж вартість мають і канали Sony.

Проте зараз не всі правовласники в угодах прив’язують суму роялті до кількості абонентів. Існують різні форми співпраці з провайдерами.

За словами очільниці Media Broadcasting Group Ukraine Катерини Федорової (представляє History та Euronews), компанія не прописує постійних фіксованих платежів: «Звісно, у нас є акційні пропозиції, для “м’якого входу” можемо прописати фіксований платіж на один рік. Але наші контракти трирічні, і в наступні два роки відрахування йтимуть за кількість абонентів. У контракті прописується мінімальна гарантія, що означає, що провайдер повинен платити не меншу суму». Щоб запобігти андерепортингу (заниженню звітності провайдера про кількість абонентів) мінімальну гарантію намагаються встановити на рівні реальної абонентської бази провайдера.

Також інколи дистрибутори з провайдерами погоджують фіксовану ціну, вона не пов’язана з абонентською базою і є прогресивною: вартість за кожен квартал зростає на 20 %. Приміром, фіксовану ціну провайдерам пропонують за канали Viasat (ТV 1000 Action, Viasat Histroy, TV 1000 Comedy HD, Viasat Sport тощо), й останнім часом на таку схему переходить і «Віа медіа» (National Geographic, Fox тощо) та IP Media Group (RTVi, Universal Distribution, Bollywood HD тощо).

«1+1 media distribution» прив’язує вартість портфоліо своїх іноземних каналів до кількості абонентів, а для ОТТ-провайдерів встановлюється ще додаткова мінімальна гарантія. Найдорожчим каналом портфоліо є Spike ($0,14 з абонента для ОТТ-провайдерів), а також Nickelodeon ($0,12) та Nick Jr ($0,1).

Для порівняння, ціни на міжнародні канали для американського ринку більші:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тіньовий ринок

Попри зростання ринку платного телебачення України, коштів на ньому наразі небагато. На думку опитаних «Детектором медіа» експертів, збільшити обсяг ринку можна за рахунок легалізації та виведення з тіні надходжень, які зараз отримують пірати. За словами генерального директора ОТТ-платформи Omega TV Олександра Глущенка, наявність піратства суттєво впливає на привабливість пропозиції легальних гравців і розвиток ринку.

«Якби правовласники активно та ефективно боролися з піратством, то напевно вони б заробляли більше. Наприклад, зараз за $1 на edem.tv можна купити 300 телеканалів, включаючи більше 70 телеканалів з України Логіка більшості українських користувачів далека від моралі. Навіщо платити провайдеру, кабельному оператору чи за супутникову платформу, якщо можна користуватись кардшарінгом або піратськими ОТТ-сервісами?», — каже він.

За підрахунками Катерини Федорової, яка також очолює громадську спілку «Ініціатива “Чисте небо”», виведення ринку з тіні збільшило би доходи правовласників орієнтовно на 70 %, оскільки піратство «з’їдає» приблизно 15–20 % від нинішніх обсягів ринку, андерепортинг — 40 %, кардшарінг — 15–20 %.

На сьогодні найбільш активні в боротьбі з піратами саме українські медіагрупи. Вони моніторять діяльність провайдерів, звертаються до правоохоронних органів і, зокрема, в кіберполіцію про порушення своїх авторських і суміжних прав. На початку року StarLightMedia, «1+1 медіа» та Media Broadcasting Group заявили про претензії до 35 провайдерів.

«Насправді пірати не бояться ні правовласників, ні держави. Найбільша фобія — втратити зароблені кошти. Тому найефективніший спосіб боротьби з піратством — це фінансові механізми. Якщо користувач не зможе заплатити за допомогою картки чи платіжної системи, а флібустьєри — вивести закумульвовані кошти, то це буде сильний удар по піратах», — переконаний Олександр Глущенко.

Катерина Федорова вважає, що найефективніше боротися з піратством у консолідації з іншими учасниками та з різних сторін. Нещодавно учасники ініціативи «Чисте небо» запровадили так званий партнерський принцип у боротьбі з піратством. Він полягає в тому, що якщо один із учасників ініціативи повідомляє про те, що його «піратять», то інші учасники можуть розірвати з таким провайдером договір, а якщо це — сайт, то прибрати з нього свій плеєр.

Олександр Глущенко наполягає, що саме правовласники, зокрема, представники іноземних каналів мають забезпечувати ексклюзивність свого контенту, якщо вони хочуть отримати за нього гроші в легальних провайдерів. Також, на його думку, ситуація потребує розширення повноважень державних органів та віднесення злочинів у сфері порушення інтелектуальної власності до злочинів публічного обвинувачення: «Наприклад, Національна рада може подати скаргу в PlayMarket чи Appstore щодо додатків, які порушують не тільки авторські права, але й закони України своїм змістом та наповненням».

Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК), за словами голови Наталії Клітної, нещодавно звернулася до Нацради щодо діяльності IPTV-сервісу edem.tv: «Спершу держава має визначитися, що робити з такими сервісами». За її підрахунками, якби цей сервіс платив за права всім правовласникам, то його послуги коштували не $1, а в чи не у два десятки разів дорожче.

Источник: detector.media

444

blog comments powered by Disqus

Телевидение


Последние Популярные Коментируют

Темы форума