Платне ТБ – неминуче явище
Що ж є головними драйверами та стимулами зміни бізнес-моделі виробників контенту і телеканалів.
З розвитком технологій змінились спосіб і культура споживання контенту. У 90-х розвивалося ефірне телебачення (ТБ), 2000-ні стали бумом розвитку кабельного та супутникового ТБ. У нинішньому десятилітті стрімко розвиваються цифрові способи доставки контенту, такі як РТV, ОТТ, мобільне відео тощо. Тільки лінивий та недалекоглядний може ігнорувати вплив YouTube на глядача.
Так, контент телеканалів стає доступним на все більшій кількості носіїв та платформ. Для того щоб він був якісно доставлений до споживача, його потрібно відформатувати. Перетворити на різні типи прийомів і, врешті-решт, контролювати те, чи досягає він свого глядача. А це вимагає у правовласників додаткових інвестицій.
Споживаючи контент телеканалу, глядач переглядає рекламу. Для отримання прибутку від неї, телеканали використовують метрики телеперегляду. Однак, якщо глядач дивиться канал на своєму смартфоні, чи використовує додаткові програвачі, то фактично він не потрапляє в загальний рейтинг піплметрії. Контент споживається, але компенсацію за перегляд від реклами на ньому телеканал не отримує. І з кожним роком об’єм такого телеперегляду зростає, а об’єм інвестицій в контент не зменшується, навпаки – росте. Понад те, наш глядач стає вибагливішим, адже для нього сьогодні інформація є доступною на різних носіях та у різних форматах. Хтось любить нішеві канали, хтось прагне web-форм, але разом з тим вимоги до контенту не знижуються.
Ось це і є головними драйверами та стимулами зміни бізнес-моделі виробників контенту і телеканалів. Нарешті українські медіа-групи відчули неминучість змін та почали орієнтуватись на розвиток платної дистрибуції.
Сьогодні весь світ працює в подібних змішаних формах. Нам пощастило, оскільки є змога використовувати накопичений досвід інших територій, адаптуючи найкращі практики.
Вже у 2018 році ми очікуємо кардинальних змін в розвитку ринку Pay-TV в Україні. Весною цього року ми розпочали діалог з ключовими провайдерами, щоби спільно рухати ринок, і розуміти, яким чином він може вирости в наступному році. Однією з ключових передумов є контроль медіа-груп над своїм сигналом. Тобто, наскільки вони знатимуть і володітимуть інформацією про те, скільки глядачів і в якому способі доставки сигналу приймають наші телеканали. Медіа-групи зацікавлені у зростанні абонентської бази українського ринку, прагнучи, щоби з кожним роком все більше людей переходило на платну підписку. Нехай це будуть недорогі, соціальні, базові пакети, але щоби глядач гарантовано отримував якісний і стабільний сигнал телеканалів. А медіа-групи знали, де та скільки є таких глядачів. Однією з передумов для таких змін є кодування супутникового сигналу телеканалів.
Сьогодні третина населення дивиться телеканали українських медіа-груп через незакодований супутниковий сигнал, використовуючи сеттопбокси ("приставки"). Такий спосіб прийому потрапляє в піплметрію, зараховується в рейтинг телеканалів. Однак відсутня як така платна модель дистрибуції, адже телеглядач не є абонентом того чи іншого провайдеру. Тому на початку 2018 року українські медіа-групи планують закодувати свої канали і таким чином спонукати абонентів переходити до платних провайдерів. І це той випадок, коли більшість гравців медійного ринку дотримуються єдиної позиції.
Зміни на медійному ринку є дійсно неминучими. І цей процес не залежить від бажання чи небажання наших регуляторів щось змінювати. Він не залежить від бажання окремих гравців нічого не змінювати. Він стимулюється глядачами, які самостійно задають темп і напрям змін.
Источник: biz.nv.ua
blog comments powered by Disqus