те що канал 112 закривають - міф та ілюзія

Нещодавно я розмовляла з відповідальним секретарем Нацради з питань ТБ та радіомовлення щодо історії з її кабінетом, який або існує, або не існує в АП. Але з Катериною Котенко ми розмовляли не лише про це, а ще й про її ставлення до ситуації навколо каналу «112».

– Те, що канал «112» закривають через його незалежну позицію – це міф і ілюзія. У Нацради є претензії до регіональних цифрових ліцензій. Якщо ці претензії прибрати, вирішити чи якимось чином вилучити їх із розмови й забути, то «112» прекрасно почувається і зі супутниковою ліцензією. І зараз ми можемо говорити тільки про потенційних 20 відсотків глядачів, які, можливо, дивляться ефірну цифру, але це не означає, що якщо у них є ефірна цифра, то вони не мають іншого способу отримати сигнал  «112» каналу. У них так само може бути кабель, і канал може зайти на цей кабель.

Вважаю, що тема конфлікту зі «112» каналом в чомусь іншому. І я, чесно кажучи, не маю відповіді на питання, чому канал так тримається за ліцензії, які були отримані на конкурсі з регіональними цифровими ліцензіями. Якщо по справедливості, то їх треба віддати регіонам. В чому сенс?

– Нам також дуже цікаво, у чому сенс того, що відбувається навколо «112» каналу, а також – хто його фінансує?

– На засіданнях Нацради я декілька разів зверталася до пана Подщіпкова з питанням: де ті, хто спонсорує канал, брали гроші? Так, я погоджуюсь з тим, що це в принципі комерційна історія, і тільки за бажанням власники «112» каналу можуть на них відповідати. Але в контексті того, що вони розповідають про все, що відбувається навколо каналу, напевно, це теж можна розповісти – де взялись гроші на утримання такого каналу. Це точно справа не Нацради, але точно – моя як глядача і громадянина, врешті-решт. Питання залишилося без відповіді.

– Можливо, новий закон нам допоможе?

– Новий закон нам допоможе в чомусь іншому, але в цьому питанні – ні. Тому що по документам кінцевим бенефіціаром «112» каналу виступає пан Подщіпков – він у цьому зізнається і показує документи, які це підтверджують. Саме тому у відношенні до нього виникають інші питання: яким чином пан Подщіпков вирішив створити цей бізнес і він у нього такий вдалий, де він з того часу й до сьогодні бере гроші на його утримання. Але це не моя справа, і точно не справа Нацради – цим повинні цим займатися інші органи. Проте конфлікт з суспільної точки зору полягає не в свободі слова, і з бізнесової точки зору він полягає не у відсутності мовлення телеканалу, тому що у нас немає претензій до супутникової ліцензії каналу, яка у нього залишається. Отже суть конфлікту криється в іншій площині. Це може бути, по-перше, капіталізація каналу шляхом отримання цих ліцензії або, по-друге, тиск на Нацраду, українську владу та будь-кого ще, коли на каналі заявляють, що в Україні відбуваються утиски свободи слова. Хоча, очевидно, що йдеться лише про цифрові ліцензії.

– Але ж у ліцензіях групи компаній «112 Україна» не прописано, що вони зобов’язані здійснювати регіональне мовлення.

– Так. Але цифрові ліцензії були видані Нацрадою в конкурсі у 2011 році на регіональне мовлення. Тоді в принципі міг бути оголошений конкурс під щось інше – під сімейно-розважальне мовлення, наприклад, чи щось інше. Проблема полягає ще й у тому, що компанії, які існували на ринку по 10-15 років, в тому конкурсі нічого не отримали, а новостворені – отримали.

Це може бути абсолютно чесною і прозорою історією, але ці новостворені компанії повинні були й далі реалізовувати те, під що вони виграли в конкурсі ліцензії. Це вже не законодавче зобов’язання, а ставлення Нацради.

У нас за бортом залишилось багато регіональних компаній, і в принципі, якщо зараз ті компанії «112» каналу, які виграли на конкурсі, але зараз хочуть мовити по-іншому, могли б (як один з варіантів) здати ліцензію, і коли б оголосили регіональний конкурс, вони, відповідно, подавалися б на цей конкурс. А якщо канал хоче зробити собі загальнонаціональну, навіть цифрову ліцензію, по-перше, він міг цю цифрову ліцензію отримати ще тоді на конкурсі. Але мене тоді не було в Нацраді, тому не будемо повертатися в минуле і робити припущення.

Тому, по-друге, він може зараз купити якусь іншу компанію, яка має цю ліцензію. Так, наприклад, зробив телеканал «Еспресо ТВ» – тобто він купив компанію, у якої є загальнонаціональна цифрова ліцензія, і Нацрада її переоформила, тому що вона була отримана на конкурсі саме цих ліцензій.

Є канали, так би мовити, пусті, які існують просто для того, щоб Нацрада не виставила їм попередження, і живі канали, які планують розвиватися. Звичайно, що ми надали шансй далі розвиватися каналу, який зараз є в строю – так само, як і канал «112».

В тій ситуації «112» вчинив геть по-іншому. І якщо відповідати на питання щодо порушень каналу в законодавчому плані, то це програмна концепція, отримана на конкурсі. Зараз ми говоримо про те, що тоді на конкурсі були інші умови. І по сьогоднішній день немає інших ліцензій, тому що це обмежений ресурс. Для того щоб решта компаній отримала частоти – будь ласка, здайте ці, а далі мовте на супутнику, ми відкриємо конкурс і, відповідно, будемо розбиратися с цими цифровими ліцензіями.

Це рішення Нацради, яка тоді оголосила цифровий інформаційний конкурс, і ми не можемо цього ігнорувати сьогодні. Мені просто незрозуміло, чому «112» не зробить по-іншому: або лишиться на супутниковій ліцензії, або не отримає іншу цифрову ліцензію.

– Можливо, вони бояться не виграти конкурс на загальнонаціональну цифрову ліцензію?

– Наразі і конкурсу немає. Для того щоб виграти або невиграти, треба купити лотерейний квиток. Тому в даному випадку «112» може купити компанію, яка володіє цією ліцензією. Як розповіла компанія «Зеонбуд», зараз вони щомісяця платять доволі значну суму за всі свої п’ять компаній, які користуються послугами «Зеонбуду». Точної цифри я не знаю, напевне, це краще спитати у каналу «112», але давайте порахуємо і зважимо: може, все ж таки треба зробити по-іншому?

Зараз я не бачу у відповідях жодної причини, яка б пояснювала, чому «112» постійно іде на конфлікт і говорить, що це порушення свободи слова.

– Можливо, це вигідно власнику?

– Можливо. Окрім того, я не бачу ніяких інших причин, але канал не пояснює і цієї тези. Немає обгрунтованого пояснення: чому йти на конфлікт? Вони вже отримали декілька попереджень, далі це буде розвиватися… Навіщо йти далі, якщо ситуація по глядачам, як і по свободі слова, інакша, ніж вони заявляють?

– Мабуть, зовсім скоро ми дізнаємось, у чому причина.

– Так, далі буде – купуємо попкорн. 

– Взагалі-то я вважала, що це ми сидимо з попкорном, а ви – активний учасник вистави.

– Ми всі свої кроки заявили, ми їх зробили – і зараз лише дивимось «112» канал.

Звісно, в мене залишилося питання про те, чи турбувало членів Нацради як громадян, звідки бере гроші, наприклад, пан Княжицький на розвиток свого бізнесу, але я не встигла його поставити. Іншим разом.

Дуся

Источник: telekritika.ua