Голосование




влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:



Телебачення у класичному його розумінні помре

30 ноября 2018
Тетяна Попова, голова Ради Асоціації “Телекомунікаційна палата України”

У Тетяни Попової 30-річний досвід роботи у сфері інформаційних технологій. Тривалий час вона очолювала правління Інтернет Асоціації України. А з травня 2016 р. була обрана головою Ради Асоціації “Телекомунікаційна палата України”, що опікується розвитком телекомсфери і програмних послуг, а також створенням рівних умов для ведення чесного бізнесу в галузі телеком- та інтернет-комунікацій.


Скачать и смотреть 175 телеканалов, 50 каналов в HD. ОТТличное телевидние без рекламы и смс! 

Omega TV для мобильных телефонов и планшетов на Android

Omega TV для Iphone , Ipad


— Які останні тенденції в індустрії послуг Digital Communication?

— Технології наразі дуже швидко змінюються. На заміну 3G та 4G прийшла ера мобільного зв’язку 5-го покоління, в світі запущено декілька тестових мереж. Якщо середня швидкість передачі даних у 3G — 14 Мбіт/с, 4G — 150 Мбіт/с, то у 5G — 1 Гбіт/с. А це інші можливості за обсягом і якістю послуг для абонентів. Величезний розвиток у світі отримали IоT та IIoT (промисловий інтернет речей. — Ред.), і найближчими роками ця тенденція залишатиметься однією з основ­них. Важливим і цікавим в нашій сфері є blockchain — технологія, що може змінити підхід до створення різних реєстрів і разом з цифровізацією адмінпослуг перемогти корупцію. Адже blockchain — це розподілена база даних, де нічого не можна сфальсифікувати.

Оскільки нинішній користувач хоче отримувати всі послуги в одному місці, зараз триває процес конвергенції — надання одним оператором повного набору послуг (від телебачення й інтернету до телефонного зв’язку, у тому числі мобільного). І якщо деякі оператори не мають такої можливості, вони йдуть у партнерство. Тож впродовж найближчих п’яти років на Україну чекає укрупнення ринку та робота через партнерство постачальників різних послуг для забезпечення зручності абонентам.

 

— А який внесок вашої галузі у поповнення держказни?

— Наша сфера у статистиці Держстату складається з двох частин: надання телекомунікаційних, поштових послуг та IT. Наша галузь наразі забезпечує 3,7% ВВП. Якщо говорити про телеком, то за перше півріччя 2018 р. виручка склала 34,8 млрд грн, торік — 66 млрд грн. Поточного року чекаємо на виручку близько 70 млрд грн. І з кожним роком показники ростуть на 8-10%.

Made in Ukraine. Робимо бізнес разом

 

— Завдяки чому?

— Насамперед завдяки збільшенню обсягів надання послуг інтернет- та мобільного зв’язку. Але названі цифри могли б бути й більшими.

 

— Яким чином?

— За умови наявності на нашому ринку меншої кількості учасників, що займаються відвертим демпінгом. З 2014 р., як мінімум, у 3,5 раза виріс курс валют, а разом з ним і ціни практично на всі товари та послуги. Але середньомісячні витрати родин на телекомпослуги збільшились лише на 25%. Це не означає, що вони мають бути такими дешевими, й не слід радіти, що Україна займає 1-ше місце за ціною таких послуг у світі. Просто в нас дуже жорстка конкуренція, і багато компаній на­дають послуги за ціною нижче їхньої собівартості. Також є “сірі” та нелегально працюючі оператори. Зазвичай вони не платять у бюджет, у тому числі податки, займаються андерепортингом або взагалі не сплачують роялті телеканалам, незаконно встановлюють обладнання, користуються краденим обладнанням. І наша Асоціація вже давно акцентує на цьому увагу українських чиновників. На жаль, ситуація не поліпшується й ринку доводиться саморегулюватися.

Журнал БІЗНЕС. Прогноз 2019: усіх переможе “виборча” економіка

 

Тому наразі є намагання створити так званий Кодекс (Правила) професійної етики у конкуренції на ринку послуг доступу до інтернету. Якщо відправна вартість даних послуг на українському ринку стане зрозумілою, податкові органи зможуть контролювати тих, хто завдяки демпінгу не сплачує або недоплачує податки до бюджету.

Якщо на ринку мобільних послуг є три конкуруючих оператори, то на ринку інтернет-послуг і кабельного телебачення їх тисячі, з яких сотні працюють в “сірій” та “чорній” зонах. І це проблема. Усунувши її, ми могли б збільшити обсяг надаваних послуг і частку ВВП. Відповідно, зростуть податки, які сплачує галузь. Хоча за останні три роки телеком спрямував чимало грошей до бюджету: лише від прозорих тендерів на частоти для зв’язку 3G і 4G — близько 20 млрд грн. Компанії “Київстар”, “МТС Україна”, “Укртелеком”, lifecell та “Google Україна” входять до Топ-100 платників податків.

 

— Ви зазначили, що за сприятливих умов ваша сфера може збільшити надходження до бюджету і виплату податків. На багато?

— Згідно зі Стратегією цифрової економіки, наприклад,
IT-сфера могла б до 2021 р. приносити бюджету $6 млрд. Це втричі більше, ніж зараз. Додам, що наші аутсорсери торік сплатили 10 млрд грн податків. А армія українських програмістів складає наразі 150 тис. осіб.

 

— Багато IT-фрілансерів працюють на Захід. Вони сплачують податки в Україні?

— Українські програмісти працюють на аутсорсингу, оскільки немає замовлення на внутрішній продукт. Має бути державний попит!

Щодо сплати податків фрілансерами, то вони, живучи тут і працюючи на Захід, як мінімум, забезпечують приплив валюти в країну (у вигляді зарплати — $3-4 тис. щомісяця) і витрачають ці гроші в Україні. Але наші “айтішники” знаходяться в нерівних умовах з такими ж фахівцями з країн, де високо розвинена індустрія розробки програмного забезпечення. Наприклад, у США та Японії справляється податок на споживання (в момент продажу), а в нас — податок на виробництво (ПДВ). Для галузей з високою доданою вартістю (куди входить IT) він складає 20%, що разом з високими податками на зарплату робить їх неконкурентними. Тому наші IT-фахівці працюють у якості ФОПів. Або взагалі виїжджають з країни.

 

— Чи є поняття ведення прозорого бізнесу в сфері інтернет- та телекомунікацій?

— Звичайно. Я представляю об’єднання підприємств, які працюють у сфері інтернету й телекомпослуг. Будь-яка компанія, що приєднується до нас, підписує Декларацію про принципи ведення чесного бізнесу (в рамках українського законодавства). Якщо компанія порушує правила, в нас є дисциплінарний комітет, який може прийняти рішення про виключення її з наших лав.

 

— Скільки компаній на телекомринку України?

— Згідно з даними відкритого реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, — понад 6 тис. суб’єктів. З них інтернет-послуги надають 5 тис., в тому числі 3 тис. ФОПів. Та я вважаю, що компаній, які спеціалізуються на інтернет-послугах, — не більше 2-2,5 тис. Дуже багато ФОПів — це фінансові посередники, які використовуються для оптимізації податків. Фактично на одному ринку працюють суб’єкти з різними системами оподаткування, що вносить дисбаланс в економіку.

 

— Як Асоціація взаємодіє з органами влади (щодо законодавчого регулювання діяльності підприємств сфери цифрових комунікацій)?

— Одразу акцентую: в Україні немає єдиного органу, що відповідає за формування політики в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Ці функції розпорошені, щонайменше, по шести відомствах. І це колосальна проблема. Її потрібно терміново вирішувати і створювати окремий ЦОВВ. Але одна з перемог галузі — поява у цій каденції Верховної Ради Комітету з питань інформатизації та зв’язку на чолі з Олександром Данченком, завдяки активній роботі депутатів і співробітників якого прийнято низку важливих законів для розвитку галузі. На жаль, ключові з них досі лежать у Раді…

БІЗНЕС 100: приєднуйтесь

 

— Чому гальмують процес?

— Те, що відбувається в Раді, це політика, там мало кого цікавлять проблеми реальної економіки, більшість з парламентарів захищають свій бізнес. От, наприклад, на ринку телекомунікацій є велика проблема — десятки тисяч крадіжок на сотні мільйонів гривень.

 

— Як це відбувається?

— Вирізають мідні кабелі (іноді кілометрами), крадуть шафи з телекомустаткуванням, комутатори, базові станції в операторів мобільного зв’язку, акумулятори. Страждають державні установи, соціальні об’єкти, населення, яке лишається без зв’язку, а оператори витрачають сотні мільйонів гривень на відновлення пошкоджених мереж! Зараз у ВР є чотири (!) законопроекти, що посилюють відповідальність за пошкодження мереж. Але оскільки вони зачіпають інтереси депутатів, які займаються металобрухтом, наші ініціативи гальмують. Ви знаєте, що в Україні (яка не має власного видобутку міді) стрімко зростає експорт сировини на мільйони доларів? В результаті МВС практично не відкриває кримінальних справ, й оператори самі ловлять злочинців. Але правоохоронці все одно їх відпускають…

 

— Ще які є проблеми?

— У парламенті лежать два системних законопроекти, що стосуються телекомсфери. Один — про електронні комунікації (на заміну Закону про телекомунікації ще 2003 р.). Другий — новий закон про радіочастотний ресурс. На жаль, через нестабільну політичну ситуацію в країні вони поки не прийняті. А це дозволило б прискорити впровадження нових технологій. Адже в них прописані ключові нововведення: технологічна нейтральність, рефармінг частот, спрощення ведення бізнесу при зміні повноважень держорганів та підвищення відповідальності операторів перед користувачами за надання послуг.

ПАТ “Фармак”: “Робота нашої компанії не залежить від тих, хто в тіні”

 

Ще приклад. Ухвалено Закон про основні засади кібербезпеки, але він рамковий. Проте немає закону, яким ім­плементується NIS Directive EU 2016/1148. А зараз питання кібербезпеки — #1 у світі. До речі, ще 2006 р. наша країна ратифікувала Конвенцію з кіберзлочинності, але її норми досі не імплементовано. Торік МВС мало розробити цей законопроект. Але тільки-но МВС або СБУ беруться за справу, замість ім­плементації Конвенції з кіберзлочинності вставляють у законопроект норми про блокування.

 

— Це натяк на скандальний законопроект #6688… До речі, ваша думка про документ, що передбачає цензуру в мережі й досудове блокування інтернет-сайтів?

— Цензура в Україні заборонена Конституцією. А ухвала такого закону завдасть демократії, правам громадян і свободі слова в Україні великої шкоди. Адже встановлення на мережах операторів DPI-устаткування дозволить не лише здійснювати глибокий аналіз трафіку та його фільтрацію, а й проводити моніторинг. Тобто все спілкування громадян через інтернет стане прозорим для третіх осіб. І СБУ дуже хоче отримати цей карт-бланш, щоб мати можливість стежити за всіма нами.

Що стосується блокування сайтів, то технологічно це неможливо ефективно реалізувати. Навіть заступник міністра внутрішніх справ РФ заявив, що блокування неефективні! Адже, як показала практика, в мережі збільшуються обсяги шифрованого трафіку. А щодо того, яким чином в Україні заблокували mail.ru та інші російські сайти через IP-адреси і DNS-сервери, — будь-який школяр обійде таку заборону! Ба більше, за блокування сайтів відповідальні провайдери й оператори. А якщо звичайний громадянин через VPN користується забороненими сервісами, то згідно із законом він нічого не порушує.

Безперечно, в умовах гібридної війни й агресії з боку нашого північного сусіда питання інформаційної безпеки є надважливими, але законопроектами, подібними до #6688, їх не вирішити.

 

— Що скажете про подорожчання інтернету?

— Цього року вже відбулося підвищення вартості послуг. Наступного слід чекати чергового етапу. Однак через значну кількість демпінгуючих суб’єктів багато компаній не зважаться на реальне підвищення цін. А вони мають бути мінімум вдвічі вищими, ніж зараз. Тому, мабуть, подорожчання відбудеться в межах 25-30%.

 

— Як розвивається в нас ринок платного телебачення?

— В Україні довго обіцяли відключити аналогове мовлення. Зробили, але не скрізь. А про яке платне телебачення може йтися, якщо повністю не відключено аналогове, безкоштовне Т2 і не закодовано супутниковий сигнал? Адже складно продавати те, що можна взяти безкоштовно. Якщо говорити про найближчу перспективу, то з травня 2019 р. українські медіа­групи обіцяють закодувати супутник, це дозволить розширити ринок платного ТБ, а в кабельних операторів з’явиться шанс отримати додаткових абонентів. Крім того, медіагрупи планують вирівняти до 2021 р. вартість на право трансляцій між IPTV та кабельними операторами. Це теж одна з причин, чому підвищуватиметься вартість ТБ-послуг. Мінімум подорожчання — 30%.

Тарас Демкура: “Треба об’єднатися заради України, інвестувати свій час та кошти у молодь та проекти, які вона створює”

 

Зазначу, що зараз насамперед у великих містах зростає продаж “розумних” телевізорів та пристроїв, які дозволяють користуватися ОТТ- та IPTV-сервіcами. І перспективи телебачення — саме за ними, а також за мобільними додатками. Вважаю, що у подальшому парадигма споживання телевізійних послуг зміниться — попит на телебачення у класичному його розумінні знижуватиметься. З появою інтернету змінюється парадигма не лише споживання відеоконтенту, а й його виробництва. Підростаюче покоління вже практично не дивиться телевізор: воно створюватиме і дивитиметься контент інакше. Але це перспективи не найближчих днів.

Источник: www.business.ua

1046

blog comments powered by Disqus

Телевидение


Последние Популярные Коментируют

Темы форума