Юрій Артеменко: «"Зеонбуду" довго жити не залишилось»

«Ми ставимося до поняття попередження як до застереження», - кажуть члени Нацради. Але ж це підстава для відмови в продовженні ліцензії, нагадують члени громадської ради. Репортаж з Комітету свободи слова, який розглядав звіт Нацради

4 березня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2014 рік. Члени Комітету зважили на те, що цей склад регуляторного органу в сфері телерадіомовлення працює лише з літа, та все ж критично поставилися до його діяльності. Вони не тільки закликали членів Нацради зробити все можливе для захисту інформаційного простору України, а й звинувачували в цензурі та вибірковому підході у застосуванні санкцій до ліцензіатів. Зрештою, комітет рекомендував Верховній Раді схвалити звіт. «Телекритика» занотувала найцікавіші моменти з обговорення.

Голова Національної ради Юрій Артеменко у своєму виступі заначив, що в Нацраді працює сім з восьми членів, оскільки Президент України досі не призначив ще одного свого представника. Він окремо зупинився на загрозах інформаційній безпеці України, з якими довелося боротися Нацраді, не забувши подякувати Вікторії Сюмар (нині голові парламентського комітету, а в минулому - заступниці секретаря РНБО) та Раді національної безпеки й оборони за те, що було призупинено трансляцію декількох російських каналів, які загрожували безпеці України.

«Але перелік таких каналів весь час збільшувався. Нам доводилося призупиняти їх шкідливий вплив. Хочу зазначити, що ми не проти всього російського, ми проти антиукраїнського. Ми просили міліцію, щоб вони нам допомагали, просили канали, кабельників, щоб вимкнути шкідливі канали. Ми зробили максимально. Були й звернення до суду, порушені кримінальні справи. Зараз допрацьовуємо сегмент готелів і кафе. Думаю, це неправильно, щоб у кафе Маріуполя мовили заборонені канали», - сказав він.

Юрій Артеменко пригадав, як на одне з перших засідань Нацради увірвалися представники громадськості, вимагаючи вимкнути російські серіали. «Але у Нацради немає на це повноважень. Ми провели круглий стіл. На жаль, на наше звернення, щоб канали зняли серіали про спецназ, керівники телеканалів відповідали, що у нас не війна, а АТО, що вони заплатили великі кошти і їм треба відкатати ці серіали», - зауважив він, додавши, що члени Нацради торік виконували багато не властивих їм функцій, які зараз мають виконувати Міністерство інформаційної політики та Служба безпеки України.

Нацради зверталась і до Міністерства фінансів з проханням виділити кошти на український контент, який мав би замінити російський. Проте відповіді не отримала, повідомив голова Нацради.

Юрій Артеменко та Ольга Герасим'юк

Окремо пан Артеменко зупинився на відновленні мовлення на сході, подякувавши за це Концерну РРТ. «Дякую також "Телекритиці" за те, що звертає увагу на тих журналістів, які роздмухують війну, розміщуючи їх на "Дошці ганьби"). А ми це зі свого боку підкріплювали своїми моніторингами, і потім проти цих людей застосовувалися санкції», - сказав він.

За словами пана Артеменка, першими провести тестове мовлення на Донбасі зголосилися «Радіо 24», 5 канал, «1+1», «Еспресо TV» та ін. Конкурс Нацрада на тестове мовлення не проводила, хто мав можливість і бажання - той і мовив, зазначив він.

Відповідно до звіту Нацрада проводила 2014 року курс на дерегуляцію, зробила все можливе для обрання кандидатів до наглядової ради Суспільного мовлення; запровадила проект єдиної ФМ-мережі для державного радіо. «На жаль (або на щастя), законом не передбачено пріоритет державному радіо чи телебаченню при наданні частот», - нагадав голова Нацради.

Щодо запровадження цифрового мовлення, то тут, за словами пана Артеменка, треба визначитися з оператором і забезпечити соціально незахищені категорії населення приймачами. За його словами, «Зеонбуд» - компанія «з невідомими власниками (або з дуже відомими власниками), яка грубо порушує ліцензії, у якої куча лобістів, які сидять і в залі парламенту».

Голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар зауважила, що сьогодні регулятор має працювати в посиленому режимі, тому що йдеться про пряму інформаційну агресію щодо України з боку Російської Федерації. «Позов (щодо тимчасової заборони деяких російських каналів. - ТК), який готувало РНБО з попереднім складом Нацради, досі в суді. І у нас на сьогодні є лише тимчасова заборона на трансляцію російських телеканалів. Але я вважаю, що навіть тимчасова заборона дозволила зберегти тисячі життів. У якому стані розгляд цього судового позову? Коли ми можемо отримати остаточне рішення суду? Крім того далеко не всі кабельні оператори виконують рішення про заборону трансляції російських телеканалів, ці сигнали постійно надходять. Чи є у нас приклади подання до суду за порушення ліцензії?», - запитала вона у членів Нацради.

Юрій Артеменко запевнив присутніх, що 99,9% кабельних операторів не транслюють заборонені канали. «Є окремі ідіоти. Бо треба бути ідіотом, щоб на нашій території при такому громадському спротиві це робити. Проти них були відкриті кримінальні провадження, ми зверталися до суду, наприклад, у Мелітополі Запорізької області. Ми відразу реагуємо на сигнали про порушення», - сказав він.

Заступник голови Нацради Григорій Шверк розповів про хід розгляду позовів про заборону трансляції російських каналів «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «НТВ-Мир», «Россия-24», TVCI і РБК-ТВ. За його словами, це буде тривати ще декілька місяців. «Крім звернення, про яке ви казали, були й інші. Ми зверталися стосовно кількох інших каналів, загалом три судових процеси. По першому проведено експертизу, там дуже багато матеріалів, які підтверджують позицію Нацради в тому, що російські канали маніпулюють, їх контент направлений проти нашої держави і наших громадян. Всі три справи зараз об'єднані в одну. Останнє засідання було на минулому тижні, було прийнято рішення провести таку ж експертизу й по інших каналах, які були поєднані. Думаю, що це буде тривати ще декілька місяців», - сказав пан Шверк.

Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Олег Черниш

На думку Вікторії Сюмар, Нацрада має зробити все можливе, щоб завершити цей процес, який тягнеться майже рік. «Рік судова система не може прийняти рішення про те, що це є злочини проти України і що це стимулює міжнаціональну ворожнечу, що це загрожує безпеці людей. Я б хотіла, щоб це було справою честі для кожного з нас, щоби телеканали держави-агресора були недоступні, тому що вони займаються не інформуванням, а інформаційним кілерством у найгірших традиціях фашистської Німеччини. Рівень абсурду зашкалює», - емоційно зауважила голова Комітету.

Член Комітету від фракції «Опозиційний блок» Юрій Павленко, який, за його словами, дуже прискіпливо вивчив звіт Нацради, побачив позитивні моменти в роботі регулятора, а саме: захист національного інформаційного простору і те що вдалося зупинити трансляцію російських каналів. Але те, що 11 місяців діє лише тимчасова заборона, на його думку, є небезпечним, бо Європейський суд може накласти на Україну штраф за порушення прав людини. Разом з тим він звернув увагу й на проблеми, наприклад, захист телерадіопростору на українському кордоні на сході.

Юрій Павленко та Ольга Червакова

У відповідь Юрій Артеменко зазначив, що ухвала суду - це дуже добре, бо ще невідомо, яке б рішення прийняв суд. «Ви знаєте наші суди. Яке б ми рішення не прийняли, але поки наші ліцензіати йтимуть у суд і купуватимуть рішення, в цій країні нічого не зміниться. А хто хоче подавати в Європейський суд, то будь ласка», - відповів він.

Щодо захисту телерадіопростору на сході, то на кордоні треба ставити потужні телерадіовежі та глушити сигнал з Росії, але на це потрібні гроші, і це функція Українського державного центру радіочастот, роз'яснив пан Артеменко.

Присутні окремо подискутували про прозорість медіавласності. Голова Нацради зауважив, що в ідеалі було б добре, щоб у законі про телебачення і радіомовлення було прописано, що Нацрада не видасть ліцензію, поки не визначить, хто є кінцевий бенефіціар. За його словами, на сьогодні в Україні існує кілька телеканалів з невідомими власниками або інвесторами, або тими, хто ними володіє опосередковано. «Мене дивують деякі канали, які виходять без реклами, є інформаційними. Ми знаємо, скільки грошей витрачається на телебачення. Якщо раніше канал був засобом впливу на політику, то зараз ми хочемо, щоб він був бізнесом», - додав пан Артеменко.

На думку заступника голови Комітету Сергія Висоцького, треба приймати комплексний закон про прозорість медіавласності, але ухвалення таких законів блокують лобісти олігархів.

Секретаря Комітету Олену Кондратюк цікавило питання впровадження в Україні цифрового телебачення та подальша доля провайдера-монополіста «Зеонбуду».

Олена Кондратюк

«Цифрове мовлення має три ключових моменти: охоплення, забезпечення людей приставками, і щоб був прозорий оператор. Нагадаю, що є протокол "Женева-2006", але там немає зобов'язання, як дехто каже, з червня 2015 року перейти на цифрове мовлення. Там йдеться про те, що з цього часу перестають захищатися аналогові частоти. Ми над впровадженням цифри працюємо разом з іншими державними органами», - сказав голова Нацради.

За його словами, уряд часів президента Віктора Янукович запланував у держбюджеті гроші на цифрові приймачі, які певні компанії купували по 30 доларів, а продавали державі вже по 60. Він зазначив, що Нацраді, завдяки підтримці громадських організацій, вдалося скасувати систему кодування, яка була відключена після кількох попереджень «Зеонбуду».

На погляд пана Артеменка, «Зеонбуд» був створений нечесно, неправильно і некрасиво, і йому «довго жити не залишилось». «На сьогодні компанія втратила свого покровителя, який її кришував. Телеканали, враховуючи, що сигнал нестабільний, а охоплення територій немає, масово перестали платити "Зеонбуду". У нього фінансові проблеми. Й Антимонопольний комітет нарешті через три роки за поданням Незалежної асоціації телерадіомовників визнав його монополістом. Вчора був перший суд, де "Зеонбуд" заперечував, що вони монополісти. и очікуємо десь через тиждень, як мені повідомив в.о. голови АМКУ, що вже буде конкретне рішення про призначення штрафу, є звинувачення компанії "Зеонбуд", 10 днів на коментарі - і вони (АМКУ) мають визначити. Це штраф до 10 % річного обороту компанії "Зеонбуд". Окрім того, у "Зеонбуду" великі борги перед Концерном РРТ. І мені важко розуміти логіку КРРТ, бо з одного боку, треба вимикати («Зеонбуд»), бо є борги, з іншого - ти вимикаєш людей. Тому я думаю, що "Зеонбуду" довго жити не залишилось», - зазначив він.

Щодо оператора-провайдера цифрового мовлення, то, на думку членів Нацради, є три варіанти: державний концерн; частково концерн і пул телеканалів; самі телеканали, як такі, що найбільш зацікавлені в тому, щоб було мовлення.

Обговорили члени Комітету та Нацради також заходи щодо посилення українського національного медіаринку. Одні пропонували створювати національний телерадіопродукт у дольовій участі держави, телерадіокомпаній та іноземних інвесторів, інші - зменшувати квоти в ефірі.

Також обговорення торкнулося вибірковості покарань Нацради. Перший заступник голови Комітету Ольга Червакова хотіла почути пояснення, чому канал «24» і «112 Україна», які транслювали однаковий контент («Шустер live»), не покарані Нацрадою однаково. «Чи не свідчить це про вибірковий підхід, чи були у вас критерії? Також мене цікавить, чому "Інтеру" виноситься попередження за трансляцію Кобзона, а іншим - ні?», - запитала вона.

«Ми ставимося до поняття попередження як до застереження, - відповів їй Григорій Шверк. - Ми побачили однакове порушення на двох каналах, запросили їх до себе. Вони погодилися, що це було порушення. Один сказав, що вони відмовилися від співпраці з Шустером, і ми розуміємо, що він більше не зможе порушити. А другий сказав: ми зробимо все можливе, щоб подібного не було. І ми вирішили зробити попередження, щоб в ефірі більше цього не було».

Подібна ситуація, за його словами, була і з каналом «Інтер». Якщо інші канали сказали, що помились і запевнили, що більше не будуть порушувати, то «Інтер» не визнав помилки, заявивши, що Нацрада здійснює політичний тиск. Григорій Шверк запевнив, що «Інтер» змінився після того, як була застосована санкція, і тепер з каналом налагодився конструктивний діалог. «Коли канали виправляється, ми знімаємо попередження. Ми нікого не вважаємо ворогом в нашому телепросторі, ми хочемо співпрацювати», - зауважив заступник голови Нацради.

Член Комітету Олександр Абдуллін звинуватив Нацраду в цензурі і перевищенні повноважень. «Вважаю, що у випадку із Шустером ви перевищили свої повноваження і зайнялися цензурою. Треба берегти прямоефірні програми», - зазначив він.

Олександр Абдуллін

Юрій Артеменко відкинув закиди, що члени Нацради захищають інтереси того чи іншого каналу. «Я не бачив, щоб хтось виконував чиєсь завдання. Ми працюємо в дуже важких умовах. Нам треба пройти між громадським запитом, інформаційною безпекою і не скотитися в цензуру. Так, ми припускаємося помилок. Але помилки роблять і парламент, і армія. Для нас попередження - це застереження. Якби ми не звернули увагу на трансляцію антиукраїнських персон, то зараз в українському ефірі були б і путіни, і гіркіни», - обурився голова Нацради.

Кілька питань прозвучало від членів громадської ради при Комітеті. Зокрема, ваш автор від імені «Телекритики» поцікавилася, які шанси в державного каналу «Культура», на базі якого має бути створено суспільне мовлення, отримати ефірну частоту, бо наразі він мовить тільки на супутнику. «Телекритику» запевнили, що за наявності частот цей канал отримає їх отримає. Ольга Большакова з Незалежної асоціації телерадіомовників відзначила, що вперше НАМ позитивно оцінила роботу Нацради, але застерегла регулятора від втручання в контент. «Ми вперше не подавали зауважень до звіту. Втім, НАМ занепокоєна, що, турбуючись за нацбезпеку, Нацрада надмірно втручається в регулювання контенту і застосовує санкції за ті ефірі і програми, які на такі санкції не заслуговують», - сказала вона й наголосила: попередження Нацради є не просто попередженням, а підставою для відмови в продовженні ліцензії.

У результаті обговорення, більшість членів Комітету рекомендувала Верховній Раді включити питання про звіт Нацради за 2014 до порядку денного пленарного засідання другої сесії восьмого скликання. А також рекомендувати парламенту за результатами розгляду схвалити звіт. Юрій Павленко, який проголосував проти цього рішення, зазначив, що написав окрему думку на 22 сторінках, яка згодом буде оприлюднена на сайті Комітету.

Источник: www.telekritika.ua