«Зеонбуд» vs Нацрада: пошуки винних тривають

«Телекритика» отримала реакцію провайдера цифрових мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, ТОВ «Зеонбуд», на інтерв'ю члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олега Черниша щодо відтермінування переходу України на цифрове телебачення.

«Зеонбуд» наголошує, що Україна не виконала свої міжнародні зобов'язання і повний перехід від аналогового мовлення на цифрове до 17 червня 2015 року не відбувся, як це було передбачено міжнародною регіональною угодою «Женева-2006».

На переконання представників «Зеонбуду», Нацрада почала шукати відповідь на питання «Хто винен?». Саме так у компанії розцінили інтерв'ю Олега Черниша, який «39 разів згадав ТОВ "Зеонбуд"», здебільшого критично. Тому «Зеонбуд» вирішив висловити альтернативну думку щодо зриву строків переходу України на цифрове мовлення. «Телекритика» публікує точку зору провайдера, якого Антимонопольний комітет України визнав монополістом, однак той оскаржує це в суді.

Олег Черниш вказав цілий ряд причин, які, з його точки зору, призвели до зриву переходу країни на цифрове мовлення, а саме:

Покриття цифровим сигналом

Претензія Нацради - зона покриття цифрової мережі менша, ніж це передбачено ліцензійними умовами.

Зеонбуд категорично відхиляє такі звинувачення, і стверджує, що зона покриття мережі складає передбачені 95% населення країни і на підтвердження зазначеного надав Нацраді:

- карту зони покриття, виконану провідними фахівцями державного центру радіочастот, авторитет яких в цій галузі визнаний не тільки в Україні, а й у Європі. Карта виконана за допомогою надсучасного спеціалізованого програмного продукту французької компанії ATDI;

- результати інструментальних вимірювань зон покриття кожного діючого передавача, з координатами точок вимірів і отриманими параметрами;

- всю логістику планування, розбудови та вимірювань мережі;

- перелік обладнання мережі, назви виробників обладнання, компаній, які виконували шеф-монтаж та інсталяцію передавальних станцій.

Зеонбуд неодноразово через ЗМІ вказував точки вимірів по зонам покриття окремих передавальних станцій, щоб кожен бажаючий зміг перевірити цю інформацію. Минуло вже три роки і жоден з показників інструментально не спростований.

І що ми чуємо у відповідь від Нацради: «немає кому міряти.., важко оцінити.., немає  методики...», але це не заважає регулятору публічно заявляти про відсутність покриття. Ось і Олег Черниш звично декларує: «Незадовільне покриття, хоча це і не підтверджено документально». Тобто, аргументів та доказів не маємо, але ми так вважаємо.

Нацрада ставить питання, чому велика кількість населених пунктів знаходиться поза межами зони покриття цифрової мережі? Це дійсно так, але в чому тут провина Зеонбуд? Ліцензійними умовами передбачено покриття 95% населення. В Україні близько 30 тисяч населених пунктів, порахуйте і отримаєте результат, який свідчить про те, що 5%  - це 1500  населених пунктів, для яких Нацрада і не планувала доступ до цифрової мережі на першому етапі.

Необхідно зазначити, що в кінці 2014 року Нацрада звернулася до Зеонбуд з питанням про готовність оператора виконати роботи по зменшенню «білих плям» в зоні покриття. 11 грудня 2014 року Зеонбуд надав офіційну відповідь регулятору, де вказав всі необхідні розрахунки і товариство підтвердило свою готовність знайти додаткові інвестиції, але за умови, що буде отримана згода від мовників, адже саме телекомпанії є замовниками послуг Зеонбуду. Наразі нам невідомо, яку роботу провів регулятор з цього питання, але це не заважає Нацраді і далі робити гучні заяви про те, що Зеонбуд саботує цей процес.

Але всі ці розмови довкола процентів покриття практично не мають жодного відношення до зриву переходу України на цифрове мовлення. Вони мали б сенс тільки у випадку, якби Нацрада заявила, що, наприклад, на 80% територій, де є покриття, аналогове телебачення вже відключено, а залишилися тільки ті території де покриття не має. Однак, станом на сьогоднішній день не відключено жодного (!) аналогового передавача із більш ніж 1500 діючих. До чого тоді всі ці розмови про проценти покриття? Наша точку зору - виключно для того, аби дезорієнтувати громадську думку.

Відсутність ліцензій у регіонально-місцевих мовників

Саме таку причину зриву переходу на цифрове мовлення назвав Олег Черниш і вказав цифру: понад 130 регіональних мовників не отримали ліцензії на багатоканальне мовлення в мережі Зеонбуд. Але як тоді зрозуміти, що вже чотири роки Нацрада не проводить конкурс на 122 вільних місця у цифровій мережі саме для таких мовників. А з урахуванням анульованих ліцензій та телекомпаній, які так за 4 роки і не вийшли в ефір, цифра вільних місць у мережі становить уже понад 150. Тобто, ще одна надумана причина, яка не має нічого спільного з дійсністю.

Відсутність достатньої кількості цифрових приймачів у населення

Олег Черниш стверджує, що тільки 1,6 млн. телеглядачів дивляться цифрове ефірне ТБ. Але факти кажуть про зовсім інші цифри. Ще в жовтні 2014 року робоча група при Нацраді отримала на свій запит інформацію про цифрові приймачі. Так Зеонбуд надав інформацію про те, що в білінговій системі мережі активовано понад 3,75 млн. цифрових приймачів. Активовано - це означає, що приймач підключено до електромережі, приймальної антени, він отримав через ефір відповідні коди доступу і почав приймати телепрограми з цифрової мережі. Компанії - постачальники приймачів офіційно підтвердили Нацраді, що саме така кількість приймачів була реалізована населенню. Більше того, фіскальна служба України надала Нацраді інформацію про те, що приблизно 3,0 млн. цифрових приймачів офіційно завезені в країну.

У тому ж жовтні 2014 року Нацрада отримала відповідь і від постачальників цифрових телевізорів у стандарті Т2, тобто таких, яким для прийому сигналу цифрової мережі взагалі не потрібні додаткові приймачі. На той час таких телевізорів було реалізовано населенню вже 1,7 млн.

Ми не маємо інформації, скільки було реалізовано населенню цифрових приймачів і телевізорів Т2 після жовтня 2014 року, адже Нацрада своїми рішеннями перебрала на себе всі ці питання, але маємо підстави вважати, що за 8 місяців якась кількість приймачів та телевізорів з Т2 все ж була реалізована.

Тобто, Нацрада протягом року так і не спромоглася розібратися з цим надважливим питанням і вважає за можливе оперувати дуже сумнівними цифрами вибіркових соціологічних опитувань. І на відміну від зон покриття, у цьому випадку, державний орган вірить кожній цифрі, не дуже переймаючись за їх достовірність. Вже не потрібні ні європейські методики вимірювань, ні додаткові підтвердження.

Відсутність ефективної інформаційної кампанії

На думку Олега Черниша, саме відсутність ефективної інформаційної кампанії про перехід на цифрове ТБ призвела до того, що рівень насиченості ринку цифровими приймачами недостатній для переходу на цифру. І винен в цьому звісно Зеонбуд, який рекламував не те і не так. Тому в 2014  році Нацрада заборонила трансляцію телекомпаніями інформаційних роликів «Т2», виготовлених на замовлення і на кошти Зеонбуду. Було заявлено, що тепер Нацрада буде опікуватись цим питанням, і покаже всій країні, як треба працювати.

Але дивна річ, коли в 2012-13 роках Зеонбуд робив все не так, на думку Нацради, то за ці два роки понад 11 млн. телеглядачів отримали можливість прийому телебачення за допомогою цифрової мережі, тобто по 500 тисяч щомісячно.

А скільки ж підключилося до цифрової мережі за останні 8 місяців, починаючи з жовтня 2014 року, коли питання інформування населення і забезпечення його цифровими приймачами Нацрада повністю перебрала на себе? За логікою, ми зараз повинні були б спостерігати за професійною і дуже креативною інформаційною кампанією від Нацради, і це повинно було б призвести до кардинального прискорення переходу населення на цифровий формат телебачення, може і не по 1 мільйону телеглядачів щомісячно, але все ж  більше ніж по 500 тисяч, як це було раніше.

І що ж ми чуємо з цього приводу від Олега Черниша: «Потрібно розробити якусь свою (державну) торгову марку. Сподіваюся, що з вересня ми запустимо нову інформаційну кампанію для населення».

Тобто, вже 8 місяців в Україні не відбувається взагалі ніякого інформування населення про особливості переходу країни на цифрове мовлення, всі чекають коли Нацрада спроможеться організувати розробку «якоїсь своєї» торгової марки. Почекайте ще 3 місяці, Олег Черниш сподівається щось запустити.

У такому випадку питання, хто ж винен в тому, що Україна не може своєчасно виконати свої міжнародні зобов'язання і перейти на цифрове мовлення, стає риторичним.

Що треба робити?

1. Негайно відновити інформування населення країни про перехід країни на цифровий формат мовлення, як це передбачено Планом розвитку телерадіоінформаційного простору, а саме - 5 хвилин щодоби на всіх каналах мовників, які транслюються в цифровій мережі.

2. Кардинально покращити пропозицію для телеглядачів, розширивши пакет програм цифрової мережі до 52 каналів, за рахунок кращих світових розважально-пізнавальних каналів. Для цього потрібно тільки рішення Нацради.

3. Нацрада повинна взяти під щоденний контроль роботу з компаніями-постачальниками в Україну цифрових приймачів. Адже очевидно, що ідея Нацради про те, що ринок все сам відрегулює не спрацювала.

4. Нацраді організувати реальну роботу з аналізу забезпечення приймачами населення в зонах роботи аналогових мереж, з метою виявлення передавачів, які вже зараз можуть бути відключені без втрати глядацької аудиторії, за участю представників Зеонбуду, мовників, компаній постачальників цифрових приймачів.

Але, з нашої точки зору, національний проект з переходу країни на цифрове мовлення буде «пробуксовувати» до того часу, поки ефективність роботи високих чиновників буде оцінюватись не кількістю оголошених попереджень та закритих телеканалів, а новими реалізованими національними проектами, зростанням рекламного ринку, збільшенням кількості і покращення якості програм, каналів, розширенням телеглядацької аудиторії тощо.

Станом на сьогоднішній день в Україні вже три роки працює надсучасна і найбільша в Європі мережа ефірного цифрового мовлення. Понад 4 млн. домогосподарств вже мають технічну можливість для прийому сигналу цієї мережі. Фактично залишилось зробити останні зусилля. З нашої точки зору, саме Нацрада повинна стати тим модератором конструктивних процесів, які приведуть Україну до успіху. Зі свого боку, ТОВ «Зеонбуд» буде докладати максимум зусиль, щоб зробити ці процеси максимально відкритими і прийнятними для мовників.

Прес-служба ТОВ «Зеонбуд»

Источник: Телекритика