ZIK висловив недовіру Нацраді

Медіахолдинг ZIK висловив недовіру Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в заяві представників компанії.

Працівники ZIK переконанв: колишній склад Нацради виконував роль репресивного органу незалежної журналістики. «Жорстка цензура, вибірковий принцип при наданні ліцензій на мовлення, проведенні перевірок та призначенні покарання - так в останні роки працювала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України, якій сьогодні народні депутати оголосили недовіру. І саме з цим протягом трьох років свого існування вів боротьбу західноукраїнський медіа-холдинг ZIK, що на власному досвіді переконався: колишній склад Нацради виконував роль репресивного органу незалежної журналістики.

Генеральний директор медіахолдингу ZIK Дмитро Добродомов додав: «Гадаю, нинішнє рішення Верховної Ради вітають усі незалежні ЗМІ в Україні, що роками зазнавали утисків у своїй діяльності. Нацрада сповна проявила себе прислужником старої влади. Замість сприяти розвитку вільної та якісної журналістики, Нацрада всіма методами блокувала її роботу».

За словами авторів заяви, уперше «відверто упереджене ставлення» до себе ZIK відчув ще 2011 року, коли було скасовано перемогу медіахолдингу у конкурсі на радіо частоту 107,2 FM у Львові. «Тоді члени Нацради віддали перевагу саме ZIK та навіть привітали керівництво медіа-холдингу з цієї нагоди. Та через кілька годин заступник голови Нацради Лариса Мудрак відкликала свій голос. Мовляв, проголосувала за компанію" випадково"», - йдеться в тексті звернення.

Після того, як рішення було скасовано та оголошено новий конкурс на частоту, свою заявку для участі в ньому подав і ZIK. У холдингу обурені, що переміг у ньому щойно створений Radiolife від ТОВ «Бюро ідей», що займається ресторанно-готельним  бізнесом.

«Протягом року радіо так і не запрацювало, а 23 травня 2013 року перейшло в управління  ZIKу. Уже через два дні було організовано його вихід в ефір.  Утім появи нового справді українського радіо не було в інтересах Нацради. 5 червня 2013 року  Radiolife позбавили ліцензії на мовлення», - йдеться в заяві.

Як нагадують автори заяви, саме тоді ZIK провів ряд акцій протесту щодо дій Нацраду. На підтримку медіахолдингу виступили і народні депутати, і громадські діячі, і представники ЗМІ.  Були ініційовані  відповідні слухання стосовно утисків ZIK, як незалежного ЗМІ, у Верховній Раді. Директор Інституту засобів масової інформації  Вікторія Сюмар тоді наголосила у своїй заяві, що «у справі радіо ZIK  Нацрада довела існування в Україні вибіркових перевірок». Олесь Доній говорив про заполітизованість Нацради. А голова комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола Томенко заявив про необхідність  змінити склад і принципи роботи цього органу, «інакше незалежним медіа в Україні не вижити». 

«Попри суспільне обурення  Нацрада продовжувала діяти у старому стилі: наприкінці листопада минулого року вона вкотре віддала перемогу у конкурсі на частоту 107,2 МГц у Львові не медіахолдингу, який довів, що може організувати роботу радіостанції в лічені дні, а  компанії,  що пов'язують з ВО «Свобода», яке на той час декларувало свою опозиційність до режиму», - зазначають представники ZIK.

Також пан Добродомов додає: «Своїми рішеннями Нацрада лише доводила,  що боїться ZIK, який від початку своєї роботи відзначався принциповою та безкомпромісною позицією щодо дій можновладців. Ми завжди дотримувалися у своїй роботі принципів об'єктивності та неупередженості.  Вочевидь, Нацраді дуже не сподобалася  можливість появи ще й вільного українського радіо».

Як нагадують автори заяви, активісти євромайдану віднесли телеканал та інформаційне агентство ZIK до переліку вільних - «білих» - медіа, які  «активно виступили на підтримку Майдану та провадили активну інформаційну війну проти режиму». 

«Саме розвитку таких медіа роками і перешкоджала Нацрада», - переконаний Дмитро Добродомов.

Під час революції громадські активісти Майдану пікетували Нацраду, протестуючи проти олігархічної монополізації ефіру та необ'єктивного висвітлення політичних процесів в країні. Протестувальники та опозиційні депутати висловили обурення через ситуацією з невидачею ліцензій незалежним телеканалам - «Еспресо ТВ», ТВА (Чернівці), АТР (Крим), АТАК (Харків), ZІК (Львів), та вимагали на терміновому розгляді Нацрадою питання про видачу ліцензій цим телеканалам.

«Показово, що у "білому " списоку  Євромайдану - hromadske.tv та Eспресо TV, яким Нацрада  теж відмовила у наданні ліцензій на телемовлення.  В ефір  hromadske.tv та Eспресо TV,  що цілодобово висвітлювали найгарячіші  події  Майдану, потрапили лише завдяки співпраці з вільними телекомпаніями, які надавали їм ефірний час. Зокрема, телеканал ZIK робив це з початку їх мовлення», - додають представники ZIK. 

Вони переконаны, що, на думку експертів, прізвища яких у заяві не зазначаються, «саме ці незалежні телеканали, що зарекомендували себе як  об'єктивні і неупереджені,  повинні тепер, за нової влади, отримати ліцензії».

Як писала «Телекритика», Верховна Рада висловила недовіру Національній раді з питань телебачення і радіомовлення28 лютого. За проект постанови № 4209-Д «Про висловлення недовіри Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення за результатами розгляду звіту за 2013 рік» проголосували 242 народні депутати, при цьому фракція Комуністичної партії не дала жодного голоса.

Депутати висловилися за те, щоб до Нацради обирали нових членів за фаховим принципом, а не за причетністю до партій чи медійних груп.

Раніше, 27 лютого Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендував Верховній Раді не схвалювати звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2013 рік і висловити недовіру Національній раді. За це рішення проголосували одноголосно всі шестеро присутніх на засіданні членів комітету: Микола Томенко, Микола Баграєв, Рустам Раупов, Олена Кондратюк, Микола Княжицький та Ігор Мірошниченко.

Источник: Телекритика