«Уолл-стріт: Гроші не сплять»: Пристрасть до грошей чи стосутнків?
Джейкоб – теж фінансист. Причому працює у крупній фінансовій компанії, які ненавидить Вінні, пов’язуючи їх з батьком. Але ж кохання на все здатне. Він дуже емоційний, і поводиться як дівчинка, ридає, важко переносить негаразди на роботі. До речі суїцид його керівника Луї Забела (Френк Ланджелла) призвів до того, що він почав мститися людині, яка стала причиною смерті. Вказав на винуватця Бреттона Джеймса (Джош Бролин), звичайно ж, Гордон.
У переддень на керівника впала жахлива новина – акції компанії впали до мізеру. Відбулося засідання федеральної резервної системи. Йому було запропоновано єдине рішення – продати акції по два долари. Хоча нещодавно їх сума перевищувала 60 зелених. Звичайно ж людина, яка зробила чимало для компанії, яка стала фактично її батьком, не могла стерпіти такого приниження. Далі у закритій бесіді керівник спілкувався з конкурентом, який торг акцій довід до абсурду та підвищив вартість до 3 доларів, в той час, як йшлося про 6 доларів. Це був останній удар. Його життя психологічно скінчилось. Залишилось дожити до ранку. Поснідав, а потім кинувся під поїзд метро. Ранкова мертвість на обличчі керівника нагадала мені сцену фільму «Життя спочатку» з Кейт Уінслент: вона з мертвим виразом обличчя робить сніданок чоловіка, проводжає його у вікні, і ти вже розумієш, що це останнє побачення.
Про свої балачки з Гордоном поза спиною жінки якось розповідає Джейкоб своїй коханій і таким кроком ставить хрест на їх стосунках. Вінні проганяє нареченого, бо більше не може йому вірити. Він іде в квартиру батька коханої і бачить, що вона пуста. Так, цей міцний і хитрий горішок зник. Але Джейкоб його знайшов. Він просить у Гордона ті 100 мільйонів вкрадених доларів, взамін на щастя з онуком/внучкою. Але той ні в яку. Хоча потім, коли починає копатись у своїх нутрощах свідомості, розуміє, що мусить хоч щось доброго зробити у житті, яке стільки прожив з матеріальною корисливістю.
Дуже велику роль у фільмі відіграють фінансові плітки, які поширюються миттєво впливовими людьми компаній і медіа. Саме ці твердження неперевірені багато руйнацій творять. До речі Гордон на одній з телевізійних програм сказав цікаву річ, якби такий натяк на непрофесійність ЗМІ: «Я вашу програму знаю, дивився в тюрмі. Ваша передача популярна серед зеків». Ще одна дуже сильна цитата головного героя: «Найкращі роки мого життя – 8 років у тюрмі».
Зайвим, як на мене, був фінал, коли всі тішаться, святкують день народження маляти. Така драма, інтрига трималася протягом всього фільму і хотілось на ній завершити, а вийшло що це дали хвилину щастя для глядача – так би мовити пігулка для заспокоєння.
І про гру акторів. Майкл Дуглас традиційно неперевершений, не зважаючи на вік. Його акторська майстерність вкрай перевершувала молодших за нього і звичайно магнетизм. На нього не можливо не дивитись. Головний актор Джейкоб в деяких сценах перегравав, чи не догравав. А українська озвучка була аж надто на веселому тоні – в напружених ситуаціях для компаній герої раділи.
В цілому – кіно захопливе. Воно залишає місце для роздумів. І питання грошей, влади і духовного завжди постає перед людством. Що обрати, залишається рішення за нами.
Ірина Новоставська
Источник: Гучні імена
blog comments powered by Disqus


