Ірина Сандуляк: «Власники жодним чином не втручаються в нашу редакційну політику»

Василь Хомин, для «Телекритики»

Директор мережі «FM Галичина» – про особливості роботи регіонального мережевого радіо, відсутність медіахолдингу БЮТ на Львівщині, співпрацю з «Еко FM» та інше

Мережа «FM Галичина» з'явилася на радійній мапі України менше року тому. У жовтні 2009-го ТРК «Галичина», яка реалізує цей проект, перемогла на конкурсі Нацради і взяла низку частот у Львівській області та ще одну - на Волині. Але тоді «Галичині» не дістався найбільш ласий шматок - частота у Львові, переможцем на яку було визнано іншого мовника. У зв'язку з цим дехто підсміювався: радіо, яке робиться у Львові, чути будь-де, тільки не у Львові. Але в липні 2010-го «FM Галичина» з'явилася й у львівському ефірі - якимось дивом частину свого часу «галичанам» віддало місцеве «Еко FM», навіть позивні свої змінило на «FM Галичина»... Про це та інше «Телекритика» говорить із Іриною Сандуляк, директором мережі. Ірина відома не лише львівському, але й українському медіаринку за роботою на каналі «24», де вона працювала шеф-редактором і програмним директором.

- Ірино, ви заплатили письменнику Тарасові Прохаську авторські за використання назви його твору «FM Галичина»?

- Ні, ми йому поки що авторських не платили. (Посміхається.) Я читала цю книжку Прохаська, як і інші його книги. Обираючи назву, керувалися тим, щоб радіостанція не асоціювалася стовідсотково з музично-розважальним форматом. Нам потрібна була назва, яка би асоціювалася в слухача в т. ч. з інформацією, із серйозними програмами і, звісно, з територією нашого мовлення. Адже ми і за характером, і за своїм бажанням, і, зрештою, за ліцензією є регіональним мовником. Тож зупинилися на «Галичині». Але чогось бракувало. Почали приміряти всілякі додатки, і найбільш «радійний» «FM» у тому числі. «Галичина FM» не зазвучало. Врешті, після всіх тих перестановок єдиним залишився варіант «FM Галичина». Воно звучить. Справді добре звучить! І тут згадався Прохасько...

- Яка концепція мережі?

- У ліцензії в нас записано «музично-інформаційне», хоча насправді ми тяжіємо до перестановки цих визначень, тобто «інформаційно-музичне»...

- Яке співвідношення між цими складовими на сьогодні?

- Нині, я думаю, якщо похвилинно все порахувати, більше буде розважально-музичного наповнення. Але це лише тому, що ми ще не всі плановані й придумані програми запустили. Коли почалися розмови про створення радіостанції, виникло логічне питання: яка це має бути радіостанція? Ми знали, які радіо є у Львові, і дуже приблизно собі уявляли, що робиться в області. Виявилося, що в області є або львівські радіостанції, які дотягують за рахунок потужності своїх передавачів, або мережевики - загальнонаціональні мовники, і де-не-де, в найбільших після Львова містах області, є свої локальні FM-ки. Є, звісно, обласне дротове радіо, але ситуація з ним, на жаль, не найкраща. Тому з'ясувалося, що FM-мовника, який би мовив із обласного центру, але для цілої області і про цілу область, немає. Так і почала вимальовуватися концепція. І наші фантазії збіглись із бажанням Нацради провести конкурс, на який було виставлено дуже багато частот власне у Львівській області, включно з частотою у Львові. Ми подали заявки на 12 частот - 11 на Львівщині та одну - в Шацьку Волинської області. Шацьк абсолютно не випадає з нашого пакету, тому що він, по-перше, межує зі Львівщиною, по-друге, це дуже популярне місце відпочинку львів'ян. Влітку пів-Львова буває в Шацьку, і, як уже показало минуле літо, це був добрий вибір.

- Ця точка у Шацьку не заважає робити цілісний продукт?

- Ми не оминаємо Волинь ані в новинах, ані в програмах. Новини з Волині йдуть у суцільному блоці. Мовлення на Шацьк виправдало себе, оскільки там немає жодного місцевого мовника, лише кілька мережевих станцій. Тому появу «Галичини», попри те, що це не волинський мовник, сприйняли дуже позитивно

- Локальні випуски новин у вас є?

- Ні, локальних випусків немає. Єдиний ефір іде зі студії у Львові відразу на всю мережу.

- Основа концепції радіостанції - це регіональність?

- Так. Новини в нас, в основному, про життя і події в регіоні. Звісно, ми не можемо оминути й загальнаціональних тем, але керуємося принципом «від нас до решти світу».

- Поясніть, у чому полягає специфіка мережевого регіонального радіо?

- Досі пунктом №1 FM-ок, які мовили зі Львова, був Львів. Вони, звичайно, мовлять і поза Львів, - хто на кільканадцять кілометрів, хто й на кілька десятків. Але їхній головний інтерес - це місто Львів. Ми поставили собі за мету охопити мовленням усю територію Львівської області за рахунок мережі передавачів. Її ми вибудовували з нуля.

- Скільки в це було інвестовано грошей?

- Чимало, оскільки проект виявився досить складним у реалізації з технічної точки зору. Лише коли почали займатися безпосередньо встановленням передавачів, зрозуміли, чому досі ніхто подібної мережі не будував... Але, зрештою, вдалося.

- Судячи з дописів у книзі відгуків на сайті «FM Галичини», її можна почути не у всіх районах, на які є ліцензії (наприклад, пишуть про Радехів, Перемишляни). В чому справа?

- Радехів працює. Перемишляни виявилися однією з проблемних точок. Ніби від Львова недалеко, 40 кілометрів всього-на-всього, але в місті, окрім околиць, майже нічого не чути. Там складний рельєф, крім того, немає зручної вежі для розміщення обладнання, на зразок веж Концерну РРТ і так далі й тому подібне. Навіть із телебаченням, доки не з'явилися супутникові антени та кабельна мережа, тут були проблеми. На той момент, коли ТРК «Галичина» отримала ліцензію на мовлення в цьому місті, всі найвигідніші точки для встановлення обладнання вже було зайнято операторами зв'язку, тому нам довелося шукати нову точку. Ми її знайшли, і початок мовлення у Перемишлянах заплановано на кінець вересня.

- Вам бракувало частоти у Львові?

- Будь-яка регіональна мережа є неповноцінною без частоти в обласному центрі. На двох конкурсах поспіль «Галичині» не вдалося отримати ліцензію на мовлення у Львові. Але починаючи з липня ми таки мовимо на обласний центр - завдяки спільному проекту з ТРК «Західна столиця ФМ» (радіо «Еко») на частоті 89,7 Мгц.

- На яких умовах ведеться співпраця з «Еко-FM»?

- Це трансляція спільно виготовленого продукту. «Еко FM», яке досить давно мовить у львівському ефірі, було зацікавлене в якісному й новому продукті. «Галичина» такий продукт запропонувала, і наша пропозиція підійшла Тобто був взаємний інтерес створити в ефірі щось нове і трохи інше. Усі, так виглядає, задоволені, хоча попрацювати над тим, щоби власне львівський ефір, який нині складається з програм «Еко» та спільно виготовлених, іще якийсь час доведеться.

- Що за продукти «FM Галичина» запропонувала «Еко-FM»?

- По-перше, ранкову програму буднього дня. Крім того, концерт вітань у будні дні, що, в принципі, для регіонального мовника дуже важливо, бо вітати один одного в нас люблять. Далі - коротку ранкову і годинну вечірню розмовну програму з гостями у студії. Обидві ці програми виходять у будні і, звичайно, у прямому ефірі. Якщо вранці це динамічна розмова з цікавою людиною, то ввечері - година, присвячена одній темі, з кількома гостями у студії. До речі, ми, коли будували студію, відразу ж зробили її зручною для одночасної присутності кількох людей. І, врешті, новини, які тепер виходять щогодини починаючи з 7.30.

- Власне у вечірньому ефірі нещодавно з'явилася програма Олега Ониська, колишнього головреда «Львівської газети», «Поступу». Вона виправдовує ваші очікування? Який її рейтинг?

- Про рейтинги ще не скажу нічого - програмі навіть місяця немає. Ідея була такою: зробити програму, обов'язково у прямому ефірі й обов'язково з професійними журналістами-ведучими. Зрозуміло чому: люди, які не перший рік працюють у місцевих медіа, знають, про що говорять. Тепер щовечора двоє журналістів (разом із Олегом програму веде ще один відомий газетяр - Павло Бук) обговорюють із гостями теми, які зачіпають нашу аудиторію. Це не лише політика, але й освіта, медицина, ціни на продукти, дороги і їхній ремонти (або «неремонти»), одним словом - усе, що близьке нашому слухачеві. Чи задоволена я результатом? Ще не на 100%. Але, враховуючи, що програма лише стартувала, а хлопцям, - які, зауважте, не радійники, - треба звикнути до багатьох нюансів годинного прямого ефіру, все йде добре.

- Ви якимось чином вивчаєте інтереси своєї аудиторії?

- Наразі виключно за відгуками слухачів. І, додам, ми ще не запровадили одного обов'язкового для цієї програми елементу - інтерактивну. Його передбачено концепцією програми, але в силу певних технічних причин ми включень слухачів власне у вечірню програму поки що не запровадили. Хоча в ранковій програмі це все вже працює. Я думаю, до кінця вересня слухачі вже зможуть особисто поставити свої запитання гостям програми «Наш інтерес». Тим більше, що мета цієї програми - не стільки журналістам поговорити з гостями, скільки дати змогу зробити це слухачам. Підбір гостей відбувається таким чином, щоб ці люди не «співали дуетом» в ефірі. Бажано, щоб вони опонували один одному. І, зрозуміло, важливо, щоб вони були компетентними в тому, про що говорять. Наразі вдається, хоча самі розумієте - щовечора запросити у студію двох цікавих компетентних людей, та ще й опонентів, буває досить складно.

- За інформацією, яку поки що ніхто не спростував, «FM Галичина» разом зі «Львівською газетою» входять у медіахолдинг львівського БЮТу. Чи не означає активна співпраця «FM Галичина» та «Еко-FM» (зокрема, відмова «Еко-FM» від власного позивного на користь «FM Галичина»), що й ТРК «Західна столиця FM» («Еко-FM») також увійшла в цей холдинг?

- А хтось підтвердив інформацію про медіахолдинг, тим більше з партійною приналежністю? Теж ніхто, тому що насправді такого утворення немає. Мені багато довелося говорити про це влітку, коли ця інформація з'явилася в інтернеті, без посилання на жодне конкретне прізвище, до речі. Отож, ми не входимо до жодного медіахолдингу, підконтрольного якійсь конкретній політичній силі. Є власник ТРК «Галичина» і власник «Львівської газети» - ТОВ «Енергія консалтинг». А ТРК «Західна столиця ФМ» - це окрема структура зі своїми власниками. І співпраця між нами відбувається виключно на договірній основі .

- Як має виглядати кінцева структура «FM Галичина»?

- Нас цікавить Західна Україна. Щодо остаточної кількості точок мовлення наразі сказати щось дуже важко. Я останнім часом багато їжджу Західною Україною, проводжу, так би мовити, «польові дослідження» ефіру. Є цікаві, причому зовсім не з обласного центру, мовники на Франківщині, наприклад. Але перш ніж говорити, тим більше публічно, як радіо буде розбудовувати свою мережу далі, хочу остаточно вималювати картину радіоефіру в регіоні.

- Але, в принципі, серед іншого розглядаєте й питання купівлі наявних FM-ок?

- Всяке може статися. Можливо, я буду пропонувати і такий варіант розвитку.

- Які шанси все-таки отримати частоту у Львові?

- Наразі я не маю інформації про те, що Нацрада планує виносити на конкурс частоту у Львові, і навіть не маю достовірної інформації про те, чи є така частота. Кажуть, що є десь у «закромах Батьківщини», але так завжди кажуть.

- Які конкурентні переваги «FM Галичина» ви можете назвати?

- Для слухача - це все-таки інформація про події в регіоні, спроби їх аналізу і можливість долучитися до обговорення того, що відбувається довкола дому. Для рекламодавця - це доволі велика територія нашого мовлення і наше бажання орієнтуватися на дорослу аудиторію, яка не просто слухає радіо як фон, а яка трактує його як джерело інформації і засіб комунікації з рештою громади регіону.

- Нині людині, яку цікавить інформація, як ніколи легко задовольнити цю свою потребу - треба лише зайти в інтернет... Як радіо, що робить акцент на інформації, конкурувати з інтернетом?

- Перевірений спосіб боротися за свого слухача - це ексклюзивність. Якщо ти маєш ексклюзивну інформацію в новинах - супер. Якщо до тебе у студію на прямий ефір приходять люди, які цією інформацією володіють, - супер у квадраті.

- Чи співпрацює «FM Галичина» зі «Львівською газетою»?

- Ми перебуваємо на етапі планування співпраці. Можна, звісно, налагодити обмін інформацією, але все-таки ми - радіо зі щоденними новинами і програмами, а «Львівська газета» є тижневиком. Тобто, завалювати їх нашими інформаційними повідомленнями немає жодного сенсу. У нас є кілька ідей щодо співпраці.

- На мою думку, радійникам як нікому іншому залежить на хороших спікерах. Із власного досвіду можу сказати, що у Львові, якщо порівнювати з Києвом, є проблема зі спікерами - їх дуже мало. Ви так не вважаєте?

- Категорично не погоджуюсь і ніколи з цим не погоджувалася. Питання в тому, якого плану спікер і на яку тему вас цікавить. Коли йдеться про Львів, комунальне господарство, дороги і т. д., то, зрозуміло, тут є обмежений вибір спікерів. Всі звикли, що в нас є 90 депутатів Львівської міської ради, з яких із пресою постійно говорить третина, і 120 депутатів Львівської обласної ради, з яких теж десь, може, 1/6 частина постійно присутня в інформаційному просторі. І це вважається ще багато. Насправді спікерів значно більше - зокрема, і в районних центрах... Просто, можливо, в силу того, що інформація з-поза Львова менше присутня в наших медіа, цих людей менше чути. Тобто людей фахових знайти не проблема - проблема знайти фахівця, який уміє інформацію викласти доступно і цікаво для слухачів.

- Можете розповісти про взаємини з власниками? Вони дають вам повну свободу дій у частині редакційної політики, чи, може, все-таки вказують, як висвітлювати ту чи іншу подію? Темники є?

- Власники жодним чином не втручаються в нашу редакційну політику. Є, скажімо, питання комерційного характеру, фінансового планування і так далі. Тут, звісно, є постійні розмови, співпраця, побажання, планування, аналіз. А стосовно редакційної політики ми не відчуваємо жодних втручань.

- Коли, за бізнес-планом, радіо має вийти на прибутки?

- (Посміхається.)

- Іншими словами, радіо планується як прибуткове чи як дотаційне?

- Звісно, як прибуткове. Але про конкретні терміни я не хотіла б зараз говорити.

- Місця для новачків на ринку достатньо?

- Ну, місця на ринку доволі багато. Як виявилося, в інших містах Львівської області є дуже багато рекламодавців, зацікавлених у рекламі на цілу область, але які дотепер такої можливості не мали. Тому й рекламувалися на локальних станціях у своїх містах.

- Чи доводилося стикатись із проблемою відкатів за розміщення реклами?

- (Посміхається.) Поки що ні.

- «FM Галичина» самостійно займається продажем реклами чи ви вдаєтеся до послуг рекламних агентств?

- Продаємо рекламу самі. Від рекламних агенцій надходять пропозиції щодо розміщення, але нашого рекламного часу вони не продають.

- Який рівень зарплат у ваших журналістів?

- Хоч ми доволі молодий мовник, оклад наших ефірних журналістів, я думаю, не нижчий, аніж на інших радіостанціях із багатолітньою історією.

- Наскільки змінився рівень доходів радійників у Львові за останні десять років?

- Раніше журналіст міг обирати, де у Львові працювати. Порівняйте, скільки медіа тут було, а скільки їх є тепер. Ще 5 років тому здавалося, що місцевий медіаринок доволі динамічно розвивається, але раптом усе зупинилось. І скільки нових проектів з'явилось у Львові і в регіоні за останній час? Із телевізійних - лише один телеканал ZIK. Із радійних - «FM Галичина». Газетні кудись поступово зникають. Так, у нас розвиваються інтернет-ресурси, але вони не гумові, вони не можуть прийняти до себе на роботу всіх журналістів, які є на місцевому ринку праці. Тим часом вищі навчальні заклади продовжують випускати нових, навіть ще більшими темпами, ніж колись. У 1998 році, коли я закінчувала факультет журналістики (ЛНУ імені Івана Франка. - Авт.), дипломи отримали 54 особи. Тепер, якщо не помиляюся, на журфаці є близько 200 студентів на курсі. До цього додайте журналістів із досвідом, які вже багато років пропрацювали і, на щастя, ще не виїхали зі Львова або вже повернулися. Порахуйте, скільки їх сумарно виходить, порахуйте, наскільки зменшилася пропозиція роботи. Мені здається, що ця ситуація в якийсь спосіб уплинула на зарплати. Не хочеш їхати звідси - погоджуйся. Інше питання - які зарплати готові платити власники медіа. Я, коли вираховувала зарплати для працівників «FM Галичина», орієнтувалася в першу чергу на ринковий рівень, щоб не платити менше.

- Яка нині середня зарплата по ринку?

- Що стосується ведучих ефіру, в народі діджеїв, то вони отримують оплату погодинно.

- Скільки це десь виходить на місяць?

- Важко сказати, тому що дуже відрізняється оплата вечірнього ефіру, ранкового, денного. В середньому, я думаю, це десь у межах 30 гривень за годину. Інше питання, скільки годин ефіру має ведучий, що він ще додатково робить. Стосовно репортерів, наскільки я орієнтуюся, радіостанції відмовилися від гонорарної системи оплати в силу того, що важко вирахувати правильне співвідношення між кількістю інформації й розміром гонорару. Тому репортери, і в нас так само, отримують ставки. Вони дещо відрізняються залежно від інтенсивності роботи людини, тому їхній середній рівень мені вивести складно.

- Ну, от, наприклад у львівських інтернет-виданнях репортери заробляють по 2500-3000 гривень на місяць. У радійників більше чи менше?

- У репортерів трошки нижче. У випускових редакторів, ведучих новин десь приблизно такі ж суми.

- І ще одне питання - про освітній рівень нинішніх випускників журфаків. Вам, напевно, доводилось у роботі стикатися з випускниками останніх років...

- Постійно.

- Як ви оцінюєте їхній рівень знань? Кількість переходить у якість?

- На жаль, ні. Дуже мало людей, які приходять після закінчення факультету журналістики і можуть одразу працювати. Я таких не зустрічала. Треба вчити з нуля. На мою думку, в системі підготовки журналістських кадрів є дві основні проблеми: по-перше, брак глибоких знань у певній галузі, наприклад, в економіці, праві, екології; по-друге, відсутність, принаймні в нас, у Львові, хорошої виробничої бази під час навчання.

Источник: Телекритика