Тарас Аврахов: «Справа не в тому, присутня “Ера” на хвилях НРКУ чи ні…»

Світлана Остапа 14-07-2010

… головне – хто який продукт робить. Вважає новий генеральний директор Національної радіокомпанії України, який своє перше інтерв’ю на посаді дав «Телекритиці»

Як відомо, Кабінет Міністрів 25 червня призначив генеральним директором Національної радіокомпанії України Тараса Аврахова. Це призначення топ-менеджера з медіахолдингу Андрія Деркача (ТРК «Ера», радіо «Ера», «Киевский телеграф», «Версии») на ринку прогнозували, але коментували здебільшого іронічно - мовляв, і щуку вкинули у річку. Адже не секрет, що мовлення «Ери» на державних каналах, - як теле-, так і радіо, - перетворилося на узаконену окупацію, яка створює проблеми як для НТКУ, НРКУ, де телекомпанія «Ера» має відрізки мовлення, так і для самої «Ери» - адже при такій схемі жодна з компаній не може вибудувати цілісну сітку. Іронію призначення підсилювало ще й свіже розпорядження нового голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Юрія Плаксюка, який на своїй першій прес-конференції оголосив, що дав доручення вивести радіо «Ера» з мережі Національного радіо (УР-2). Вже після призначення Аврахова ТК поцікавилася, чи очікує голова комітету виконання свого розпорядження від «корінного ерівця», але Плаксюк віджартувався: «У цьому вся фішка. От хай тепер думає».

- Тарасе, які ваші перші враження від НРКУ?

- Різні враження. У мене були гірші очікування, я про це кажу без жодної іронії. Тут є багато людей, які знають, що вони роблять.

- Чи зустрічалися з вами президент, прем'єр-міністр перед тим, як вас було призначено на цю посаду? Можливо, вам ставили якісь конкретні завдання - перетворити НРКУ на громадське мовлення? Якщо так, то чи це можливо, на вашу думку?

- Ні, вони зі мною не зустрічалися, очевидно, в тому не було потреби. Врешті, я розумію, що потрібно робити і як цього досягати.

- А що ж потрібно робити?

- Завдання полягає в тому, що ми відформатовуємо радіоканал і робимо з нього загальнонаціонального мовника, власне, те, чим НРКУ і має бути.

Щодо перетворення НРКУ на суспільного радіомовника - це надзавдання. Розумієте, є дуже багато умовностей. Треба дивитися правді в очі: створення громадського телебачення і радіо - це надзвичайно складна річ у державі, в якій не до кінця сформовано громадянське суспільство. Я не кажу, що до цього не треба йти. Але бажано не перетворювати цей процес на побудову соціалізму в окремо взятій компанії. І бажано робити цей процес послідовно, щоб були прогнозовані результати, щоб назва відповідала змісту.

- Адміністрація президента нещодавно запропонувала свою концепцію суспільного мовлення. В АП планують до вересня підготувати законопроект. Ви будете вносити свої пропозиції?

- Безумовно, ми теж будемо долучатися до цього процесу, але наше першочергове завдання - формування сітки мовлення.

- Скільки тепер у штаті НРКУ людей?

- Тисяча чотириста.

- Ви говорили під час прес-конференції, що скорочення можливі. На вашу думку, скільки має налічувати штат для нормальної роботи?

- Я прекрасно розумію, скільки повинно бути працівників при такому навантаженні і розподілі повноважень. Але я розумію й інше: є якісь традиції державного мовлення, є люди, які звикли працювати в певних умовах. До вирішення будь-якого питання потрібно підходити максимально по-людськи. Тепер усі цікавляться, скільки ми скоротимо людей, наче це головне питання. Ви запитайте інше: чи мають ті, хто працює, гідний заробіток? Будь-яка структура повинна бути діючим організмом. Якщо працівник не має відповідного навантаження, то він не несе своєї місії у мовленні. Я сказав, що закриваю авторські програми, це стосувалося, насамперед, першого і другого каналів (УР-1 та УР-2). Що стосується каналу «Культура» (УР-3), то я тільки починаю переглядати сітку мовлення і тоді вже зроблю висновок.

- А коли розпочнеться мовлення за оновленою сіткою?

- Я не з тих, хто б'є в барабани, а з тих, хто просто працює. Я визначив собі максимально короткі терміни для оновлення сітки, прописування форматів і їх підготовки. Скоро все буде зроблено.

- Чи ви будете запрошувати нових ведучих?

- Це філософське питання. Логіка проста - ми визначимо формати, пропишемо структуру програми, а далі почнемо трактувати ведучих.

- Тобто, можливо, будуть і нові?

- Так. Тут немає догми, є ціна питання.

- Яким чином ви вибудовуватимете відносини з «Ерою»? Мені відомо, що багато працівників НРКУ за сумісництвом працюють на «Ері»...

- Я розумію інтимну сторону цього запитання. Справа не в тому, присутня чи ні «Ера» на хвилях НРКУ. Давайте виходити з того, хто який продукт робить, наскільки він є конкурентоспроможним і органічним у сітці мовлення, наскільки це сприяє тому, що люди отримають заробіток, а ми - кадри. Для мене основне завдання зараз у контексті ухваленого рішення щодо «Променя»: зберегти сітку мовлення і врахувати людський фактор. Ось де питання, а не в тому - буде «Ера» чи ні.

- Тобто «Ера» буде?!

- Так, «Ера» буде.

- Що буде з радіо «Культура»?

- Звісно, буде відформатування, але на «Культурі» є багато речей, які робляться до діла, я хотів би їх зберегти. Національне радіо викликає сантимент у цілого покоління людей. А наше завдання - зробити так, щоб у наступних поколінь теж була певний сантимент за цим радіо. Це, можливо, трохи пафосно звучить, але все в житті змінюється: одне покоління з'являється, інше відходить у кращі світі, а Національне радіо має існувати.

- Як ви оцінюєте рівень виробничої бази на НРКУ?

- Як складний, але не критичний. У плані технічного переоснащення було багато чого реально зроблено, треба віддати належне попереднику. Там багато чого не доведено до логічного завершення, але ж, знову-таки, через нестачу фінансування. Національна радіокомпанія в принципі може бути самодостатньою.

- Як ви ставитеся до того проекту, про який говорив на прес-конференції Юрій Плаксюк, з приводу об'єднання ФМ-мереж у дванадцяти областях мовлення і вашої мережі, щоби створити загальнонаціональну мережу?

- Загальнонаціональну мережу будувати можна, але є єдині закони мовлення. Будь-який мовник повинен мати зрозумілу структуру, контент і повинен бути цілісним. Я не хочу вдаватися до оціночних суджень з приводу роботи колег, але якщо ми розриваємо національного мовника, то його просто не буде. На Першому нині залишається «Ера», але вона туди вписується і витримує стандарт мовлення. Тобто, ми робимо відповідну сітку мовлення, в якій виставляються вимоги, вибудовується структура. Ви бачите в роботі з регіональними мовниками цю структуру? Чи, може, ви мені назвете хоча б один телеканал, який розкраяв собі структуру вздовж і впоперек? Є такий? Якщо в нас жоден поважаючий себе мовник не порвав свого телеканалу на шматки, то чому ми дозволяємо зробити це з державним?

- Тобто вам ця ідея не сподобалася?

- Не коментую, я тут як людина мобілізована. Є зрозуміла мета - зробити національне мовлення. Правила мовлення однакові як для державного, так і для приватного ЗМІ. Це ринок, конкуренція, слабкий вмирає. Це закон.

- Ви зазначали, що прагнете зробити так, щоб Національне радіо чули в Україні. Як ви плануєте це зробити?

- По-перше, щоб національне радіо чули, воно повинно мати частоти. До запровадження цифрового - це ФМ-ресурс. НРКУ його не має. Проте іншого варіанту, ніж розбудова FM-мережі НРКУ, поки що немає.

- А ви думаєте, це реально?

- А чому ні? Для держави ж...

- Ваші попередники казали, що практично ні.

- Якщо держава не сприятиме цьому, то вона не буде ефективним власником. Тоді не треба говорити ні про громадське мовлення, ні про будь-які порівняння з Бі-бі-сі, яке мовить на чотирьох каналах одночасно. Якщо ми цього не зробимо, значить, ми безвідповідальні.

- Чи залишаться творчі колективи у складі НРКУ? Як ви бачите подальшу співпрацю з ними?

- Не я був ініціатором запровадження того, щоби творчі колективи були у складі НРКУ, тому не буду оцінювати, наскільки це є органічно. НРКУ - це мовник. А мовник повинен виробляти контент, технічно працювати, доносити свою інформацію до споживача. Завдання мовника - боротися за місце на ринку. Симфонічний оркестр чи хор навряд чи допоможуть у цьому, хоча я з повагою ставлюся до їхньої роботи.

- Тобто ви ще не вирішили: залишаються вони чи ні? Чи це не від вас залежить?

- Я не думаю, що це тільки від мене залежить.

- Чи змінюватимете музичне наповнення на каналах?

- Музичне наповнення в нас буде відформатовано максимально жорстко. Треба переглянути й «одяг», і саме звучання Нацрадіо. Якщо ми говоримо про те, що ми будуємо паблік у стандартному розумінні, то музичне доєднання до цього - абсолютно інше, воно диктує свої правила. Я схиляюся до субформату, сформулював свої міркування нашому творчому колективу, і вони зараз працюють над змінами. Є одні закони на ринку, їх треба дотримуватися: будуємо канал, визначаємо формат, стилістику подачі. Це стосується і музики.

- Чи не плануються зміни в дитячому мовленні?

- НРКУ робить хороший продукт для дітей. Зараз цього ніхто не робить, якщо ще й Національне радіо не буде думати про дітей і підлітків, то це буде просто ідіотизмом. Хтось має робити дитячі програми. Ці програми зараз у сітці о 10-й ранку, і їх слухачі часто не можуть почути через включення нашої любої Верховної Ради. Тому, щоб їх не вибивали з сітки, я думаю, що дитячі програми виходитимуть о 16-й годині, коли дітки приходять зі школи.

- Ви закрили всі авторські програми. Володимир Яворівський сказав, що ви закрили його програму «за гостроту постановки болючих проблем сучасності». Це справді так?

- Програма Володимира Яворівського «20 хвилин з В.Яворівським» буде в ефірі доти, доки сітку мовлення не буде змінено. Потім ми раді будемо його бачити гостем студії. Він зможе донести людям усі свої думки, які тільки забажає. Справа в тому, що якщо ми весь ефір заповнимо авторськими програмами, тоді нам не потрібні журналісти. А на НРКУ є фахові журналісти.

- Програми для НРКУ ви вироблятимете власними силами, чи будете залучати якихось сторонніх виробників?

- Це реально не догма. Я волів би, щоб ми максимально виробляли контент на НРКУ. Якщо виробляти контент зовні, тоді ми знову впираємося в кадрове питання.

- Чи адекватні у вас надходження від реклами?

- Ви ставите мені просто нескромне запитання. Вони завжди можуть бути кращими. Тут межі досконалості немає, повинна бути міра, щоб це не шкодило ефіру.

- Що будете робити, якщо Віктор Набруско подасть до суду і його відновлять на посаді? І взагалі, що вас може змусити залишити цю посаду?

- По-перше, в мене немає комплексів власної неповноцінності. Для мене є важливим питання поставленої мети та не досягнутого з тих чи інших причин результату. Я себе вважаю людиною самодостатньою.

- Що вас може змусити піти з цієї посади?

- Неможливість працювати.

Довідка:

Тарас Аврахов народився 28 лютого 1966 року. У 1988 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. Горького за спеціальністю «Українська мова і література».

У 1988-1989 роках викладав у київській середній школі № 153 і Київському технікумі електронних приладів.

З жовтня 1989 по травень 1993 року працював редактором відділу журналу «Українська мова і література в школі».

З травня 1993 по грудень 2000 року - редактор української версії газети «Киевские ведомости», заступник головного редактора.

Із січня 2001 по грудень 2002 року - головний редактор, генеральний директор ТРК «Ера».

З грудня 2002 по травень 2004 року - прес-секретар прем'єр-міністра України Віктора Януковича, керівник прес-служби КМУ.

Із травня 2004 року по червень 2010 року - голова правління ЗАТ «Інформаційно-видавнича група "ТелеграфЪ"».

ТРК «Ера», радіо «Ера», «Киевский телеграф», «Версии» входять до медіахолдингу народного депутата Андрія Деркача (Партія регіонів).

Фото Андрія Звягіна

Источник: Телекритика