Скоротили... рідне слово

Ще 1991 року мережа проводового мовлення Українського радіо нараховувала 19 млн радіоточок. Рівно стільки родин мали змогу слухати різнопланові передачі рідною мовою, авторами яких були нині не завжди "форматні" діячі культури і мистецтва. Зайве нагадувати, що в період виборювання української незалежності саме цей бездоганно простий і доступний для широкої слухацької аудиторії засіб поширення інформації зробив неоціненний внесок у демократизацію і декомунізацію суспільства.

Однак "ринковий" спосіб збагачення так засліпив очі зв'язківцям, що державні інтереси стали для них обтяжливими. Як наслідок, надпотужна радіоінформаційна мегасистема - надійна база Національного радіо - була кинута напризволяще і скоротилася до 3 мільйонів радіоточок. Паралельно власник мережі ВАТ "Укртелеком" почав формувати громадську думку про недоцільність існування цього виду мовлення, пишуть у своєму листі до редакції письменники та громадські діячі Дмитро Павличко, Борис Олійник, Іван Драч, Микола Жулинський.

Заохочує "Укртелеком" абонентів до відмови від радіопослуг і матеріально. Оплата за радіоточку з червня цього року зросте вдвічі. У зв'язку з цим, зазначається в листі, виникає низка запитань і одне з них таке: чому так безкарно і зухвало на очах у всього суспільства знищується єдиний і унікальний у своєму роді державотворчий інформаційний ресурс, у який свого часу вкладалися величезні народні кошти? Загальновідомо, що проводове мовлення має надто високу собівартість впровадження.

Тим часом не менш важлива роль радіотрансляційної точки і в разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з техногенними катастрофами і стихійними лихами. Надійна централізована система оповіщення населення, яка не має аналогів у світі, здатна цілодобово і стабільно забезпечувати роботу мережі навіть за умов аварійних відключень електроенергії.

На жаль, ці та інші аргументи не впливають на рішення і державної позавідомчої структури - Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Добре знаючи про критичну ситуацію у сфері поширення проводового мовлення, ця організація вирішила не допускати Українське радіо до частотного ресурсу найбільш якісного FM-діапазону. Тільки з наявного ресурсу нашого національного надбання комерційні мовники одержали понад тисячу частот, а УР - 80. Наочним прикладом такої політики Нацради став останній конкурс щодо розподілу FM-частот на Львівщині. Незважаючи на урядове рішення, згідно з яким треба було забезпечити 100 відсотків покриття області програмами УР у FM-діапазоні, НРКУ перемогла лише в малонаселених районах, що не дає змоги покрити навіть 20 відсотків території області. Чиїми інтересами керується в своїй діяльності цей орган, небезпідставно запитують митці, і пропонують винести розгляд цих проблем на засідання Ради національної безпеки та оборони.

Наталя БОРОДЮК

Источник: УК